Якісні розходження між товарами й послугами

Товари	Послуги
Відчутні, видимі	Невідчутні, невидимі
Об'єктивні	Суб'єктивні, але можуть втілюватися в об'єктивному носії
Можуть передаватися від одного економічного суб'єкта до іншого	Носять разовий характер, непередавані
Можуть зберігатися	Не можуть зберігатися
Експорт товарів означає вивіз їх за межі митної території за кордон без зобов'язання повернути назад.	Експорт послуг означає надання послуг іноземним громадянам, навіть якщо вони перебувають на митній території країни.

У залежності від методів реалізації продукції виділяють традиційну, зустрічну торгівлю, постачання продукції в рамках кооперації виробництва.

Традиційна торгівля – міжнародна торгівля на принципах обміну товару на гроші відповідно до сталого ринкового співвідношення попиту та пропозиції на товари.

Постачання продукції в рамках кооперації виробництва – форма міжнародних товарообмінних операцій, здійснюваних у рамках виробничої кооперації, за трансферними цінами й у пільговому режимі.

Зустрічна торгівля – зовнішньоторговельні операції, що передбачають зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари на повну або часткову вартість експорту. До різновидів зустрічної торгівлі відносять бартер, компенсаційні угоди, кліринг, оффсет.

Бартер – форма товарообмінної операції, при якій торговельні угоди здійснюються за схемою «товар за товар», без опосередкування руху економічних благ грошовими розрахунками й врахування грошових еквівалентів. Пропорції обміну встановлюються за взаємною домовленістю сторін.

Бартерні операції варто відрізняти від компенсаційної торгівлі.

Компенсаційна торгівля – форма міжнародних товарообмінних операцій, заснована на принципі оплати вартості товарів, що поставляються, зустрічними поставками, при цьому різниця вартості оплачується в грошовій формі.

Кліринг – система безготівкових розрахунків по взаємопоставках економічних благ (товари, ЦБ, послуги), що передбачає взаємний залік вимог і зобов'язань.

Оффсетні операції (від англ. offset – відшкодування) – форма зовнішньоторговельних операцій, що передбачає можливість як безпосереднього обміну товарами й послугами, так і заліку виникаючої заборгованості як капітальних вкладень.

Специфічними формами міжнародної торгівлі є міжнародна біржова торгівля, міжнародні аукціони, тендери, ярмарки й виставки.

Міжнародна біржова торгівля – організаційна форма міжнародної оптової торгівлі однорідними товарами з використанням для встановлення контактів між покупцями й продавцями послуг біржових посередників. Кон'юнктура на світових товарних біржах є індикатором динаміки світових товарних ринків.

Міжнародний аукціон – спосіб продажу окремих видів товарів у формі публічного або негласного торгу, проведеного в заздалегідь установленому місці, у заздалегідь обговорений час, із правом попереднього огляду товарів. Виділяють публічні, негласні (німі), голландські аукціони.

Голландський аукціон – вид аукціонної торгівлі, при проведенні якого в ході публічних торгів відбувається поетапне зниження первісно встановленої максимальної ціни до рівня, що задовольняє одного з учасників.

Міжнародні тендери – конкурсна форма розміщення замовлення, що передбачає проведення конкурсу серед потенційних постачальників на кращі умови поставки. Виділяють відкриті (за участю всіх бажаючих), закриті (із заздалегідь обмеженим числом учасників), виняткові (до участі запрошується одна або послідовно кілька фірм-виконавців).

Міжнародні виставки – специфічна форма міжнародної торгівлі, мета якої – полегшення пошуку партнерів, підготовки й укладання зовнішньоторговельних договорів. Можуть бути як універсальними, так і спеціалізованими.

Міжнародні ярмарки – спосіб реалізації товарів за допомогою організації великих, періодично проводимих широкодоступних виставок; у певному місці, постійний час року й терміни; з метою демонстрації зразків продукції, безпосередньої реалізації товарів споживачам і посередникам і укладання торговельних угод.

Охарактеризуємо світову торгівлю за показниками товарообігу, товарної, географічної структури.

У другій половині ХХ ст. зростання міжнародного товарообміну набуло вибухоподібного характеру. З 1960 по 2000 рр. обсяги міжнародної торгівлі зросли у 49, 2 рази і становили у 2000 році 12 831 801 млн. дол. Середньосвітовий обсяг торгівлі на душу населення за цей період зріс у 24, 6 рази і слав 2110, 4 дол. Табл. Д. 2). Зовнішньоторговельними каналами щорічно проходить 1/5 частина всієї виготовленої у світі продукції. В умовах міжнародної інтеграції ця частина постійно зростає. Темпи росту світової торгівлі в 1990-1997 р. у 4 – 2 рази випереджали темпи росту світового промислового виробництва.

Факторами, що обумовлюють ці процеси є:

- інтернаціоналізація й розвиток МРТ;

- НТР;

- активізація діяльності ТНК;

- лібералізація міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ;

- лібералізація зовнішньоторговельних законодавств окремих країн, формування ВЄЗ;

- торгово-економічна інтеграція: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;

- крах системи колоніалізму, орієнтація НІК на експорт.

Структура міжнародного експорту представлена у табл. 3.4. У товарній структурі міжнародної торгівлі скорочується частка продовольства й сировини, крім паливно-енергетичних ресурсів (з 50 до 18 % у т.ч. паливо – 7, 2 %), зростає частка готових виробів (з 50 до 78, 5 %).

Скорочення експорту сировини пояснюється:

23. зростанням виробництва синтетичних матеріалів;

24. переходом на ресурсозберігаючі технології;

25. упровадженням прогресивних методів обробки первинних матеріалів.

Особливо широкий розмах здобуває міжнародний поділ праці у сфері машинобудування. Відбувається перехід від міжгалузевої до внутрішньогалузевої спеціалізації, від експорту кінцевих виробів до експорту проміжних видів виробів. Кооперовані поставки складають 50-60 % вартості продукції багатьох галузей ПРК. Ці поставки складають 30 % товарообігу між ними. Міжнародна торгівля перетворюється в інтегруючий елемент виробничого процесу.

Таблиця 3.4