Кутові розміри

На рис. 2.13 показано, як проставляти кутові розміри.

а) б)

Рисунок 2.13 – Нанесення кутових розмірів: а) за наявністю осі симетрії; б) за відсутністю осі симетрії

На рис.2.14 показано можливі варіанти комбінації діаметральних, радіальних та кутових розмірів.

Рисунок 2.14 – Приклади комбінації діаметральних, радіальних та кутових розмірів: а) за наявністю осі симетрії; б) за відсутністю осі симетрії

Реальні плоскі деталі (пластини) можуть мати різні форми. На рис. 2.15 показані особливості нанесення розмірних ліній на пластині прямокутної форми.

 

Рисунок 2.15 – Приклад пластини прямокутної форми

 

На рис.2.16 показана пластина у формі кола та особливості нанесення розмірів форми і положення центрів однакових отворів.

 

 

 

Рисунок 2.16 – Приклад пластини прямокутної форми

 

Пластина, форма якої є комбінацією прямокутника та кола показана на рис. 2.17.

 

Рисунок 2.17 – Приклад пластини прямокутної форми

Деталь, поверхня якої складається переважно з поверхонь обертання (вал, вісь), має особливості у нанесенні розмірів, пов’язані з заміною зображення у вигляді кола позначкою «ø». Приклади нанесення розмірних ліній на деталях у вигляді циліндрів показані на рис.2.18.

 

 

а) б)

 

Рисунок 2.17 – Приклад деталей з віссю обертання: а) циліндричної форми;

б) ступінчатої циліндричної форми

 

Типовим елементом валів є фаски – невеликий зрізаний конус, якій виконує різноманітні конструктивні та технологічні функції. На рис.2.18 показані приклади нанесення розмірів фасок, виконаних під різними кутами.

 

 

а) б)

Рисунок 2.18 – Приклад деталей з фасками: а) під кутом 45º; б) під кутом 30º

Крім фасок до типових елементів валів відносять проточки – різьбові, для виходу шліфувального кругу та інші. На рис.2.19 показане спрощене зображення проточки будь-якого призначення та її розміри.

 

 

Рисунок 2.19 – Приклад деталі з проточкою

Для деталі у вигляді зрізаного конусу при нанесенні розмірів вказують її конусність як відношення різниці діаметрів основ конусу до висоти, тобто К= (D-d)/L. Конусність можна подати простим дробом або в процентах (рис.2.20). У машинобудуванні встановлені такі нормальні конусності: 1: 20; 1: 10; 1: 8; 1: 5; 1: 3; 1: 1, 866; 1: 1, 207; 1: 0, 806; 1: 0, 652; 1: 0, 5; 1: 0, 289.

 

Рисунок 2.20 – Позначення конусності

 

На валах, які містять елементи у вигляді частини сфери або конусу, розміри наносять за прикладами на рис.2.21.

 

 

Рисунок 2.21 – Приклади валів з елементами сфери і конусу

 

На рис.2.22 показано приклад нанесення розмірів на валові, поверхня якого є комбінацією різних поверхонь обертання і однієї граної поверхні.

 

 

Рисунок 2.22 – Нанесення розмірів на валові