Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Терміни і професіоналізми




Говорячи про професію та її мову, ми розглядаємо окремий шар активної лексики – слова-професіоналізми.

Професіоналізми – це слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад: слова і звороти з фінансової галузі (бухгалтерський облік, податок, накладна, розрахунковий рахунок, платник тощо); зі сфери комп'ютерної технології (курсор, дискета, вікно редактора, вінчестер, командний рядок, файл тощо) та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовний неофіційний замінник уже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними (пересадка замість трансплантація; вухогорлоніс замість отоларинголог).

Професійний жаргон – це слова-замінники термінів, але слова або зіпсовані, покалічені, або знижені, а то й просто непристойні. Такі професіоналізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться переважно шляхом словоскладання, основоскладання, суфіксації, префіксації.

Серед найбільш продуктивних префіксів виділяють:

* до– доукомплектувати, дообладнати, доплатити, дообстежити;

* недо – недовиторг, недостача;

* за – задебетувати, заприбуткувати, заавансувати, закупівля, залишковий, заощадження, зарахування, запроцентувати;

* над-, серед – надбудова, середвідомчий, надкошторисний.

Серед суфіксів найбільш продуктивні:

* -ість- –збитковість, плинність;

* -ація- – декларація, конфіскація;

* -ат- – директорат, ректорат;

* -аж- – тоннаж, типаж.

Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема діловому, вживання їх небажане.

Чим відрізняються професіоналізми від термінів? Які їх ознаки? Це переважно слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в незвичайній для них формі. Наприклад: у літературній мові абстрактні іменники типу обсяг, ряд, момент, застосуванняу формі множини не вживаються. Порівняйте професіоналізми: обсяги виробництва, типові застосування, ряд диференціювань, зафіксовані моментитощо.

Професіоналізми, на відміну від термінів, зберігають емоційність (часто іронічну або образливу, негативну): зводити рахунки, дебет кредит обганяє, липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок(бухгалтерський професійний жаргон)

Терміни – це штучно утворені слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення спеціальним поняттям з якої-небудь галузі знання (науки, культури, техніки, політики, економіки).

Слово термін прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові воно означало “межу, рубіж”. Термін (лат. terminus) – римське божество меж і кордонів. Спочатку терміном називали камінь, що розмежував території різних племен. За переказами, культ цього божества встановив Нума Помпілій, який спорудив на його честь у Римі храм. У період зародження приватної власності культ межі був одним із основних у сільському господарстві.

У середньовіччі це слово розширило свою семантику і стало вживатися у значенні “визначення”, “позначення”. У старофранцузькій мові знаходило навіть номінацію terme – “слово”. В Україні ця назва поширюється у XVIII ст. і, на думку вчених, вказує на “зображення певної речі або поняття” у нашому розумінні.

Наукова термінологія — вище породження людської думки, притім національної за своїми витоками, міжнародної за своїм поширенням серед різних народів світу. Саме в термінології закодована історія й культура народу. Основу кожної термінологічної системи (звичайно, природно сформованої) становлять власне національні слова, що увійшли в науковий обіг.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 6313. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия