Передмова. Тестові технології контролю знань виявили свою ефективність і продемонстрували, що за їх допомогою можна оперативно визначити рівень знань студентів

Тестові технології контролю знань виявили свою ефективність і продемонстрували, що за їх допомогою можна оперативно визначити рівень знань студентів, уникнувши при цьому суб’єктивності їх оцінки. Але ці риси методу тестування проявляються лише за умови ретельного підходу до підбору тестового матеріалу та урізноманітнення форм тестів.

Практикум з курсу „Культурологія” для студентів І курсу всіх форм навчання розроблений членами кафедри філософії та культурології відповідно до навчальної програми і являє собою спробу створити тестовий комплекс, який би дозволив виявити як рівень знань студентів, так і їх аналітичні та творчі можливості. Він містить значну кількість тестів з усіх тем курсу, що охоплюють теоретичні та методологічні проблеми культурології, історичні етапи розвитку світової культури, а також релігійні вірування та художню практику кожного відповідного періоду.

Зміст і форма тестів різноманітні, вони скомпоновані залежно від своєї складності на чотири рівні. Перший рівень – найпростіший; це тести закритого типу, що мають варіанти відповідей, серед яких необхідно вибрати один правильний. Виконання цих тестових завдань потребує від студентів знайомства з іменами, термінами, поняттями курсу, хоча й без глибокого проникнення в їх зміст.

Усі інші рівні – другий, третій, четвертий – включають тести відкритого типу, що відрізняються різним ступенем складності. Тести другого рівня використовуються для виявлення знань термінів, понять, категорій; у цих тестах слід вписати пропущене слово або словосполучення; це своєрідний глосарій, і правильні відповіді потребують ґрунтовного знання змісту основних категорій курсу. Третій рівень є ще більш складним: вирішення цих завдань потребують встановлення відповідності між рядами у вигляді комбінації цифр і літер, відтворення правильної послідовності або ж продовження логічного ряду; виконуючи ці завдання, студент демонструє знання структури матеріалу, логічних зв’язків між його частинами. Нарешті, четвертий рівень розрахований на найбільш підготовлених студентів. Ознайомившись з фрагментами творів видатних культурологів, необхідно відповісти на запропоновані проблемні питання, що передбачає досконале знання першоджерел до тем курсу та вміння їх інтерпретувати. Крім того, частина з наведених тестових завдань потребує заповнення запропонованих таблиць, здійснення порівняння та систематизації матеріалу в межах відповідної культурологічної проблематики. Вирішення завдань четвертого рівня найбільш сприяють виявленню творчого потенціалу студентів.

Таким чином, підготовлений Практикум дає можливість ефективно контролювати поточну і підсумкову роботу студентів з вивчення матеріалу дисципліни, а також виявляти їх творчий потенціал у ході засвоєння курсу.

 

розділ І

теоретико-методологічні основи культурології

 

I РІВЕНЬ

 

Завдання 1-103 мають варіанти відповідей, серед яких необхідно вибрати один правильний.

1. Вперше термін „культурологія” був введений у працях:

а) О. Шпенглера;

б) А. Тойнбі;

в) Ф. Ніцше;

г) Л. Уайта.

 

2. У науковій літературі поняття „друга природа” вживається у сенсі:

а) суспільство;

б) культура;

в) техніка;

г) освіта.

 

3. Уподібнювали культуру живому організму, в якому існують різні органи, що виконують певні функції, представники наукової школи:

а) функціональної;

б) культурно-історичної;

в) еволюційної;

г) структурної антропології.

 

4. Культуру як „шанування світла” розумів:

а) В. Вундт;

б) М. Реріх;

в) Ж.-Ж. Руссо;

г) М. Морган.

 

5. Англійський вчений-фізик і письменник Ч. Сноу у своїй роботі „Дві культури”:

а) протиставляє класичну гуманітарну культуру культурі природничонауковій;

б) виділяє технічну і естетичну культуру;

в) констатує злиття наукової і релігійної культури.

