Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Прогноз локальних вітрів над територією України




Синоптичні умови виникнення сильного вітру.Сильні вітри швидкістю більше 15 м·с-1 найчастіше фіксуються у південних та південно-східних областях України, з найбільшою повторюваністю у холодне півріччя. Сильні вітри, що продовжуються більше ніж 20 год, виникають в 24% випадків, від 10 до 20 год - в 35% випадків, від 3 до
10 год - в 36% випадків. Посилення вітру на термін менше 3 год спостерігається, як правило, влітку у середині дня. Звичайно воно є результатом впливу добового ходу температури. В 60% випадків швидкість вітру не перебільшує 17 м·с-1. Швидкість 18...22 м·с-1 відмічається у 32% випадків, а вище 22 м·с-1 - у 8% випадків. Вітри швидкістю більше 28 м·с-1 спостерігаються дуже рідко - 1% випадків і, в основному, у південних та південно-східних областях України.

Синоптичні процеси, що обумовлюють сильні вітри на Україні, можна розділити на дві групи. До першої групи можна віднести випадки формування антициклону над центральними або східними областями Росії при активізації циклонів над Середземним та Чорним морями. Друга група - випадки проходження циклонів або глибоких улоговин через територію України.

Процеси першої групи відзначаються значною стійкістю та обумовлюють тривалі і сильні східні та південно-східні вітри в південно-східній частині України, на Азовському морі і на більшій частині Чорного моря. Якщо центр антициклону розташований над східними районами Східної Європи або Казахстаном, від нього на захід, на Україну, спрямовано відріг, при цьому звичайно над сходом України спостерігається зростання, а над заходом - падіння тиску.

Якщо центр антициклону розташований над центральними або південними областями Європейської частини Росії, а Чорне море, Туреччину, Середземне море займає велика депресія, окремі циклони переміщуються по Чорному морю. Великі градієнти тиску, які формуються між антициклоном та депресією над Чорним морем, обумовлюють в південних та південно-східних областях України сильні східні та північно-східні вітри. Іноді вони охоплюють всю територію України. Найбільша повторюваність процесів цього типу відбувається на протязі березня та квітня. Переважна швидкість вітру 17...22 м·с-1, максимальна 28...34 м·с-1. Тривалість 1... 7 днів.

Особливо сильними північно-східні та східні вітри бувають на узбережжі Азовського моря та на східних схилах Донецького кряжу. Сильні вітри на узбережжі Азовського моря спостерігаються частіше на 10... 15%, ніж у сусідніх районах України.

Ознаки можливого посилення вітру:

- за 12... 18 год до посилення вітру спостерігається значне зростання тиску на Північному Кавказі і на сході України та падіння тиску в Криму і на Чорноморському узбережжі Кавказу;

- з упередженістю 12... 18 год з’являються осередки зростання та зниження температури на поверхнях 500 і 300 гПа. Позитивний (додатній) осередок виникає над Чорним морем, негативний (від’ємний) - над Україною;

- антициклон на південному сході Росії або над Казахстаном стає малорухомим, а на півдні Росії формується висотний гребінь. Швидкість вітру перевищує 15 м·с-1, якщо баричний градієнт на поверхні землі більше 3...4 гПа/110 км взимку та 2...3 гПа /110 км влітку.

Сильні південно-східні та східні вітри на периферії антициклону супроводжуються пиловими бурями і суховіями. Інтенсивні суховії утворюються в теплий період року в останній стадії антициклогенезу над півднем ЄТР. Тривалість суховійного періоду залежить від часу існування антициклону та депресії над Чорним морем. Найбільш часті та тривалі суховії в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.

Сильні вітри при переміщенні циклонів та улоговин через Україну захоплюють різні райони в залежності від траєкторій. При переміщенні циклонів з заходу, сильні вітри найчастіше захоплюють північно-західну частину України. У випадках переміщення пірнаючих циклонів з північного заходу в їх передній частині спостерігаються сильні південно- західні та західні вітри, а в тиловій частині - північно-західні та північні. Якщо пірнаючий циклон переміщується на східні області Східної Європи, то на Україні вітер посилюється в передній частині або в тилу його улоговини. Швидкість вітру може досягати 35... 40 м·с-1.

