Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням ГМ-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
Таким чином, застосування ГМ-гібридів цукрових буряків, стійких до неселективного гербіциду ліберті, суттєво здешевлює технологію виробництва культури, тобто підвищує її рівень рентабельності. Треба також відмітити, що штучно індуковані гени необхідно вводити лише в найкращу гермоплазу, в якій присутні інші цінні ознаки, необхідні сучасному виробнику цукрових буряків. Вчені прогнозують, що в майбутньому генетична трансформація буде дієвим методом у руках селекціонера. Посівні якості насіння цукрових буряків формуються не лише при створенні сортів і гібридів та вирощуванні їх насіння, а й при передпосівній його підготовці на насіннєвих заводах. Дослідженнями багатьох вчених доведено, що поряд з покращенням технології виробництва, важливим резервом підвищення врожайності й цукристості коренеплодів цукрового буряка є застосування регуляторів росту рослин, які сприяють посиленню функціонування ферментних систем, відповідають за накопичення цукрів. Передпосівну обробку насіння цукрових буряків регуляторами росту поєднують із інкрустацією й протравлянням. На насіннєвих заводах застосування регуляторів росту включають у технологічний процес підготовки насіння. Інформацію щодо обробки насіння регуляторами росту рослини позначають у технологічних документах і на етикетках мішків. Застосування регулятора росту Бетастимулін (20 мл/т) при передпосівній обробці насіння сприяє підвищенню показників посівних якостей. Обприскування посівів буряків проводять двічі: у фазі 6-8 листків і в період промикання рядів. Оптимальні норми внесення, наприклад, Агроемістиму-Екстра (Біолана), Агробетастима-Екстра (Біомакса) - 10 мл / га, з одночасним внесенням хелатних форм мікроелементів Реаком - 50 мл/га. Обприскування посівів регуляторами росту можна поєднувати із внесенням пестицидів для боротьби із хворобами рослин. Вченими доведено, що ці препарати сприяють підвищенню врожайності коренеплодів, їхньої цукристості, поліпшенню якості сировини і його збереності. На сьогоднішній день вітчизняна бурякоцукрова галузь перебуває в глибокій фінансовій кризі, що грозить знищенням галузі в цілому найближчим часом, якщо для вирішення проблеми не будуть вжиті відповідні заходи на державному рівні. Сьогодні стоїть питання про те, чи буде в нас розвиватися національна бурякоцукрова галузь або вона зникне як така у зв'язку з тим, що з боку урядових структур цій галузі не приділяється та увага, що передбачена Законом України " Про державне регулювання виробництва і ринку цукру", а також не приймаються заходи, які є в усьому світі, для реструктуризації бурякоцукрової галузі. Перед наступним сезоном в Україні прогнозується зупинка 40 цукрових заводів. Зумовлено це тим, що на заводах немає коштів, а також тим, що товаровиробник втратив інтерес до вирощування цукрових буряків через низьку вартість цукру на ринку і відсутність регулювання цих процесів. Про це свідчать дані табл.6.4. Таблиця 6.4 Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. т)
Найкращі грунтові та агрокліматичні умови для вирощування цукрових буряків у Вінницькій, Житомирській, Полтавській, Тернопільській, Київській, Черкаській і Чернігівській областях. Завдяки застосуванню інтенсивних технологій виробництва цукрових буряків у цих областях в 2006 р. було зібрано від 2237 до 2861 тис.т коренеплодів цукрових буряків (рис. 6.1).