 

6. Грецьке слово, що лежить в основі терміну „економіка”, перекладається як:

а) натуральний обмін;

б) продаж товарів;

в) домашнє господарство.

 

7. Соціологічними вважаються визначення поняття “культура”, які:

а) підкреслюють, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

б) у своїй основі мають тезу про протилежність феномену культури природі;

в) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності.

8. Аксіологічними вважаються визначення поняття “культура”, які:

а) у своїй основі мають тезу про протилежність феномену культури природі;

б) підкреслюють, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

в) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності.

9. Онтологічними вважаються визначення поняття “культура”, які:

а) у своїй основі мають тезу про протилежність феномену культури природі;

б) підкреслюють, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

в) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності.

 

10. Креаціоністський підхід до проблеми походження людини і культури передбачає:

а) людина і культура - вільне творення богів, Бога (Абсолюта);

б) перенесення зародків життя на Землю із космічного простору;

в) природне вдосконалення людини та її культури.

11. Підхід до дослідження культури з погляду ціннісного її змісту:

а) гедоністичний;

б) аксіологічний;

в) комунікативний;

г) діалогічний.

 

12. Способи збереження, розподілу та використання культурних цінностей:

а) постають однією із суттєвих ознак культури;

б) не мають суттєвого значення для культури.

 

13. Культурологія – це:

а) соціальна наука;

б) гуманітарне знання;

в) природничо-наукове знання.

 

14. У перекладі українською латинське слово, від якого отримала свою назву наука культурологія, означає:

а) олюднення;

б) прикрашання, розвага;

в) обробка.

 

15. Виберіть правильне висловлювання:

а) культурологія – інтегративна дисципліна, що вивчає зміст суспільної життєдіяльності людей;

б) культурологія – система наук про природу і суспільство;

в) культурологія – сфера природничонаукового знання.

16. З перерахованих нижче понять не відноситься до основних категорій культурології:

а) культура;

б) цивілізація;

в) соціум;

г) цінність.

 

17. Поняття „цивілізація” і „культура” ототожнював:

а) М.Бердяєв;

б) Е. Тайлор;

в) О. Шпенглер;

г) А. Тойнбі.

 

18. Поняття „культура” і „цивілізація” протиставляв:

а) Е. Тайлор;

б) М. Бердяєв;

в) П. Сорокін;

г) А. Тойнбі.

19. Згідно з М.О. Бердяєвим, між культурою та цивілізацією докорінна відмінність полягає в тому, що:

а) культура культивує цінності, цивілізація – стабільність розвитку;

б) культура постає проявами духовної самореалізації, цивілізація – прагненням ефективності.

 

20. Маргінальність – це:

а) поняття, що позначає „пограничність” положення людини між соціальними групами, що накладає певний відбиток на її психіку;

б) поняття, що позначає гармонійне поєднання в житті людини норм, правил і способу життя двох різних культур.

21. Ментальність – це:

а) естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості;

б) сукупність психологічних, поведінкових настанов індивіда або соціальної групи;

в) система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють моральну поведінку людей.

 

22. Для позначення різнорідних культурних течій, що протиставляють свої ідейно-політичні установки офіційним цінностям суспільства, використовується термін:

а) масова культура;

б) елітарна культура;

в) контркультура;

г) концептуальна культура.

23. Функція культури, що виражає її якісний стан:

а) світоглядна;

б) оціночна;

в) нормативна;

г) регулятивна.

 

24. Функція культури, що покликана пропагувати взірці для наслідування з метою розвитку кращих надбань попередників:

а) пізнавальна;

б) перетворююча;

в) виховна;

г) естетична.

25. Функція культури, що синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу особистості:

а) світоглядна;

б) оціночна;

в) нормативна;

г) регулятивна.