У випадку виходу південних циклонів сильні вітри на Україні найбільш часті, коли південний циклон зароджується над Середземним морем і зміщується в північно-східному напрямку, через Балкани та захід Чорного моря, наближаючись до західної периферії азіатського антициклону. При наявності ізольованого циклону над Середземним морем або Балканами циклони розвиваються над західною частиною Чорного моря та Малою Азією і переміщуються на південь України. В їх передній частині спостерігається значне падіння тиску, інколи воно досягає 6...7 гПа, а в тилу циклонів зростання тиску сягає 3...5 гПа за 3 год. Якщо на сході України зберігається відріг високого тиску, то на заході України зростають східні та південно-східні вітри, які після виходу циклону змінюються південними. При зміщенні південних циклонів на крайні західні ті північно-західні райони України вітри швидкістю більше 12 м·с-1 спостерігаються рідко.

Північно-східні та східні шторми на Чорному та Азовському морях виникають у більшості випадків при переміщенні циклонів з території Малої Азії на схід Чорного моря, якщо на півдні Східної Європи розміщується антициклон. Сильні вітри найбільш часто відмічаються у районі Керчі - Туапсе.

Якщо циклони переміщуються по Чорному морю з заходу, то при наявності антициклону на півночі цього району сильні вітри спостерігаються в північній частині моря, в окремих випадках швидкість вітру досягає 28 м·с-1.

У другій половині весни та влітку при нестійкій стратифікації повітря в денні години вітер може посилюватися і при малих градієнтах тиску. Ознакою вірогідного посилення вітру є велика добова амплітуда температури. Вертикальні градієнти температури в приземному шарі в ранкові години перевищують 0,6...0,7 °С/100 м. Влітку добовий хід швидкості вітру досягає 8...10 м·с-1, взимку він майже відсутній.

На північному заході України спостерігаються локальне посилення північно-західних та південно-східних вітрів у низькій частині рельєфу між Карпатами та Подільською височиною. Посилення північно-західних вітрів спостерігається в холодне півріччя при переміщенні холодних фронтів. Найбільш чітко воно виявляється при переміщенні улоговин з північного заходу.

Прогноз сильного вітру у західних областях України.Методика заснована на розрахунках швидкості вітру по прогностичному полю приземного тиску з урахуванням залежності фактичної швидкості вітру від геострофічної.

Урахування коефіцієнту k - відношення фактичної швидкості вітру (Vз) до геострофічної (Vг), є необхідним у зв’язку з тим, що швидкість вітру суттєво залежить від ландшафтно-орографічних умов. Величина k залежить від порізаності рельєфу, часу доби та року, напрямку вітру, вертикального розподілу температури, хмарності, кривини ізобар та баричного градієнту. Використання середніх значень k ненадійне, коли баричні градієнти менше 3 гПа/100 км.

Приземний вітер, швидкістю більше 20 м·с-1, в 60% випадків починається при середньому градієнті над Передкарпаттям 3,5 гПа/100 км.

 

Розрахунок сильного вітру у Передкарпатті.Очікувана фактична швидкість вітру на поверхні землі визначається за формулою:

 

Vз = k Vг + ΔV, (1.9)

 

де k = Vз/Vг для прямолінійних ізобар, ΔV – сумарна поправка на кривизну ізобар, термічну і динамічну нестійкість, денну конвекцію та активність фронту.

На першому етапі розрахунку необхідно уточнити значення очікуваного приземного тиску у пунктах, що використовується на номограмах. Для цього екстраполюють хід приземного тиску, при цьому припускають, що у близькі години буде зберігатися барична тенденція, яка спостерігалася у початковий момент.

У Передкарпатті домінуючим напрямком сильних вітрів є північно-західний. Для встановлення Vз при сильних зимових північно-західних та західних вітрах використовують номограми, такі як на рис. 1.14.

 

 

Рис. 1.14 – Номограма для розрахунку середньої швидкості вітру в зоні Львів – Чернівці – Хмельник по різниці тиску на парах станцій Львів – Чернівці ΔР(л-ч) та Чернівці – Хмельник ΔР(ч-х).

1 – ізотахи швидкості геострофічного вітру;

2 та 3 – ізотахи середньої швидкості вітру на поверхні землі відповідно у Львові та Чернівцях.

Для розрахунку швидкості геострофічного вітру у пунктах, де сильний вітер має різний напрямок, розроблено кругові номограми
(рис. 1.15), а для встановлення фактичної швидкості – спеціальні таблиці (табл. 1,7 та 1,8). При одному і тому ж градієнті тиску, але при різних напрямках вітру, швидкості можуть бути різними.

