НАСІННЯ Й КОРЕНЕПЛОДИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

 

§1. Стан і перспективи розвитку ринку насіння й коренеплодів цукрових буряків в Україні.

§2. Походження цукрових буряків.

§3. Ботанічна характеристика цукрових буряків.

§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків.

§5. Технологічні показники якості цукрових буряків.

§6. Особливості приймання і визначення технічних показників якості цукрових буряків.

§7. Способи та умови зберігання цукрових буряків.

§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів.

§9. Захист цукрових буряків від шкідників.

§10. Захист цукрових буряків від хворіб.

Запитання для самоконтролю.

Тестові завдання.

Ситуаційні задачі.

 

§1. Стан і перспективи розвитку ринку насіння й коренеплодів цукрових буряків в Україні.

 

Цукровий буряк - група різновидів звичайного коренеплідного буряка; технічна культура, у коріннях якої втримується багато цукрози.

Виробники цукрового буряка: Україна, Росія, країни Європейського Союзу, райони з помірним кліматом у Північній і Центральній Америці, Близький Схід, Алжир, Туніс, Марокко, Індія, Пакистан

Цукровий буряк любить тепло, світло й вологу. Оптимальна температура для проростання насіння 10-12°С, росту й розвитку - 20-22°С. Сходи чутливі до заморозків (гинуть за температури - 4-5°C). Кількість цукру в плодах залежить від числа сонячних днів у серпні - жовтні. Особливо гарний урожай збирають на чорноземах.

Цукровий буряк - найважливіша технічна культура, що дає сировину для цукрової промисловості.

Відходи цукрового виробництва є корисною вторинною сировиною:

· жом використовують як корм для худоби;

• патока: патоковий продукт;
• меляса – для виробництва спирту, гліцерину, лимонної кислоти;
• дефекаційні відходи переробляються на вапняне добриво;
• патока – для виготовлення газголя (палива для двигунів внутрішнього згоряння), а також для кондитерської промисловості;
• пектиновий клей призначений для текстильної промисловості.

В XX столітті цукровий буряк вирощують переважно в країнах з помірним кліматом. Буряківництво одна з перспективних високоінтенсивних галузей України, що формує раціональну структуру використання природно-кліматичного потенціалу регіону. Така багатокомпонентність її вихідної продукції забезпечує розвиток багатьох галузей переробної промисловості й виробництва широкого асортименту продовольчих товарів.

На сьогоднішній день в Україні є багато цукрових заводів, але провідними виробниками є: Чортківський, Теофіпольський, Оржицький тощо. В Львівській області великими виробниками є Миколаївський, Радехівський, Золочівський цукрові заводи. Проте, вітчизняні підприємства цукрової промисловості зазнали велику економічну кризу. Більша кількість причин занепаду цієї галузі криється в суб'єктивних факторах, як в середині самого бурякоцукрового комплексу, так і в його міжгалузевих стосунках, а також у відсутності досконалої регуляторної політики держави.

Цукровий буряк – це культура високотехнологічна, затратна, потре­бує якісного основного обробітку, кондеційного насіння, щедрого вне­сення органічних та мінеральних добрив, засобів захисту.

Все починається з насіння, український ринок якого потерпає від фальсифі­кації. Виробничий потенціал вітчизняних насіннєвих підприємств дає змогу повністю задовільнити потребу України у високоякісному насінні цукрового буряка. У поточному році виробили 3500 тон насіння плюс пере­хідні залишки. Для внутрішньої потреби необхідно 4200 тон насіння цукрового буряка. Імпорт в Україну насіння цукрового буряка стано­вить 352 тони.

При набуханні насіння в грунті активізуються біохімічні про­цеси, перш за все - це ферментативний розпад вуглеводів, жирів та білків на їх складові простіші речовини, які використовуються в процесі росту проростка. Одночасно з цим підвищується інтен­сивність дихання, що є джерелом енергії всіх фізіолого-біохімічних процесів. Для нормального проходження цього процесу не­обхідне надходження до насінини кисню. Проростання насіння розпочинається з корінчика зародка, який розриває насіннєву оболонку, відкриває кришечку і заглиблюється в ґрунт. Дещо пізніше починається ріст гіпокотиля (підсім'ядольного коліна), який виноситься на поверхню сім'ядолі, що швидко розгораються і розпочинають фотосинтетичну діяльність.