 

26. Важливий чинник, що сприяв виникненню культурології:

а) позитивізм;

б) географічні відкриття;

в) криза європоцентризму;

г) стрімкий розвиток науки і техніки.

 

27. Артефакт – це:

а) сукупність правил, яка визначає ідеальність образу;

б) виготовлені людиною речі, винайдені та використані нею засоби та способи дії;

в) знак, певний вид ідеографічного письма.

 

28. Процес взаємовпливу культур і його результат, котрий полягає у сприйнятті однією з культур елементів іншої або у виникненні нових культурних явищ, називається:

а) катарсис;

б) конформізм;

в) мімесис;

г) акультурація.

 

29. Латинське слово «religare», від якого походить поняття релігії, перекдадається як:

а) Бог;

б) благочестя;

в) пов’язувати.

 

30. Реальність надприродного релігія доводить:

а) тільки вірою;

б) за допомогою науки;

в) за допомогою мистецтва.

 

31. Релігії мають переважаючий вплив на:

а) тип духовної традиції;

б) соціально-економічний устрій суспільства;

в) політичні інститути.

32. Найбільш розповсюджений тип сучасного світогляду:

а) філософський;

б) міфологічний;

в) релігійний.

 

33. Теологічному світогляду притаманне:

а) наявність філософської аргументації;

б) опора на повсякденний досвід людини;

в) наявність культово-обрядового компоненту;

г) відсутність системної впорядкованості.

 

34. Телеологія – це:

а) вчення про передбачення Богом долі людини і світу, як земного, так і потойбічного існування;

б) вчення про створення Богом людини і світу;

в) уявлення про причинну обумовленість подій у світі внаслідок його творіння Богом.

 

35. Релігійному світогляду притаманне:

а) існує тільки на теоретичному рівні;

б) має основою віру;

в) має основою розум і раціональне мислення;

г) потребує навичок теоретичного мислення.

 

36. Релігійний світогляд, що ставить над природою трансцендентну особистість Бога:

а) тотемізм;

б) теїзм;

в) деїзм;

г) синкретизм.

 

37. Відповідно до теорії англійського етнографа Е.Б. Тайлора мінімумом будь-якої релігії є:

а) анімізм;

б) тотемізм;

в) фетишизм;

г) магія.

 

38. Метод розуміння релігії, що не протистоїть богословсько-теологічному підходові:

а) герменевтичний;

б) науковий;

в) філософський;

г) соціологічний.

 

39. Основною складовою частин релігії є:

а) віровчення;

б) віра;

в) культ;

г) організація.

40. Вищою формою релігійної організації є:

а) громада;

б) церква;

в) деномінація.

41. Представником біологічного підходу до релігії є:

а) 3. Фрейд;

б) М.Вебер;

в) Л. Фейєрбах.

 

42. Представником соціологічного підходу до релігії є:

а) З. Фрейд;

б) М. Вебер;

в) Е. Дюркгейм.

 

43. Обряд – це:

а) сукупність символічних дій;

б) реалізація віри в діях;

в) об’єднання віруючих;

г) релігійна організація.

 

44. Вербальне звертання людини до об’єкта своєї віри:

а) символ;

б) молитву;

в) церкву;

г) культ.

45. Компенсування обмеженості, безсилля, залеж­ності людей від об’єктивних умов існування забезпечує функція релігії:

а) компенсаційно-терапевтична;

б) світоглядна;

в) легітимізуюча;

г) дезінтегративна.

 

46. Релігія сприяє спілкуванню, реалізуючи функцію:

а) регулятивна;

б) комунікативна;

в) світоглядна;

г) дезінтегративна.

 

47. Бути засобом ідейного об’єднання, згуртування мас, індивідів та інститутів, спільністю єдиної віри, догм, сповідання забезпечує функція релігії:

а) комунікативна;

б) світоглядна;

в) інтегративна;

г) регулятивна.