Як приклад, наводиться номограма для розрахунку швидкості та напрямку вітру у м. Рівно (рис. 1.15). Використовується різниця тиску на станціях Тернопіль – Сарни та Володимир-Волинський – Житомир.

 

 

Рис. 1.15 – Номограма для розрахунку швидкості геострофічного вітру (концентричні кола) та його напрямку (радіуси) у м. Рівне за очікуваними різницями тиску Володимир-Волинський – Житомир – Тернопіль – Сарни.

 

Наприклад, якщо очікувана різниця тиску між станціями Тернопіль і Сарни буде 11,5 гПа, а Володимир-Волинський і Житомир – 5,6 гПа. По табл. 1.7 на перехресті рядка 12 гПа та стовпчику 6 гПа знаходимо значення очікуваної швидкості вітру – 16 м·с-1.

Аналогічний результат можна отримати за допомогою номограми (рис. 1.15).

Приклад розрахунку: встановлюємо очікуване на момент прогнозу значення тиску у чотирьох пунктах, для чого додаємо до тиску в вихідний момент баричну тенденцію (або її подвійне значення, якщо прогноз складається на 6 год) за обліком вірогідної еволюції ізалобаричного поля. Обчислюємо різниці тиску на парах станцій.

Таблиця 1.7 – Середні значення швидкості вітру біля поверхні землі (Vз) в м. Рівне при певних різницях тиску (гПа) між пунктами Тернопіль – Сарни ΔР(т-с) та Володимир-Волинський – Житомир ΔР(в-ж)

 

ΔР(т-с), гПа ΔР(в-ж)
 

 

Таблиця 1.8 – Середні значення Vг, Vз та k у м. Рівне при різних значеннях баричних градієнтів

 

ΔР, гПа/100 км Vг, м·с-1 k Vз, м·с-1
1,4 1,12…1,40 11…14
2,1 0,77…1,00 11…15
2,8 0,58…0,78 12…16
4,0 0,42…0,57 12…17
4,8 0,34…0,46 12…17
5,6 0,30…0,46 12…18
6,2 0,29…0,44 13…20

 

На номограмі (рис. 1.15) різниці тиску Тернопіль - Сарни відкладено по вертикалі, а різниці тиску Володимир-Волинський - Житомир - по горизонталі. За прогностичними різницями тиску встановлюємо положення точки на перехресті відповідних значень. По горизонталі та вертикалі знаходимо швидкість геострофічного вітру Vг. Значення Vг, зняте з номограми, помножуємо на k, отримане з табл. 1.8, і
встановлюємо Vз.

За допомогою тієї ж номограми встановлюється і напрямок геострофічного вітру в градусах. Для знаходження напрямку приземного вітру треба від напрямку градієнтного вітру відняти 30°.

За очікуваними різницями тиску 11,5 та 5,2 гПа, використовуючи номограму (рис 1.15), розраховуємо, що через 3 год геострофічна швидкість вітру в м. Рівне буде 40.. 42 м·с-1. Для цієї швидкості коефіцієнт k коливається між 0,29 та 0,44, отже швидкість вітру біля поверхні землі становить приблизно 12... 18 м·с-1.

Введення поправок. Звичайно, для встановлення очікуваної швидкості достатнє використання відповідної номограми. Якщо розрахунок по номограмі дає швидкості, що виходять за межі 0,5Vг, то вони оцінюються як максимальні при поривах вітру.

Врахування циклонічної кривизни ізобар виконується при радіусах кривизни 500 км та менше. При антициклонічній кривизні потоку, коли над Карпатами розповсюджується баричний гребінь, а радіус кривизни менше 200...300 км, приймається, що швидкість вітру повинна бути збільшена на 3...5 м·с-1. Якщо ізобари більш прямолінійні, поправка не вводиться.

Динамічна нестійкість характеризується вертикальним зсувом вітру, який оцінюється по різниці швидкостей вітру на рівні 850 гПа та на поверхні землі. Чим ця різниця більша, тим, звичайно, більша вірогідність посилення вітру біля земної поверхні.

Термічна нестійкість встановлюється різницею температури біля поверхні землі та на рівні АТ-850. Значення поправки залежить від відстані та активності фронту і напрямку вітру на різних рівнях.