Запас поживних речовин у насінині дуже малий, і якщо він витрачається до виходу сім'ядолей на поверхню ґрунту, то проро­сток гине. Чим швидше і дружніше з'являються сходи цукрових буряків, тим менше витрачається запасних речовин до початку їх фотосинтетичної діяльності, а це зміцнює молоді проростки і збільшує шанс на одержання високого врожаю коренеплодів з підвищеною цукристістю.

Насіння цукрових буряків у ботанічному відношенні - це прості й складні плоди (супліддя, клубочки). За Табенцьким (1940 р.) - плід цукрових буряків однонасінний, нерозкривний, з сухим твердим оплоднем - перехідна форма від коробочки до горіха. У середині кожного плоду, як правило, знаходиться одна власне насінина, яка розміщена в гнізді із тканини квітколожа і накрита зверху «кри­шечкою» з плодолистиків.

У процесі розвитку і дозрівання насіння тканини оплодня склеренхімізуються. Внутрішні, розміщені ближче до насінини склеренхімні тканини оплодня, тверді, а зовнішні, паренхімні - менш тверді. Шершавість і пухкість оплодня обумовлює ряд специфіч­них особливостей насіння цукрових буряків - погану їх сипучість, високу гігроскопічність, властивість легко міняти розмір і, частко­во, форму внаслідок стирання пухкої частини оплодня. Власне насінина складається з борошнистого перисперму, який півко­лом облягає зародок. Зародок і перисперм покриті суцільною блискучою темно-коричневою оболонкою. Плоди з недостатньо розвинутими («виповненими») власне насінинами, зі зморшку­ватою тьмяною оболонкою, як правило, нежиттєздатні або дають дуже слабкі й кволі проростки. Залежно від стану власне насіння плоди і супліддя цукрових буряків ділять на чотири типи:

Тип Н - з нормально розвиненими насінинами, здат­ними проростати і давати нормальні проростки;

Тип А - без власне насінини або з недорозвиненими власне насінинами, що нездатні проростати;

Тип Б - з нормально розвиненими, життєздатними, але на даний час нездатними проростати власне насінинами;

Тип В - з нормально розвиненими, але нежиттєздатними насінинами.

Наведена класифікація має практичне значення при підго­товці насіння цукрових буряків до сівби: кожну партію насіння, до складу якої входять виключно плоди типу Н, чи суміш плодів Н і А шляхом сортування теоретично можливо довести до 100% схо­жості. В партіях насіння, до складу яких входять виключно плоди типу Б і В, підвищити схожість шляхом сортування практично не­можливо. Виходячи з цієї класифікації та на основі проведених досліджень розроблено додатковий показник якості насіння цук­рових буряків - доброякісність (потенційна схожість). Використо­вуючи оцінку якості насіння, доброякісність можна прогнозува­ти як потенційну схожість, тобто схожість насіння, яку можна буде одержати після сортування його за щільністю та аеродинамічни­ми властивостями на насіннєвих заводах.

Доброякісність - це відношення лабораторної схожості на­сіння до його виповненості, виражене в процентах. Доброякісність насіння визначається з ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2-94). За кордоном використовують близький аналог доброякісності - вміст «мертво­го» насіння, виражений в процентах. Різниця між цими показни­ками залежно від схожості насіння і кількості «мертвих» досягає 4%, більш точним показником є доброякісність.

Схожість насіння - це співвідношення кількості насіння, що дало нормальні проростки в лабораторних умовах, і висіяного, у про­центах. Схожість насіння визначають пророщуванням його на фільтрувальному папері згідно з ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2-94).

Одноростковість – це співвідношення кількості насіння, яке дало по одному проростку, і загальної кількості пророслих, у відсотках. Одноростковість визначається одночасно зі схожістю згідно з ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2-94).

Вирівняність - це співвідношення насіння заданого розміру і загальної кількості (за масою), в процентах. Вирівняність визна­чають згідно з ГОСТ 22671.1-77.

Сила росту - це відношення кількості нормально розвинутих проростків, які пройшли крізь шар гравію певної товщини (4 см), до всього висіяного насіння, помножене на коефіцієнт ростковості, виражене в процентах. Сила росту насіння визначається за ДСТУ 2723-94.

