Суть роботи

Постановка задачі. Визначальним етапом, від якого залежить весь хід подальшого аналізу і обробки даних є постановка задачі. Починається він з формулювання мети всього дослідження, заради досягнення якої саме і здійснюється збір і обробка даних. Метою дослідження може бути встановлення закономірностей досліджуваного соціального явища, виявлення і виділення причин захворюваності даною хворобою, і т.д. На підставі чітко сформульованої мети визначають склад даних, які необхідно зібрати. Проте, дуже часто спочатку збирають дані, а потім починають формулювати задачі їх обробки. В останньому випадку мета дослідження підміняється тою чи іншою вузькою ціллю обробки вже зібраних конкретних даних. Принципова відмінність полягає в тому, що наперед зібрані дані, без продуманої і чітко сформульованої мети, можуть відображати цілком інші характеристики явища, ніж ті, котрі важливі для поставленої пізніше мети.

Таблиці даних. Типовою формою при збиранні даних – є таблиця “об’єкт – ознака”, в яку заносяться кількісні та якісні значення ознак (властивостей), що характеризують кожен досліджений об’єкт. Ознаками можуть бути вага, довжина, колір, стать, професія, ціна, наявність або відсутність симптому, тощо. Об’єктами можуть виступати люди, вироби, соціальні групи, райони і т.д.

Склад даних – це перш за все склад ознак, які характеризують об’єкти. Кожен реальний об’єкт має нескінченне число різних властивостей, які відображають його різні сторони, проте в кожному конкретному дослідженні істотними є не всі властивості, а лише обмежена їх сукупність, яка визначає найбільш важливі ознаки.

Перед збиранням даних необхідно вирішити, як в таблиці представляти значення ознак – цифрами, числами, символами; з якою точністю вимірювати значення кількісних ознак, і як представляти значення якісних ознак. Ці задачі можуть спричинити певні труднощі, якщо вони не вирішуються “автоматично”, за рахунок обмеженого обсягу доступних даних і єдиного можливого способу їх представлення.

Після визначення складу ознак, визначають або відбирають ті об’єкти, значення ознак яких мають бути занесені в таблицю. Можливість вільного відбору об’єктів досить часто є виключеною через надто мале число доступних об’єктів, але інколи, наприклад при проведенні соціологічних досліджень об’єктів може бути дуже багато і тоді вже виникає проблема вибору.

Важливим кроком при побудові таблиць зібраних даних є їх формалізація – тобто такий їх вид, який узгоджений з методами і програмним забезпеченням їх обробки. Тут важливим є не лише структура їх положення в таблиці, але і заповнення пропусків, вибір числових обмежень, методи нормування.