Для розрахунку поправки на термічну та динамічну нестійкість у Чернівцях при сильних північно-західних вітрах, побудовано графік
(рис. 1.16). У коло на рис. 1.16 попадає кожний другий випадок сильного вітру на земній поверхні в Чернівцях.

Для встановлення поправки до середньої швидкості західного та північно-західного вітру у Львові побудована аналогічна номограма. У кожному другому випадку поривів вітру у Львові відповідні різниці температур у шарі земна поверхня - АТ-850 знаходяться у межах 2...10 °С, різниці швидкостей на двох рівнях коливаються від 14 до 22 м·с-1. Майже усі випадки поривів вітру біля земної поверхні сильніші 24 м·с-1 у Львові спостерігаються при швидкостях вітру на ізобаричній поверхні 850 гПа більше ніж 25 м·с-1.

Поправка на активність денної конвекції вводиться в залежності від очікуваних у години найбільшого прогрівання значень температури повітря та точки роси (табл. 1.9).

Поправка до швидкості вітру на активність фронту вводиться по очікуваному значенню горизонтального градієнта температури у зоні фронту, що встановлюється за різницею температур в повітряних масах по обидві сторони від фронту на відстані до 300 км.

Градієнти температури, °С/300 км 2 4 6 8

Поправка, м·с-1 3 6 9 12

 

Рис. 1.16 – Поправки до швидкості вітру на поверхні землі в Чернівцях у залежності від швидкості вітру на рівні
850 гПа і різниці температур на поверхні землі та на
850 гПа (ΔТ) при сильних північно-західних вітрах.

 

Таблиця 1.9 – Поправки до очікуваної швидкості вітру у зв’язку з розвитком конвекції (м·с-1)

 

Очікуваний дефіцит точки роси, °С Очікувана денна температура, °С
  20…25 25…30 > 30
0…2
3…5
6…8
9…11

 

Залишкове значення швидкості вітру на поверхні землі встановлюється додаванням усіх перерахованих поправок до значення швидкості вітру, знайденого за даними баричного градієнту.

Прогноз сильного вітру в Закарпатті.Критичним значенням баричного градієнту, при якому у Закарпатті починається сильний вітер, є 6 гПа/100 км. При менших градієнтах, можуть спостерігатися тільки шквалисті посилення вітру, супутні грози та град.

Прогноз сильного вітру у Закарпатті складний через необхідність урахування інтенсивного приземного тертя. Пагористий, дуже розчленований характер рельєфу, з витягнутими на південний захід відрогами Карпат, обумовлює сильне тертя у приземному шарі повітря. Ступінь гальмування повітряних потоків суттєво залежить від їх напрямку. Так, при одному й тому ж середньому баричному градієнті, наприклад 3 гПа/100 км (Vг ≈ 21 м·с-1), середня швидкість північного вітру біля поверхні землі буде 6 м·с-1, а північно-східного - 13 м·с-1.

У Закарпатті, яке не є штормовою зоною, можна визначити орографічні підзони з різною вірогідністю сильних вітрів: рівнинна частина, дальні передгір'я (включно з Хустською улоговиною), середні передгір'я та гори. У перших двох підзонах сильні вітри фіксуються рідко і звичайно пов'язані з літніми шквалами та грозами. Для їх прогнозу графіки, в основі яких покладено різницю тиску у радіусі 100 км, непридатні. У середніх передгір'ях та в горах вирішальним фактором є орографія, яка обумовлює виникнення низькотропосферних струминних течій, фенових та борових ефектів.

Оцінку можливості сильних вітрів у Закарпатті слід проводити тільки тоді, коли очікуваний баричний градієнт перевищує 6...8 гПа/100 км
(Vг > 40...50 м·с-1). У табл. 1.10 наведено залежності швидкості вітру на поверхні землі в Ужгороді: середньої ( ), при поривах (Vпор) та геострофічної (Vг) від градієнту тиску, а також значення коефіцієнту k, у розподілу для середньої швидкості (kср) та поривів (kпор), незалежно від напрямку, крім північно-східного (з боку гір).