Коефіцієнт ростковості насіння - кількісне відношення нормально розвинутих проростків до пророслого насіння.

Для насіння цукрових буряків характерна велика різно­якісність, яка проявляється значною мінливістю його морфоло­гічних, фізико-механічних та біологічних властивостей. Між насінням цукрових буряків і переважною більшістю домішок-засмічувачів існує відмінність фізико-механічних властивостей, на основі яких проводиться його очистка, сортування та калібрування. У зв'язку з цим передпосівна підготовка насіння проводиться на спеціалізованих насіннєвих заводах - Буринському, Вінницькому, Лебединському та Тростянецькому насіннєвому ЗАТ «Ворскла». Найсучасніше спеціальне насіннєочисне об­ладнання провідних фірм світу встановлене на Тростянецькому насіннєвому заводі, реконструкція якого проведена в 1998 році. Завод спроможний доводити схожість насіння практично до рівня доброякісності, тобто до 97-99% і відпускати для сівби не тільки протруєне, а й дражоване та інкрустоване насіння цукрових буряків вітчизняних сортів та гібридів.

З метою запобігання зниження посівних якостей насіння в період його зберігання та транспортування на спеціалізовані насіннєві заводи, ворох після збирання проходить обов'язкову первинну після збиральну обробку в насінницьких господарствах на переобладнаних, згідно з рекомендаціями Інституту цукрових буряків, зерноочисних агрегатах ЗАВ та комплексах КСЗ.

Інкрустація - це удосконалене протруювання насіння. Недо­ліком мокрого чи сухого протруювання були значні втрати пести­цидів через осипання, стирання, вимивання препаратів, що при­зводило до зниження їх ефективності та забруднення навколиш­нього середовища. При інкрустуванні захисностимулюючі пре­парати надійно закріплюються на насінні клеючими речовинами, що усуває недоліки традиційного протруювання.

Дражування - це комплексний прийом, який включає в себе нанесення на насіння інертних органічних і мінеральних речо­вин з метою створення рівномірно-кулеподібної форми для кож­ної насінини, що забезпечує найбільш точне розміщення насіння в рядку. Дражоване насіння також інкрустують. При використанні дражованого насіння слід враховувати, що воно більш чутливе, ніж насіння лише інкрустоване, як до недостатньої аерації ґрунту, так до недостачі вологи чи до перезволоження ґрунту.

Насіння однонасінних сортів та гібридів цукрових буряків, призначене для промислових посівів, після обробки на насіннєвих заводах згідно з Державним стандартом України має відповіда­ти таким вимогам (табл. 6.1).

 

 

Таблиця 6.1

Вимоги до якості насіння цукрових буряків

 

Показники	Норма для насіння
недражованого	дражованого
1	2	3
Схожість, %, не менше
Одноростковість, %, не менше
Вирівняність, %, не менше
Чистота, %, не менше
Масова частка насіння інших рослин, %, не більше	0, 2	-
у т.ч. насіння бур'янів, %, не більше	0, 1	-
Вологість, %, не більше	14, 5

 

Інкрустоване і дражоване насіння цукрових буряків калібру­ють на фракції діаметром 3, 5-4, 5 та 4, 5-5, 5 мм. Допускається калібрування насіння на фракції інших розмірів діаметром в межах від 3, 25 до 5, 5 мм з інтервалом між мінімальним і максимальним діаметрами не більше 1 мм.

Для боротьби зі шкідниками та хворобами сходів цукрових буряків насіння на насіннєвих заводах обробляють інсектицида­ми (фурадан і його аналоги, гаучо) та фунгіцидами (ТМТД, тачигарен). Для підвищення польової схожості насіння, стимулювання ростових процесів на ранніх фазах росту та розвитку цукрових буряків і підвищення їх продуктивності використовують регуля­тори росту рослин.

Яким хорошим не було б наше насіння, виснаже­ний природно-біологічний потенціал основних зон бурякосіяння не дасть йому достатньої сили. Така ситуація зумовлена тим, що мінераліза­ція землі проводиться лише на 20-30% потреби. Замість 50-70 тон органічних добрив вносять 4-7 тон. Великою кількістю гербіцидами пригнічено ріст бур'янів, що веде до засміченості площ. Всі ці чинники сукупно продукують мізерний урожай - 170-300 ц/ га.