За підсумками 2007 р. цукрові буряки були однією з найменш прибуткових культур для сільськогосподарських підприємств України. Урожайність даної культури невелика, так у 2006 р. вона досягала в межах від 180 до 350 ц/га. Рентабельність вирощування цукрових буряків у 2007 р. навіть на ефективних господарствах становила 14%, що на 37-55% нижче, ніж рентабельність вирощування пшениці, ячменю і кукурудзи й на 100-150% нижче, ніж рентабельність вирощування насіння соняшника або рапсу. Експерти асоціації " Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), стверджують, що коли в 2008 р. посівні площі під цукрові буряки скоротяться, то Україна знову потрапить у фінансову залежність від імпортних поставок цукру. Скорочення посівів під цією культурою експерти пояснюють несприятливою ціновою ситуацією на вітчизняному ринку цукру. Національна асоціація цукровиків України (НАЦУ) " Укрцукор", що поєднує вітчизняні цукрові заводи, в 2009 р. прогнозує врожай цукрових буряків в Україні на рівні 15, 2-16 млн. тонн (у вазі після доробки), тоді як в 2006 р. він склав 22, 4 млн т. Домінуюча роль у виробництві цукрових буряків України належить сільськогосподарським підприємствам (рис.6.2). Найменшу частку виробництва цукрових буряків на Українському ринку займають фермерські господарства. Проаналізувавши стан і перспективи розвитку сучасного вітчизняного ринку цукрових буряків, можна виділити наступні причини зниження роботи цукрової галузі: • низька забезпеченість посівних площ цукрових буряків органічними і мінеральними добривами (20-40 кг/га мінеральних добрив при нормі 300...400 кг/га); • відхід у сільськогосподарських господарствах від системи сівозмін і повернення на ті самі площі через 2- 3 роки, внаслідок чого розпочався масовий розвиток таких хворіб, як церкоспороз і різоманія; • обмежене кредитування вітчизняних виробників цукрових буряків і цукру, високі кредитні ставки банків (24-27%); • не використання заходів боротьби з бур'янами та захисту рослин від хворіб в більшості господарств;
• несприятливі погодні умови для росту й розвитку рослин у липні-серпні багатьох років, масовий розвиток церкоспорозу та повторне відростання листя; • низька за якістю і безсистемна робота по відновленню родючості ґрунтів, що призвело до різкого зниження кількості гумусу в ґрунті за останні 10 років 2, 7 млн. га орних земель в Україні є з низьким вмістом фосфору, а 38% - обмінного калію;
• більшість господарств не дотримується сучасної інтенсивної технології вирощування цукрових буряків. Не здійснюється глибока зяблева оранка; • механізми і техніка, які працюють на бурякових полях, застарілі і виконують польові роботи з низькою якістю, розтягуються строки посіву і збирання цукрових буряків; • збільшення в останні роки кількості дрібних фермерських господарств, які виробляють цукрові буряки, де практично відсутнє дотримання сівозмін та застосовується спрощена технологія вирощування цукрових буряків; • низької якості насіння цукрових буряків, особливо те, яке закуповується на неспеціалізованих ринках; • короткий період роботи багатьох цукрових заводів, незабезпеченість сировиною, низька якість роботи; • існування протиріч між виробниками цукрової сировини й інвесторами цукрових заводів щодо об'єктивності визначення показників якості коренеплодів, рівня та порядку оплати за цукросировину, умов попереднього фінансування виробництва сировини; • застосування давальницької схеми роботи вітчизняних цукрових заводів. Відсутність незалежних механізмів регуляторної політики в державі - чи не найголовніша причина занепаду цукрової галузі в Україні. Тому перепрофілювання на виробництво цукрози з тростини - це добровільне руйнування вітчизняної буряко-цукрової галузі. Ще однією важливою проблемою в Україні є питання бартеру. Проблема в розрахунках між цукровими заводами та бурякосійними господарствами з'явилася давно. Вирішити її сьогодні дуже важко, адже нестабільність цього ринку не дає змоги ні одній, ні іншій стороні розраховувалися за наданий товар грошима. Підвищення мінімальних закупівельних цін на цукрові буряки та гуртових цін на цукор. З 2007 р. вітчизняна цукрова галузь має такі негативні наслідки: - викликає деструктивний вплив на роботу цукрових заводів, на їх фінансовий стан. Це потребує збільшення обсягів коштів для закупівлі цукрових буряків у товаровиробників, яких цукрові заводи не мають; - збільшує собівартість виробленого цукру. Сезонне збільшення пропозиції цукру на ринку на початку сезону плюс запаси цукру неминуче призведе до падіння внутрішніх цін на цукор і подальшого відходу внутрішнього ринку в тінь; - знижує споживний потенціал ринку за рахунок зменшення попиту промислових споживачів, що призводить до подальшого падіння обсягу виробництва і вирощування цукрового буряків в Україні. Підвищення цін на цукрові буряки й цукор оплачують споживачі. Це призводить до подальшого існування нерентабельних вітчизняних виробництв цукрових буряків в Україні. Сьогодні вітчизняна цукрова галузь не забезпечує обсяги внутрішнього споживання сировини, оскільки не здійснюється кредитування вирощування цукрових буряків, визначення об'ємів державних замовлень, не має порядку формування цін та ціноутворення в цій галузі. Отже, ринок насіння й коренеплодів цукрових буряків в Україні потребує суттєвих змін з боку держави. Зокрема, введення пільг, державних дотацій та інших заходів з метою збільшення посівних площ України і врожайності цукрових буряків. Для збереження вітчизняного бурякоцукрового комплексу, на наш погляд, необхідно вирішити наступні проблемні питання: · прийняти Комплексну державну програму реструктуризації та розвитку вітчизняної бурякоцукрової галузі;
|