48. Виконання релігією різноманітних зв’язків між віруючими, засіб їхнього спілкування в межах єдиного віросповідання забезпечує:

а) світоглядна функція;

б) інтегративна функція;

в) регулятивна функція.

49. Бути засобом регулювання поведінки людей, визначення певного типу їхньої пове­дінки завдяки наявності в релігії певної системи норм і правил забезпечує функція релігії:

а) комунікативна;

б) світоглядна;

в) регулятивна.

50. Світоглядна функція релігії:

а) задає „граничні” критерії, які уможливлюють осмис­лення світу;

б) регулює стосунки, поведінку, вчинки, дії віруючих;

в) сприяє спілкуванню віруючих з Богом та між собою.

 

51. Регулятивна функція релігії:

а) задає „граничні” критерії, які уможливлюють осмислення світу;

б) регулює стосунки, поведінку, вчинки, дії віруючих;

в) сприяє спілкуванню віруючих з Богом та між собою.

52. Комунікативна функція релігії:

а) задає „граничні” критерії, які уможливлюють осмислення світу;

б) регулює стосунки, поведінку, вчинки, дії віруючих;

в) сприяє спілкуванню віруючих з Богом та між собою.

 

53. Психологічні можливості релігії у знятті негативних наслідків життєвих стресових ситуацій забезпечує функція релігії:

а) терапевтична;

б) комунікативна;

в) регулятивна;

г) світоглядна.

 

54. Політеїзм – це:

а) віра в духів;

б) віра в єдиного бога;

в) віра в багатьох богів.

 

55. Релігійний світогляд, що ставить над природою трансцендентну особистість Бога:

а) тотемізм;

б) томізм;

в) теїзм;

г) синкретизм.

 

56. Мімесис це:

а) співзвучність;

б) наслідування;

в) гармонія.

 

57. До естетичних категорій відносяться:

а) свобода та відповідальність;

б) істинне та хибне;

в) трагічне та комічне;

г) добро та зло.

 

58. Інтуїтивно-емоційний спосіб осягнення дійсності переважає в:

а) науці;

б) філософії;

в) політиці;

г) мистецтві.

 

59. Згідно з Шиллером, сутністю мистецтва є:

а) імітація природи (мімесис);

б) вираз інстинкту прикрашання з метою статевого приваблення;

в) незацікавлена вільна гра творчих сил людини;

г) засіб очищення від афектів – катарсис.

 

60. Згідно з Ч. Дарвіним, сутністю мистецтва є:

а) імітація природи (мімесис);

б) вираз інстинкту прикрашання з метою статевого приваблення;

в) незацікавлена вільна гра творчих сил людини;

г) засіб очищення від афектів – катарсис.

 

61. Згідно з Арістотелем, сутністю мистецтва є:

а) імітація природи (мімесис);

б) вираз інстинкту прикрашання з метою статевого приваблення;

в) незацікавлена вільна гра творчих сил людини;

г) засіб очищення від афектів – катарсис.

 

62. Згідно з Гете, сутністю мистецтва є:

а) імітація природи (мімесис);

б) вираз інстинкту прикрашання з метою статевого приваблення;

в) незацікавлена вільна гра творчих сил людини;

г) засіб досягнення душевної гармонії.

 

63. Мистецтво як сферу духовного життя характеризує:

а) доказовість та здатність до дослідної перевірки;

б) інтуїтивно-емоційний спосіб осягнення дійсності;

в) домінування віри;

г) наявність культово-обрядового компоненту.

64. Прагнення до вирішення загадок буття, усвідомлення стану світу та положення людини у ньому забезпечує функція мистецтва:

а) світоглядна;

б) пізнавально-евристична;

в) виховна;

г) суспільно-перетворююча.

 

65. Формування цілісної особистості, структури відчуттів та думок людей забезпечує функція мистецтва:

а) світоглядна;

б) інформаційно-комунікативна;

в) виховна;

г) суспільно-перетворююча.