У структурі затрат виробництва цукрових буряків вартість насіння складає лише 3-5%. Але воно вирішує долю врожаю на 25%. Тому, заощадивши на цих відсотках, сільськогосподарські підприємства можуть бути готовими залишитись не тільки без прибутку, а й зі збитками.

Практика останніх років показала, що для рентабельного вирощування цукрових буряків з мінімальними затратами та без ручної праці на форму­вання густоти рослин і одержання високого врожаю коренеплодів необхідне насіння зі схожістю 90-95%, одноростковістю - більше 90% і вирівняністю - не менше 85%. Цього можна досягти лише за суворого до­тримання вимог технології вирощування насіння насінницькими госпо­дарствами, обов'язкової первинної післязбиральної обробки вороху в гос­подарствах, його передпосівній підготовці на насіннєвих заводах та закупівлі якісного елітного посівного матеріалу.

У 2008 р. в Реєстрі сортів рослин України міститься близько 100 сортів і гібридів цукрових буряків. Проте практично використовується у виробництві 13-14 сортів, а популярними є 3-4.

Високоякісне елітне насіння є державним надбанням і розповсюджується довільно. Воно часто фальсифікується, підміняється сурогатами і роз­множується. Це дестабілізує ринок фабричного насіння, де фаль­сифікації і підробки помножуються.

Тростянецький (ЗАТ «Ворскла»), Вінницький, Лебединський, Дубнівський і Кіровоград­ський насіннєві заводи відпустили на посів 2008 р. високоякісне насіння су­марно 50% від всього фактично висіяного. Буринський насіннєвий завод, фірма " Ельдорадо", Миколаївський насіннєвий завод, фірма Бета-Інтер (м. Київ) та ВАТ " Насіннєве" реалізували ще 10% посівного матеріалу. А решта - 40% прийшлось на цукрові заводи та дрібні фірми. Характерною ознакою ринку 2005-2008 рр. є фактична втрата цукровими заводами провідних позицій з продажу насіння цукрових буряків, що спричинило ряд незручностей на насіннєвому ринку і у виробництві.

Виходячи із одержаної від областей інформації, можна зробити висновок про те, що цукрові заводи України реалізу­вали в 2007 р. господарствам всього 13, 9% від загальної кількості насіння. Отже, 26, 1% насіння цукрових буряків на посів 2008 року було реалізо­вано неспеціалізованими дрібними фірмами і навіть окремими фізичними особами без належного контролю і відповідальності за врожай. Крім зазначених вище причин, траплялися факти реалізації насіння на місцевих базарах, яке не мало схожості, особливо у західних регіонах України.

В Чернігівську область, наприклад, насіння поставляли 37 фірм, Кіро­воградську - 44, Тернопільську - 48, Вінницьку - 57, Полтавську - 80, Київську - 74. У Донецькій області на кожних 60 га посіву - своя фірма.

Можна було б вважати збільшену кількість продавців і покупців насіння за позитивне явище розвитку конкуренції дрібного і середнього бізнесу, якби учасники насіннєвого ринку дотримувались загальних правил і Закону України " Про насіння та садивний матеріал". Однак, фальсифікації свідчать про зворотнє. В найбільш невигідному становищі залишаються суб'єкти ринку, які старанно займаються насінництвом, оплачують за високими цінами елітне насіння і сировину, дотримуються всіх законодавчих актів щодо оформлення сортових документів.

Дрібні фірми та окремі підприємці ігнорують будь-які інструкції, видають документи на будь-який сорт чи гібрид, завищують якісні по­казники, занижують ціни, заохочують покупців реалізацією насіння під урожай, що в умовах низької купівельної спроможності значної частини виробників цукрової сировини забезпечує дрібним фірмам прибутки при низькій собівартості спрощено підготовленого насіння. Найбільше безладдя з вирощуванням та закупівлею насіння-сировини існує в Автономній Республіці Крим, а з реалізацією - практично в усіх зо­нах інтенсивного бурякосіяння.

Покупці не завжди можуть розібратись в походженні і якості посівного матеріалу, оскільки конкуренція на ринку з боку недобросовісних фірм ведеться агресивно. Таке насіння знижує врожайність, особливо цукристість коренеплодів. Це проявляється при несприятливих погодних умовах. Наприклад, у 2007 р. найнижча цукристість зафіксована в тих областях, де найбільше продано низькопробного насіння, перш за все молдавськими постачальниками (Чернівецька - 12, 56, Черкаська – 13, 33, Івано-Франківська - 13, 57, Вінницька - 13, 71% області).