 

Таблиця 1.10 - Залежність швидкості вітру в Ужгороді від баричного градієнта

 

Градієнт тиску гПа/100 км Vпор Vг kср kпор
м·с-1
1,5 0,65 0,36
0,65 0,36
0,43 0,21
0,40 0,20
0,38 0,20

При великому баричному градієнті швидкість вітру на поверхні землі може складати лише п'яту частину геострофічної швидкості. До знайденого в табл. 1.10 значення слід додати поправку на посилення вітру при розвитку конвекції та утворенні потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується грозовими явищами (табл. 1.9). В Ужгороді щороку спостерігається від 25 до 40 гроз, які супроводжуються короткочасним локальним посиленням вітру. Грозово-шквалові хмари розвиваються разом з низькотропосферними струминними течіями. Коли над Закарпаттям на рівні вершини гір панує вологий південно-західний потік, у приземному шарі розвивається стік повітря з гір (зі сходу) та над підгір'ям виникає вихор з горизонтальною віссю. Це ускладнює розрахунок швидкості вітру.

Сильні північно-західні вітри на південному березі Криму.На Південному березі Криму досить часті сильні північно-західні вітри. Велику роль у їх виникненні грають Кримські гори, які простягнулися паралельно берегу від Севастополя до Феодосії та займають смугу довжиною біля 150 км та шириною до 50 км. Сама південна та найбільш висока їх гряда (Яйла) на заході підходить до моря прямовисними крутими обривами, а на сході віддалена від узбережжя на 10...12 км. Західна частина гряди орієнтована приблизно з південного заходу на північний схід, а у районі Алушти повертає на схід. Внаслідок цього у плані вона має вигляд неправильної арки, яка повернута опуклістю на північний захід.

Сильні північно-західні вітри спостерігаються головним чином за холодними фронтами, але іноді вони бувають і в теплих секторах циклонів. Сильні вітри за холодними фронтами мають якості, характерні для бори. В теплих секторах циклонів на узбережжя обрушується з гір дуже тепле та сухе повітря – фьон.

Найчастіше вітер посилюється за 2...6 год перед або через 2...6 год після проходження холодного фронту. В окремих випадках термін часу між початком посилення вітру та моментом проходження фронту може бути більше - до 20 год.

При сильному північно-західному вітрі на південному березі Криму напрямок вітру в інших районах Криму може відрізнятися від північно-західного на 90°, а іноді навіть на 180°, швидкість вітру на 1...4 м·с-1. Це ще раз свідчить про значний вплив гір на посилення вітру біля узбережжя.

Сильний західний або північно-західний потік зустрічає на своєму шляху Яйлу і деформується. На навітряному боці відбувається накопичення повітря і тиск зростає. На підвітряному боці спостерігається падіння тиску, яке обумовлене тим, що у нижчих шарах (нижче гребеня гір) відтік повітря не компенсується повністю його притоком з північної сторони гір. У результаті на навітряному боці Яйли виникає орографічний гребінь, а з підвітряної сторони над морем формується орографічний циклон овальної форми, велика вісь циклону приблизно паралельна гірській гряді. Розміри циклону невеликі: довжина великої осі біля 80 км, малої - біля 40 км. Центр циклону звичайно знаходиться поблизу Алушти (в 15...25 км від неї). На північно-західній периферії циклону спостерігаються великі баричні градієнти.

Дані спостережень за хмарністю над вершинами Яйли вказують, що на підвітряній стороні гір існує бурхливий низхідний потік повітря силою 6...9 балів. Температура повітря у Ялті та Алушті на 12...14 °С вища, ніж над Яйлою.

Для виявлення кількісного зв'язку між швидкістю потоку над Яйлою і швидкістю вітру у Ялті та Алушті використані дані про вітер на ст. Ай-Петрі (висота 1180 м над рівнем моря). Порівняння дозволило встановити, що орографічний циклон починає просліджуватися в баричному полі при швидкості західного та північно-західного вітру на Ай-Петрі не менш ніж 16 м·с-1.

При зростанні швидкості вітру на Ай-Петрі (V1) до 16 м·с-1 і більше виявляється її зв’язок із зростанням швидкості в Ялті - Алушті (V2):

V1, м·с-1 16...20 21...24 25... 28 29...34
V2, м·с-1 ≤ 8 9... 12 13…17 18.. 20

За холодними фронтами посилення північно-західного вітру (бора) на Південному березі Криму може спостерігатися і при швидкості вітру на Ай-Петрі менше 16 м·с-1, коли орографічний циклогенез не відмічається. При цьому вітер на узбережжі зростає тільки у випадках, коли над Яйлою спостерігаються західні або північно-західні потоки, що призводить до вимушеного перевалювання холодного повітря через Яйлу. Швидкість вітру при цьому сягає в Ялті - 8...12 м·с-1, в Алушті – 10…14 м·с-1, а іноді 16 м·с-1.

