Встановлення обов’язкових нормативів НБУ

 

Економічні нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.Нормативи ризику встановлено з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) банків має становити 120 млн. грн., але не менше ніж статутний капітал (крім знов створених банків, що функціонують менше ніж один рік)

Норматив достатноті (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частина ризику, що приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частина ризику, що приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

, (10.1)

де РК – регулятивний капітал;

Азв - сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав і зважених за ступенем кредитного ризику.

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

- I група активів із ступенем ризику 0 %;

- II група активів із ступенем ризику 10 %;

- III група активів із ступенем ризику 20 %;

- IV група активів із ступенем ризику 50 %;

- V група активів із ступенем ризику 100 %.

Значення нормативу Н2 для діючих банків має бути не менше 10 відсотків.

Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити протягом перших 12 місяців діяльності (із дня отримання ліцензії) не менше 15 відсотків; протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків.

Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) встановлюється з метою визначення спроможності банку за рахунок основного капіталу захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків:

Н3=РК/А, (10.2)

де РК – регулятивний капітал;

А – сукупні активи банку;

Значення нормативу Н3 має бути не менше 9%.

Під час розрахунку нормативу Н3 до сукупних активів не включається сума сформованих резервів за всіма активними операціями банку

Норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1) визначає достатність власних коштів банку для виконання зобов’язань перед вкладниками та кредиторами.

Розрахунок нормативу Н3-1

Н3-1=РК/З, (10.3)

де РК – регулятивний капітал;

З – зобов ’ язання банку;

Нормативне значення нормативу Н3-1 має бути не менше ніж 10 %.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках):

, (10.4)

де Кк – готівкові кошти та банківські метали;

Кр – кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках;

Зпр – зобов’язання банку, що обліковуються за поточними рахунками.

Нормативне значення Н4 - не менше 20%.

Норматив поточної ліквідності (Н5) установлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги й зобов’язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

, (10.5)

де Вл – активи з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно);

Звл – зобов’язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).

До активів банку з кінцевим строком погашення до 31 дня включаються: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку); строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку; сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами, або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків; кредити, що надані суб'єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування простроченої заборгованості); боргові цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж і в портфелі банку до погашення та інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або непростроченими та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство. Під час розрахунку нормативу поточної ліквідності активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) зменшуються на суму сформованих під них резервів.До зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня включаються: кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку; строкові вклади (депозити) Національного банку; кредити, що отримані від Національного банку; сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам; кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій; кошти клієнтів банку; кошти Державного бюджету України та інших фондів України; цінні папери власного боргу, емітовані банком; прострочена заборгованість за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку; прострочена заборгованість за довгостроковими кредитами, що отримані від Національного банку; прострочена заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків; прострочена заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків; кредиторська заборгованість з придбання активів; субординований борг банку; зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів; зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення Н5 - не менше 40%.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) як співвідношення активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Н6=А/Зор, (10.6)

де А –активи;

Зор – зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Нормативне значення Н6 - не менше 60%.

У разі, якщо значення нормативів Н4-Н6 нижчі, за установлені НБУ, політика управління банком неефективна, банку притаманний значний ризик неможливості покриття відповідних зобов’язань. Значне перевищення нормативу свідчить про неефективне використання тимчасово вільних коштів, що супроводжується недоотриманням прибутку.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

Співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку невідкоригованого на суму перевищення нормативів Н7 та Н9Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8);

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку. Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.Нормальне значення – не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу банку

 

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера (або групи пов'язаних інсайдерів) перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку.Н9 не має перевищувати 5 відсотків.

 

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.Н10 не має перевищувати 30 відсотків.

 

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної особи.

Н11= КІу/СК, (10.7)

де КІу – розмір коштів, інвестованих на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою;

СК – статутний капітал банку.

Нормативне значення Н11 – не більше 15%.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності.

Н12= КІ/СК (10.8)

де КІ - сума коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи.

СК – статутний капітал банку.

 

Нормативне значення Н12 – не більше 60%.

Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.