Поняття державної служби та її проходження

Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактич­но перебувають на службі у держави і виконують її завдан­ня та функції. Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму, через яку реалізується виконав­ча влада, втілюються в життя державні вимоги та управлін­ські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу, наскільки точно і правильно діють, залежить ефективність функціонування органу управління і всієї системи виконавчої влади.

Необхідно зазначити, що в світовій практиці інсти­тут державної служби розвивається у двох напрямах. Перший з них умовно називають кар'єрним, інший — посадовим.

При кар'єрній системі чиновник вступає на державну службу на весь період своєї професійної діяльності. В процесі служби він послідовно отримує посадове підви­щення, тобто " робить" кар'єру, просувається службовими " сходами".

При посадовій схемі — укладає контракт щодо вико­нання певних функцій на відповідній посаді в державному апараті протягом певного часу. В даному разі просування по службі відсутнє.

Кар'єрна державна служба характерна для континен­тальної системи права, посадова — для англосаксонської.

Еволюційний розвиток державного управління породив змішані системи. Для них характерні ознаки як кар'єрної, так і посадової державної служби.

Державна служба в Україні є кар'єрною, з окремими ін­ститутами посадової державної служби.

Право на державну службу мають тільки громадяни Ук­раїни незалежно від походження, соціального стану, мате­ріального становища, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту І професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурс­ний відбір.

При цьому вони наділяються спеціальним адміністра­тивно-правовим статусом, який визначається Конститу­цією України, Законом " Про державну службу", іншими законами України.

Згідно із Законом " Про державну службу" державний службовець має право: користуватися правами і свобода­ми, які гарантуються громадянам України Конституцією І законами України; брати участь у розгляді питань і прий­нятті в межах своїх повноважень рішень; одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, ор­ганів місцевого та регіонального самоврядування необхід­ну інформацію з питань, що належать до їх компетенції; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе став­лення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; вимагати затвердження керівником чітко визначеного об­сягу службових повноважень за посадою службовця; наоплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Державна служба ґрунтується на таких основних принципах:

¨ служіння народу України;

¨ демократизму і законності;

¨ гуманізму і соціальної справедливості;

¨ пріоритету прав людини і громадянина;

¨ професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

¨ персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

¨ дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

¨ дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України:

¨ прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах;

¨ забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті;

¨ розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті;

¨ розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті;

¨ здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;

¨ організує навчання і професійну підготовку державних службовців державних органів та їх апарату;

¨ контролює дотримання визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу;

¨ організує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.

З метою визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об'єднання усіх зусиль державних органів щодо підвищення ефективності державної служби створюється міжвідомчий дорадчий орган - Координаційна рада з питань державної служби в державних органах.

Положення про Координаційну раду з питань державної служби в державних органах затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними обов'язками державних службовців є:

¨ додержання Конституції України та інших актів законодавства

¨ України;

¨ забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

¨ недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

¨ збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

¨ постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

¨ сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державні службовці мають право:

¨ користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

¨ брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;

¨ одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

¨ на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

¨ вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;

¨ на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

¨ безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати

¨ особисті пояснення;

¨ на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків,

¨ участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії; вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

¨ на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

¨ визнані у встановленому порядку недієздатними;

¨ мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

¨ у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

¨ в інших випадках, встановлених законами України.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, передбачених статтею Закону “Про державну службу”, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, передбачених статтею 25 Закону, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно. Порядок подання, зберігання і використання цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.