Визначення ліполітичної активності насіння
Матеріали і обладнання: 1) центрифуга на 15 тис. обертів; 2) пластмасові центрифужні пробірки з кришками на 10 мл: 3) термостат: 4) аналітичні терези; 5) бюретка для титрування на 10 мл: 6) колби на 50 мл; 7) пробірки: 8) ступки або випарювальні чашки; 9) цитрат-фосфатний буфер з рН 4, 6 (51, 8 мл 2, 87% розчини Nа2НР04 і 48, 2 мл 2, 1% розчини лимонної кислоти (для льону олійного); 10) цитрат-фосфатний буфер з рН 4, 8 (50, 7 мл 2, 87% розчини Nа2НР04 і 49, 3 мл 2, 1% розчини лимонної кислоти (для рицини); 11) 0.5 % розчин фенолфталеїну на 60% С2Н50Н; 12) 0, 2% розчин NаОН для титрування; 13) насичений розчин NaCl, який містить 0, 05% тритон Х-100. Для культур, які накопичують жири як запасний матеріал (льон, соняшник, рицина) дуже важливим показником є ліполітична активність насіння. Від цього показника залежить життя цих рослин на початкових етапах розвитку, коли рослина ще живиться гетеротрофно, за рахунок поживних речовин насіння. Важливим моментом у визначенні ліполітичної активності є виділення ліпази у відносно чистому вигляді. Для цього її активують, створивши середовище з відповідною кислотністю. Для різних видів і навіть сортів вона різна, але знаходиться в діапазоні 4, 2 - 5, 2 рН. Активна ліпаза переходить безпосередньо в шар жиру, де починає розщеплювати його. Методом центрифугування відділяють шар жиру від водного. З шару жиру осаджують активну ліпазу насиченим розчином NаС1. Активність ліпази визначають титруванням 0, 2% розчином NаОН. Хід аналізу
Наважку (5 г) подрібненого насіння розтирають з невеликою кількістю цитрат-фосфатного буферу до гомогенного кашоподібного стану. Потім цю суміш поміщають в центрифужні пробірки і центрифугуют при 15 тис. об/хв. 15 хвилин. Після центрифугування суміш розділяється на три шари: верхній - жировий, який містить слиз, жир та ліпазу; середній - водний, який містить водорозчинні речовини; нижній - осад. Для виділення кислої ліпази беруть верхній жировий шар, додають до нього насичений розчин NaCl, який містить 0, 05% тритон Х-100, щоб розділити слиз, жир та ліпазу (1: 1 за об'ємом), збовтують суміш і центрифугують 15 хв. при 13 тис. об/хв. Утворюються 4 шари: верхній, який містить слиз; жировий шар, який містить олію; водний і осад (ліпаза). Для аналізу потрібен тільки жировий шар і осад ліпази, який розчиняють в 0, 5мл буферу. 2. Визначення ліполітичної активності В дві пробірки поміщають по 0, 5 мл цитрат-фосфатного буфера, по 0, 5 мл розчину ліпази і по 3 краплі олії, яка була взята з жирового шару. Одну з цих пробірок поміщають на інкубацію в заздалегідь нагрітий до 37°С термостат на 1 годину (дослід). До іншої пробірки (контроль) додають 2 краплі 0, 5% розчину фенолфталеїну (розчин при цьому каламутніє) і титрують 0, 2% розчином NаОН до появи стійкого блідо-рожевого забарвлення. Після інкубації титрується і дослідна проба. За різницею між витраченим на титрування досліду і контролю NаОН розраховується ліполітична активність (мл\год). Завдання: визначити ліполітичну активність даного насіння. Контрольні питання I. Виконати тестові завдання: 1) Білки – це структуроутворюючий та функціонально активний матеріал протопласта. На якому рівні структури проявляються функціональна специфічність і біологічна активність білкових молекул? a) на рівні первинного поліпептидного ланцюга; b) на рівні вторинної структури; c) на рівні третинної і четвертинної структур. 2) Яка фракція білків розчинна у розчинах солей? a) альбуміни; b) глобуліни; c) проламіни; d) глютеліни. 3) Гідроліз крохмалю при проростанні насіння злаків здійснюється ферментом: a) пепсином; b) амілазою; c) пероксидазою; d) карбоксилазою 4) Які органели беруть участь у процесі використання жирів як енергетичного субстрату? a) мітохондрії; b) гліоксісоми; c) пероксісоми; d) хлоропласти. 5) Рослинні жири на відміну від тваринних обов‘язково містять: a) насичені жирні кислоти; b) ненасичені жирні кислоти; c) входять до складу мембран.
II. Відповісти на питання:
|