Насторожує ситуація щодо поставки насіння, яке вирощене в Україні до Республіки Молдова. Насіння надходить в Молдову через різні комерційні структури, офшорні зони і після обробки на насіннєвому заводі в м. Сороки (Молдова) поступає в Україну з молдавським сертифікатом якості, який приймається українською стороною, як документ, що відповідає нормам міжнародних стандартів. Але він не підтверджується сертифікатом, що засвідчує походження насіння-сировини для виробництва готової продукції.

Також звертає на себе увагу підвищена активність на українському насіннєвому ринку фірм Республіки Молдова, що володіють набором будь-яких сортів і гібридів, залежно від моменту, при мінімальних зусиллях на вирощування насіння-сировини (" Агроімпекс", " Семгер", СП " Молдова-Німеччина", СПТОВ " Мавісем-Україна").

Основною правовою базою подальшого функціонування насінництва в Україні є Закон України " Про насіння та садивний матеріал" прийнятий 26 грудня 2002 року та Закон України " Про охорону прав на сорти рослин" який набрав чинності з 1 липня 2002 р. Згідно з цими законами виробники насіння зобов'язані укладати ліцензійні договори з власниками сорту і отримувати ліцензію на ви­користання сортів рослин.

Базовий і зональні варіанти української інтенсивної техно­логії виробництва цукрових буряків повністю забезпечуються су­часними сортами і гібридами вітчизняної селекції.

До державного Реєстру сортів рослин України на 2007 р. занесено 90 однонасінних сортів та гібридів цукрових буряків вітчизняної та спільної з іноземними фірмами селекції. На знач­них площах в Україні вирощують вітчизняні однонасінні диплоїдні сорти та однонасінні гібриди, які за комплексом ознак (продук­тивність, екологічна стабільність, стійкість до хвороб, а особливо до гнилей коренеплодів, висока потенційна продуктивність на­сінників в умовах України) досить конкурентоспроможні. Крім того, вони адаптовані до зональних варіантів української інтен­сивної технології виробництва цукрових буряків.

Аналіз сортового складу насіння, відпущеного на посів 2008 р., свідчить про те, що основні посівні площі України займають сорти: Уладівський однонасінний 35, Білоцерківський однонасінний 45, Веселоподільський однонасінний 29, Ялтушківський 30, Ялтушківський однонасінний 64 та гібриди Український ЧС 70, Ювілейний, Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84, Уманський ЧС 76, Льговсько-Верхняцький ЧС 31. Нові вітчизняні гібриди мають низьку стерильність і однонасінність, а спільні з іноземними фірмами селекції - підвищену ураженість шкідниками і хворобами.

Масова частка гібридів в структурі посівних площ досягає 48%. Із них 2 гібриди Ювілейний та Український ЧС 70 дозволені до культивування в Україні з 1981р.

Вітчизняний ринок наповнюють гібриди насіння цукрових буряків іноземної селекції, такі як Ківа, Екстра, Перла, Лєна, Соня, Галая, Роберта тощо. В посівах 2008 р. в господарствах з великими посівними площами цукрових буряків (понад 300 га) і високою культурою виробництва їхня частка займає понад 10%. Проте, з високопродуктивними гібридами насіння, стійкими до основних хворіб з підвищеною холодостійкістю, високою чистотою бурякового соку і високим вмістом цукру, на жаль, зайнято в середньому лише 10% посівних площ України.

Приріст урожаю цукрових буряків за рахунок використання нових високоурожайних гібридів сягає від 150 до 250 ц/ га. Якщо посівні площі під цими гібридами збільшити до 0, 5 млн. га та прогнозований валовий збір цукрових буряків склав би понад 17 млн. т, з яких можна одержати біля 3 млн. т цукру. При середній цукристості буряків від 16 до 18% вихід цукру становить 6 т/га, що втричі більше фактично отриманого цукру в Україні. Отже, активне впровадження нових гібридів насіння цукрових буряків дозволить збільшити та стабілізувати валовий збір коренеплодів скорочуючи при цьому посівні площі та зменшуючи втрати, які пов'язані з вирощуванням і переробкою сировини.

