Характеристика системи соціально-психологічного забезпе­чення стратегічного управління

Спільна діяльність людей здійснюється у межах установлених фун­кцій (технологічних, технічних, соціотехнічних, професіональних, загальних та конкретних). При цьому співробітник організації або підрозділу (підсистеми, ланки) здійснює певну встановлену систему дій у заданих умовах. Діапазон цей досить широкий, однак має більшу або мен­шу частину рутинних (звичних) операцій. Стратегічна діяльність спрямована на порушення цієї ситуації.

Разом з тим слід пам'ята­ти, що стратегії розробляються та виконуються працівниками ор­ганізації, кожен з яких має свої інтереси, потреби, уподобання, а також рівень кваліфікації, впливу на діяльність організації, мож­ливості сприймання змін, що відбуваються, тощо. Тому кожен з працівників бере активну участь або у сприянні стратегічній дія­льності, або в протидії їй (з великим спектром перехідних позицій у зазначеному інтервалі типів поведінки).

Соціально-психологічне забезпечення (СПЗ) стратегічного управлін­ня — це сукупність структурних і динамічних характеристик міжособових, групових, міжгрупових та організаційних взаємовідносин усередині та поза межами організації, що включає сукупність конкретних відносин власності, субординаційних і координаційних відносин, які обумовлені [47].

Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління повинно сприяти розвитку організацій відповідно до обраних стра­тегій. СПЗ дає необхідні результати, коли: персонал розуміє стра­тегічну орієнтацію організації; кожен працівник за певних умов готовий здійснювати стратегічні перетворення; всі беруть участь у приписаних прийнятими стратегіями діях у пошуку нових шляхів і заходів вирішення стратегічних проблем.

Об'єктами впливу СПЗ є наміри і цілі, відносини та позиції, взаємозв'язки та взаємовідносини осіб, груп, всього персоналу ор­ганізації.

Суб'єкт СПЗ — один або комплекс взаємопов'язаних під­розділів, за допомогою яких організація впливає на діяльність персоналу з метою забезпечення виконання “стратегічного набору” з акцентом на функціональну та ресурсну стратегію “персоналу” для досягнення страте­гічних цілей [47].

СПЗ має деякі характеристики, конкретний зміст та прояв яких здебільшого і визначає особливості його побудови при розробці та впровадженні стратегічного набору підприємства: цілісність (як міра рівноваги) та цілеспрямованість, структурність та інерційність (взаємовідносини між уособленими елементами), переважне значення соціально-психологічних параметрів взаємодії та спіль­ної діяльності, домінуючий тип організаційної культури та органі­заційної поведінки тощо.