66. Здатність художнього твору і художньої творчості приносити людині безкорисливу радість та задоволення забепечує функція мистецтва:

а) світоглядна;

б) пізнавально-евристична;

в) інформаційно-комунікативна;

г)гедоністична.

 

67. Вид мистецтва, що не належить до образотворчих:

а) театр;

б) живопис;

в) графіка;

г) скульптура.

68. Вид проектувальної діяльності, що має за мету формування естетичного предметного середовища:

а) архітектура; б) дизайн; в) конструктивізм.

69. Виберіть правильний вислів:

а) катарсис – очищення через співчуття і страх;

б) катарсис – система норм, правил, що панує в певній художній течії;

в) катарсис – гармонія зовнішнього і внутрішнього стану людини.

70. Процес виникнення і розвитку людини як соціокультурної істоти:

а) акультурація; б) антропогенез; в) антропосоціогенез.

 

71. Згідно марксистській концепції, основним чинником генезису людини і культури є:

а) праця; б) рефлексія; в) пасіонарність; г) гра.

72. Праця нідерландського вченого Й. Хейзінгі, у якій він викладає свою концепцію культури:

а) „Первісна культура”;

б) „Невдоволення культурою”;

в) „Присмерк Європи”;

г) „Людина граюча”.

 

73. Автор теорії пасіонарності:

а) П. Сорокін;

б) Л. Гумільов;

в) А. Тойнбі;

г) М. Данилевський.

74. Автор теорії, відповідно до якої культура заснована на примусі і забороні потягів:

а) Г. Спенсер;

б) О. Шпенглер;

в) 3. Фрейд;

г) Й. Хейзінга.

 

75. Автор теорії, відповідно до якої культура заснована на відмові від задоволення бажань несвідомого:

а) Г. Спенсер;

б) X. Ортега-і-Гассет;

в) 3. Фрейд;

г) Е. Дюркгейм.

 

76. Архетипи – це:

а) типи архаїчної культури;

б) прообрази, що складають зміст колективного несвідомого;

в) типи мислителних процесів;

г) стереотипи поведінки.

77. Термін „динаміка” походить від грецького слова, що в перекладі означає:

а) рух;

б) робота;

в) сила;

г) потужність.

 

78. Соціокультурна динаміка – це:

а) зміни в культурі під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;

б) тільки прогресивні зміни в культурі.

 

79. Історично першою з перерахованих моделей соціокультурної динаміки є:

а) еволюційна;

б) хвильова;

в) циклічна.

 

80. Ідея взаємодії „аполлонівського” та „діонісійного” начал у художній творчості належить:

а) А. Шопенгауеру; б) Г. Гегелю; в) І. Канту; г) Ф. Ніцше.

 

81. М. Данилевський під цивілізацією розумів:

а) час, протягом якого народи, що складають культурно-історичний тип, проявляють переваги своєї духовної діяльності в усіх напрямках;

б) період розкладу культури;

в) агонія культури.

 

82. Назва твору німецького філософа та історика О. Шпенглера, у якому він викладає свої погляди на культуру:

а) „Феномен людини”;

б) „Невдоволення культурою”;

в) „Присмерк Європи”;

г) „Ідеї до філософії історії людства”.

83. Шпенглер вважав, що життєвий цикл кожного культурного типу складається із трьох етапів: І – підготовчий, період дитинства і накопичення сил; ІІ - період появи і здійснення усіх потенцій, закладених в душі даної культури, період інтенсивної творчості; ІІІ -...зі Шпенглером, третьому етапу відповідає:

а) період найвищого розквіту, період створення шедеврів мистецтва;

б) період занепаду, період цивілізації; відбувається перехід від творчості до безпліддя, від становлення до закостеніння;

в) агонія культури.

 

84. Культурний тип, що, згідно зі Шпенглером, перебуває у стадії виникнення:

а) слов’янський;

б) американський;

в) японський;

г) російсько-сибірський.