ІНКОТЕРМС 2000
Місце України на світовому ринку товарів і послуг. Особливості зовнішньоторговельного співробітництва України на сучасному етапі обумовлюють такі фактори: - відновлення виробництва і розвиток споживання; 70. подолання трансформаційної кризи в країнах СНД, та відновлення ринків збуту; 71. значна сировинна залежність. У 1999 р., уперше з 1992 р. зафіксоване позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Динаміку зовнішньоторговельного товарообігу з 1996 по 2003 рр. представлено у табл. Д. 3. Показник експорту на душу населення в 2004 р. склав 498 дол. Для порівняння в Німеччини цей показник становив 6 637 дол., Франції – 4849, Польщі – 690 дол. По країнах СНД і Балтії він складає: Естонія - 1559, Литва - 1130, Білорусь – 590, Росія – 718, тільки в Молдови менше, ніж в України – 192 дол. США. Провідні позиції у структурі експорту (Табл. Д. 5) займають: металопродукція (36, 8 %), хімія (23, 4 %), машинобудування тільки 14, 4 %. При рості першої групи товарів, частка останньої має тенденцію до скорочення. Експорт металопродукції найчастіше націлений на забезпечення валютних надходжень. Значну частку в собівартості металургійної й хімічної продукції займає оплата за енергетичні ресурси. Послуги Україна надає більш ніж 150 країнам (Табл. Д. 6, Д. 7), але левину їхню частку (82, 7 %) складають транспортні послуги. У тому числі 42, 9 % надходження за послуги трубопровідного транспорту. Ефективність експортної діяльності стримується: 72. повільною структурною перебудовою виробництва; 73. високою собівартістю більшості видів експортної продукції; 74. нездатністю постачальників забезпечити сучасні вимоги до поставки продукції на експорт; 75. практикою неповернення ПДВ експортерам; 76. падінням продуктивності праці й ефективності виробництва. На 1 дол. ВВП в Україні використовується 3, 25 кг. еквівалента нафтопродуктів, у той час, як у країнах із середнім рівнем доходу цей показник складає 0, 67 кг., а в країнах ОЕСР – 0, 27 кг. У результаті конкурентноздатність нашої продукції залишається низкою. Актуалізується завдання розробки експортоорієнованої моделі технічного й економічного розвитку вітчизняної індустрії. У структурі імпорту переважають енергоносії (36, 9 %). У минуле десятиліття скорочувалася частка країн СНД у зовнішньоторговельній діяльності України. Лідерами нашого експорту є Росія й Китай. При цьому в торгівлі з країнами СНД утворився дефіцит, при збереженні позитивного сальдо в торгівлі з іншими країнами Причина - постачання енергоносіїв із Росії й Туркменістану. У перспективі частка СНД скоротиться до 20 –25 % Частка країн Європи в українському експорті складає 20-32 %, стримує експорт неучасть України в СОТ. Експорт у країни американського континенту складає 4-6 %. Причини – товари з низьким рівнем обробки поставляти невигідно. Швидкими темпами розвивається наше співробітництво з країнами Азії. Їхня частка в 1995 – 2000 р. виросла в 2 рази і склала 23, 7 %. Перспективним регіоном торгівлі є Африка. Сьогодні її частка складає 4, 6 %. До 2010 р. планується довести її до 10 %.. Стратегічними напрямками зовнішньоторговельної політики України є (Рис 3.7): 77. розвиток експортного потенціалу в рамках міжнародної спеціалізації, використовуючи потенційні можливості структурної реформи економіки; 78. спрямування зусиль на перспективні, технологічні 79. створення конкурентноздатних ТНК, освоєння стратегій глобального маркетингу; Рис. 3.7. Стратегічні напрямки зовнішньоторговельної політики України 80. диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізація критичної залежності від окремий держав і ринків, посилення економічної безпеки України; - забезпечення збалансованості експорту й імпорту, торговельного та поточного платіжного балансу України. Література: 2; 3; 4; 6; 7; 9; 10; 11; 14; 16; 19; 20; 21; 22; 23; 25; 26; 27; 30;
|