Імовірності Р(t) ≥ (t1) за критерієм Стьюдента

t																					∞
0, 0 0, 1 0, 2 0, 3 0, 4 0, 5 0, 6 0, 7 0, 8 0, 9 1, 0 1, 1 1, 2 1, 3 1, 4 1, 5 1, 6 1, 7 1, 8 1, 9 2, 0 2, 1 2, 2 2, 3 2, 4 2, 5 2, 6 2, 7 2, 8 2, 9 3, 0 3, 1 3, 2 3, 3 3, 4 3, 5 3, 6 3, 7 3, 8	1, 000 0, 937	1, 000 0, 929	1, 000 0, 927	1, 000 0, 925	1, 000 0, 924	1, 000 0, 924	1, 000 0, 923	1, 000 0, 923	1, 000 0, 923	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 922	1, 000 0, 921	1, 000 0, 921	1, 000 0, 921	1, 000 0, 921	1, 0000 0, 9203

 

 

Продовж. табл. 2

3, 9 4, 0 4, 1 4, 2 4, 3 4, 4 4, 5 4, 6 4, 7 4, 8 4, 9 5, 0 5, 2 5, 4 5, 6 5, 8 6, 0

 

У цій таблиці стовпчик t є нормованим відхиленням і має числа, які дають змогу визначити у скільки разів різниця більше середньої помилки. За показниками t і с в таблиці 2 визначається число P, яке і показує імовірність різниці між та . Чим більше Р, тим менш суттєва різниця та менша імовірність відмінності.

У наведеному прикладі при значені t ≈ 2, 0 і с=25 число Р буде дорівнювати 0, 0455 (в таблиці 2 воно розташовано на перетині рядка, який відповідає t=2, 0 і стовпця, який відповідає с= ∞. Це свідчить, що реальна різниця цілком вірогідна.

Якщо t> 2, 0, відмінності достовірні. При менших значеннях — не достовірні(табл. 2).

Достовірність відмінностей часто демонструється процентним розподілом імовірності і позначається латинською буквою «Р» зі знаком менше (<) або більше (>). Достовірні значення мають межу 95, 0; 99, 0; 99, 9% і позначаються як Р< 0, 05; 0, 01; 0, 001.

 

Дані експерименту або спостережень можна представити у вигляді таблиць, діаграм, малюнків, схем, фотографій, графіків і т. д. Вибір форми представлення ілюстративних матеріалів залежить головним чином від мети і характеру курсової роботи.

Найбільш розповсюдженою формою відображення експериментального матеріалу у закінченому вигляді є таблиці.

У таблицях слова і числа представлені у вертикальних ко­лонках і горизонтальних рядках так, що кожний елемент — це одночасно складова частина і рядка, і графи. Завдяки такому розміщенню між табличними даними встановлюється взаємозв'язок, зрозумілий читачу без слів.

Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і назву, яка визначає її тему і зміст. Скорочення у заголовках таблиць не допускаються.

При оформлені таблиці з правої сторони листа пишеться слово«Таблиця» і проставляється її порядковий номер арабськими цифрами. Знак № при цьому не ставиться. Нижче дається заголовок таблиці. Крапка у кінці назви таблиці не ставиться.

Нумерація таблиць може бути або скрізною через усю роботу або ж за розділами. У другому випадку таблиця має порядковий номер із двох цифр, перша із яких означає номер розділу, друга — номер таблиці. У цьому випадку після першої цифри ставиться крапка. Розмір таблиці не повинен перевищувати стандартного аркуша паперу. Якщо таблиця не вміщається на такому форматі, її треба давати з продовженням на кількох сторінках. Над про­довженням таблиці на новому листі ставиться заголовок типу «Продовження таблиці 1» або «Закінчення таблиці 1» (якщо таблиця на цій сторінці закінчується). Заголовок таблиці на новій сторінці не повторюється.

Якщо у тексті формулюється положення, яке підтверджується або ілюструється таблицею, необхідно дати на неї зноску. У цьому випадку у дужках пишеться скорочено слово «табл.» і порядковий номер таблиці, на яку дається зноска. Наприклад, (табл. 10).Примітки до таблиці розміщуються безпосередньо під нею.

У графах таблиць не можна залишати вільні місця. Якщо дані відсутні, треба ставити тире або писати «немає». Якщо табличні стовпці заповнені текстом, то крапка у кінці його не ставиться.

Курсову роботу можна ілюструвати малюнками, схемами, графіками і фотографіями. Вони розміщуються у тексті роботи або виділяються у вигляді окремого додатку.

Підписи до ілюстрацій даються з лицьової сторони і складаються у такому порядку: умовна скорочена назва ілюстрації — «мал.», її порядковий номер арабськими (без знаку «№», без крапки після цифр); підпис (текстовка) до ілюстрації, який по­чинається з великої букви. У кінці підпису крапку не ставлять. Наприклад: Мал. 6. Методи спортивного тренування.

Підписи під ілюстраціями повинні складатись так, щоб їх основний зміст був зрозумілим і без читання тексту роботи.

Нумерація ілюстрацій допускається як скрізна, так і за розділами. У другому випадку порядковий номер ілюстрації складається із двох цифр: перша — номер розділу (після неї ставиться крапка), а друга — номер самої ілюстрації. Наприклад: у розділі 5 —-мал. 5.1; мал. 5.2; мал. 5.3 і т. д.

Якщо ілюстрація коментується у тексті, то на неї, як прави­ло, робиться посилання, тобто вказується порядковий номер, під яким ілюстрація розміщена у курсовій роботі. Наприклад: (мал. 5).

Формули повинні вписуватись від руки, старанно і розбірливо, обов'язково чорними чорнилами, тушшю або чорною пастою.Не дозволяється одну частину формул вписувати від руки, а іншу друкувати на машинці.