Вправи та завдання. 1. З поданих синонімів виберіть ті, які можна використати в діловому мовленні

 

1. З поданих синонімів виберіть ті, які можна використати в діловому мовленні.

Ввіз, імпорт; вручати, давати; завершувати, закінчувати; доказувати, доводити; засуджувати, звинувачувати; збавляти, зменшувати; спільний, колективний; розлучення, розлука.

 

2. Поясніть відмінність у значенні слів, поданих парами.

Корисливий, корисний; криз, криза; кулінарний, кулінарський; листопадовий, листопадний; лікувати, лічити; літний, літній; любий, улюблений; місто, місце; мова, мовлення; мотив, мотивація; нагода, пригода.

 

3. Поясніть тлумачення термінів:

Авізо, ажіо, аваль, дилер, лізинг, холдинг, вексель, брокер, баланс.

 

4. Перекладіть словосполучення українською мовою.

Не имею ни малейшего представления; человек, лишенный воображения; ответственное лицо; он – личность; ставлю Вас в известность; довожу до Вашего сведения.

Перш ніж виконувати завдання, запам’ятайте різницю між іменниками уява – уявлення; особа - особистість.

Уява. Здатність уявляти, фантазувати. Вживається із словами: багата, буйна, творча, дитяча тощо. Відповідає рос. воображение.

Уявлення. Знання, розуміння чогось. Вживається із словами: загальне, застаріле, неточне, чітке; спростувати уявлення. Відповідає рос. представление.

Особа. Окрема людина: особа невіддільна від суспільства; службова особа.

Особистість. Індивідуальність: не кожна особа може перетворитися в особистість.

 

5. Запишіть 10-15 слів професійної лексики за вашим фахом.

 

 

Питання яли самоконтролю

 

1. Які групи професіоналізмів ви знаєте?

2. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?

3. Що означає знати мову професії?

4. Наведіть приклади вживання синонімів та паронімів в діловій мові.

 

Тема 6

Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні

 

Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

– міст (м.) – Народився в місті Житомир;

– станцій (ст.) – Під’їхали до станції Мерефа;

– селищ міського типу (смт) – За селищем міського типу Зіньки;

– сіл (с.) – Родом із села Муровані Кирилівці;

– висілків – У висілку Грушівка;

– аулів – Виїхав з аулу Агарак;

– озер (оз.) – Відпочивав на озері Свитязь;

– бухт – Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;

– застав – Під заставою Тиха;

– гір (г.) – Зупинилися табором па горі Говерла;

– рік (р.) – Користувалися водою з річки Сейм;

– островів (о-в) – на острові Ява;

– пустель, вулканів – У пустелі Каракуми, поблизу вулкана Везувій;

– республік – (країн, держав) Учора повернувся з Республіки Ємен.

За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відмінюються: Надійшли вітання від колег із Одеси.

Це правило поширюється також на назви планет, комет, астероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.

Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосуються складних назв, у яких

а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський – Білгород-Дністровського р-ну;

б) друга частина є числівником: Знам’янка Друга – Знам’янкодругий;

в) друга частина є іменником: Біла Церква – Білоцерківський р-н, Талди-Курган – Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Калач-на-Дону – Калачдонському р-ну;

г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда – Кзил-Ординська обл., Комиш-Зоря – Комиш Зорянський р-н.

Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфурт-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хрещатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.

Тема 7

Основні правила скорочення

 

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

 

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

 

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

 

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

 

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

-авський -ентальний -ільський

-адський -енький -інський

-ажний -ерський -ірський

-азький -еський -істий

-айський -ецький -ічий

-альний -євий -ічний

-альський -ивний -кий

-аний -инський -ний

-анський -ирський -ній

-арський -истий -ований

-ативний -иський -овий

-атський -ицький -овський

-ацький -ичий -одський

-евий -ичний -ольський

-ейський -іальний -орський

-ельний -івний -ський

-ельський -івський -уальний

-ений -ійний -чий

-енний -ійський -яний

-енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

 

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -номічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

 

географічний – геогр., соціологічний – соціол. і под.

 

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини - ський:

 

шевченківський – шевченків.

франківський – франків. і под.

 

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

 

грузинський народ – грузин. народ

Бориспільський край – Бориспіл. край

Луганська область – Луган. обл. і под.

 

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

 

Харківська область – Харк. обл.

Харківський район – Харк. р-н і под.

 

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

 

калійний – калійн.

олійний – олій.,

червоний – червон. і под.

 

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

 

вищий – вищ., але вища – не скорочують

учений – учен., але вчена – не скорочують

міський – міськ., але міська – не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

 

торф’яний – торф’ян.

слов’янський – слов’ян. і под.

 

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

 

грецький – грец.

гуцульський – гуцул.

сільський – сіл. і под.

 

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

 

законний – закон.

іменний – імен.

щоденний – щоден. і под.

 

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

експериментальний – експерим.,

а не експериментал., експеримент.,

фундаментальний – фундам.,

а не фундаментал., фундамент.

графічний – графіч.

комічний – коміч.

континентальний – континент. і под.

 

16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

17. У словосполученні скорочують кожне слово:

 

видавничий відділ – вид. від.

допоміжна картка – допом. карт.

умовний друкований аркуш, — ум. друк. арк. і под.

 

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

без року – б. р.

без ціни – б. ц.

вихідні дані – вих. дан.

і так далі – і т. д. та под.

 

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення - ський:

місто Кам’янець-Подільський –

м. Кам’янець-Поділ.

місто Корсунь-Шевченківський –

м. Корсунь-Шевченків. і под.

 

Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:

 

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.

 

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

греко-католицький – греко-католиц.

фізико-математичний – фіз.-мат.

хіміко-технологічний – хім.-технол. і под.

 

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:

 

агролісомеліоративний – агролісомеліор.

лісогосподарський – лісогосп. і под.

 

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються, однаково:

 

карпатський – карпат., закарпатський – закарпат., прикарпатський – прикарпат. і под.

 

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

 

відеофонограма – відеофоногр.

діафільм – дф

міська державна адміністрація – міськдержадмін. і под.

 

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведені в додатку 2.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.

Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід.;

 

але Біологія: Підручник для 10-го класу –

Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря –

Лікарські рослини: Слов.-довід. Лікаря.

 

 

7.1. Лексичні та графічні скорочення

 

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів.

1. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) а) буквені – читаючи їх треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХТЗ та ін.;

б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан‑ 24 та ін.;

в) буквено-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзєленбуд та ін..

3. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зам., зав., пом., акад., доц. та ін.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

– крапкові: ст., див., ім. та ін.;

– дефісні: з-д, б-ка, ін-т та ін.;

– скіснолінійні (дробові): р/р, а/с, в/ч (крапка не ставиться);

– нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

– комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:

 

НП, що сталося на ПУ півд.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, М.С.Грушевський (як виняток – з однаковими прізвищами: Гр.. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний

3) подвійні прізвища:

не Б.-Хом’як, а Богачевська-Хом’як

не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша

не К.-Яценко, а Кучук-Яценко

Тема 8

Морфологічні норми сучасної української літературної мови

8.1. Особливості використання іменників у ділових паперах

 

Слід пам’ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон’юнктура, лабораторія, маркетинг, номенклатура, об’єктивність, поборник, прецедент та ін.