Посівна площа України під цукровим буряком в 2007-2008 рр. не перевищує 1, 0 млн. га. Фактична врожайність коренеплодів в 2, 5 рази нижче, ніж у передових господарствах розвинених країн. Значна частка вирощуваної сировини має дуже низьку цукристість, що призводить до зменшення промислового виробництва цукру в Україні.

Сучасна селекційна наука ґрунтується на новітніх наукових досягненнях, перш за все, з біології, і охоплює низку технологій - культури тканини і кліти­ни, геноміку, молекулярні маркери та генетичну трансформацію.

Стрімкий розвиток біотехнологічної науки створює необхідні передумови для використання її досягнень в практичній селекції цукрових буряків. Особливого значення набуває генетична транс­формація, яка дозволяє революційно вдосконалювати генотип культури відповідно до потреб виробництва.

Першою трансформованою ознакою у цукрових буряків була стійкість до гербіцидів суцільної дії - гліфосату (47% раундап) і глюфосинату амонію (20% баста). Вказана ознака контро­люється одним геном, що дозволило швидко ввести в генотип кращих гібридів цукрових буряків.

Відомі компанії - Монсанто, Авентіс, КВС, Бетасід, Новартіс, Адванта та ін. - завершують тестування цих гібридів за госпо­дарськими ознаками, а також по біобезпеці. Це перше практич­не використання ГМО в цукрових буряках, що найближчим ча­сом з'явиться на ринку.

Міністерство національного здоров'я та благополуччя Японії визнало цукрові буряки Ліберті Лінк (глюфосинат амонію) без­печними для використання і несе всю відповідальність за безпе­ку харчових продуктів. Японські дослідження показали, що цукрові буряки Ліберті Лінк, стійкі до гербіциду глюфосината амонію, значно продуктивніші, а їх вирощування характеризується підвищеною стабільністю.

Перші агрономічні оцінки за рівнем фітотоксичності, прове­дені Інститутом цукрових буряків Німеччини, показали несуттє­вий вплив гербіцидів баста і раундап на генетично модифіковані рослини буряків при досить надійному і стабільно­му зниженні забур'яненості посівів.

Детальний аналіз, проведений Дж. Веверсом в Інституті цук­рових буряків Нідерландів, також підтвердив, що нова система контролю за бур'янами з використанням генетично модифікова­них гібридів значно менше шкодить навколишньому середови­щу, ніж традиційна.

Наступна генерація штучних ознак включає стійкість до ризоманії та бурякової нематоди. Стійкість до ризоманії, як повідомив К. Річардс, індукована за допомогою трансгенезису шляхом інтродукції гену, що відпо­відає за експресію білку вірусної капсули, тобто інтродукується послідовність ДНК, що обмежує рух вірусу в рослини-живителі.

В університеті м. Кіля (ФРН) професором К. Юнгом клоновано ген стійкості до бурякової нематоди. Цей ген, інтродукований в буряки через Agrobacterium tumefaciens Her, забезпечує повну стійкість до нематоди.

Генетична інженерія успішно використовується також для змін в метаболізмі рослин цукрових буряків. А. Хейер з Інституту Макса Планка показав можливості зміни експресії гену, що контро­лює каталітичний процес продукування цукрози. Така зміна при­звела до продукування модифікованими рослинами цукрових буряків моноцукрів.

Значна частина досліджень з ГМ-технологій ведеться з інтро­дукції генів стійкості до вірусних і грибних хвороб, абіотичних стресів. На початку 90-их років в Інститут цукрових буряків УААН роз­почата робота з інтродукції гену «Ваг» (глюфосинат амонію) в кращі батьківські лінії перспективних диплоїдних гібридів цукро­вих буряків. Даний ген зумовлює стійкість до гербіциду неселективної дії баста (Ліберті). Дані дослідження ведуться у декількох напрямках. Це - роз­робка методів створення гомозиготного за вказаною ознакою запилювача як одного з компонентів гібриду, введення гену стійкості в лінію О-типу та їх стерильні аналоги.

Дослідження гібридів, створених за участю гене­тично модифікованого запилювача, показали, що, поєднуючи методи традиційної та конструктивної селекції, можна створити високопродуктивні гібриди за індукованою ознакою (табл. 6.2).

Таблиця 6.2