Для прогнозу вітру на узбережжі можуть бути використані такі правила:

1. Якщо при сильних північно-західних вітрах на Чорному морі швидкість вітру у шарі від поверхні землі до висоти 1,5...2 км значно зростає, то швидкість вітру в Ялті та Алушті буде більша, ніж в інших районах Криму на 4... 8 м·с-1.

2. При проходженні через Крим холодних фронтів або циклонів, які швидко переміщуються (зі швидкістю 60 км·год-1 і більше), в Ялті та Алушті спостерігаються сильні північно-західні вітри навіть при невеликих значеннях баричного градієнту в приземному шарі.

3. Посилення північно-західного вітру в Ялті та Алушті до 10 м·с-1 та більше у теплому секторі циклону спостерігається у випадках, коли швидкість західного або північно-західного вітру на Ай-Петрі перевищує 23 м·с-1.

4. Якщо швидкість вітру на Ай-Петрі менш ніж 14 м·с-1, то швидкість північно-західного вітру в Ялті та Алушті звичайно менше 10 м·с-1.

Зона затишшя в районі Севастополю.У випадках, коли у Криму та над сусідніми з ним частинами моря віють сильні східні та південно-східні вітри, у районі Севастополю, з підвітряного боку гір, спостерігається зона слабких вітрів, яка розташована від мису Лукулл до Балаклави. Ця зона отримала назву «зони затишшя». Вона виникає, коли при значних баричних градієнтах, ізобари над Кримом та ближньою акваторією моря орієнтовані із сходу на захід, або з південного сходу на північний захід. При цьому східний або південно-східний потік на навітряних схилах розділяється на два, на північ та південь від гір лінії току сильно згущені, а на західній стороні - розріджені. На навітряному боці гір при цьому спостерігається орографічний антициклогенез; гребінь над хребтом орієнтується з північного сходу на Балаклаву, а у районі мису Лукулл – Севастополь, у зоні розрідження ліній току виникає орографічний циклон. На північ від циклону і на південь від гребеню відмічаються вітри східних румбів іноді до 15...25 м·с-1. Для центральної частини циклону характерні слабкі вітри - зони затишшя. Вони виникають головним чином у холодну пору року (з жовтня по травень) і зберігаються від декількох годин до декількох діб. Зникають вони разом із зникненням орографічного циклону, коли напрямок вітру змінюється не тільки біля поверхні землі, але і у потужному шарі тропосфери до висоти 3...5 км.

Прогноз виникнення зони затишшя та її зникнення зводиться до прогнозу напрямку та швидкості вітру у Криму та над ближньою акваторією Чорного моря.

Великі баричні градієнти над Кримом спостерігаються у той час, коли над Україною розташована південна або південно-західна периферія обширного антициклону, а над Чорним морем розвинута циклонічна діяльність. Якщо циклон, що вийшов на південні райони Чорного моря, потім переміщується на північний схід або на схід, то зона затишшя спостерігається при східних вітрах. Зникає вона тоді, коли циклон настільки далеко змішується на схід, що Крим опиняється у його тиловій частині, і напрямок вітру змінюється на північний. Якщо циклон рухається на північ по західній частині моря, то у Криму вітер від східного повільно переходить до південно-східного; при цьому район Севастополя продовжує залишатися з підвітряної сторони Кримських гір, а зона затишшя залишається і після переходу вітру до південно-східного. Зникає вона тоді, коли центр циклону, що рухається на північ, підіймається приблизно до паралелі Севастополя; вітер над південним заходом Криму змінюється на південний і захисна дія Кримських гір припиняється.

Природно, що зона затишшя зникає і при загальному зменшенні баричних градієнтів, які ведуть до послаблення вітру над півостровом.

Контрольні запитання

1. Чим відрізняються синоптичні процеси першої і другої групи, які сприяють утворенню сильних вітрів на Україні?

2. Охарактеризуйте методики прогнозу сильного вітру в західних областях України.

3. Що враховують додаткові поправки при розрахунку сильного вітру в Передкарпатті?

4. Коли слід очікувати можливість утворення сильного вітру в Закарпатті?

5. В яких випадках формуються північно-західні вітри на південному березі Криму?

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 806. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия