Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків

Температура (°С)	1-2	3-4	6-7	10-12	15-25
Період проростання, дні	45-60	25-30	10-15	8-10	3-4

 

Процес проростання насіння починається за тем­ператури 1-2°С, але період проростання залежить від підвищен­ня температури. Оптимальна інтенсивність проростання й най­вища польова схожість насіння спостерігаються за температури 20-25°С.

Сходи цукрових буряків переносять замо­розки 4-5°С без особливих пошкоджень і тільки дуже молоді (в фазі появи вилочки) іноді гинуть за температури - 3°С, особливо при раптових заморозках після відносно теплої погоди. Дорослі рослини перед збиранням легко переносять заморозки до -5°С. Викопані і невкриті коренеплоди ушкоджуються при температурі -2°С і стають непридатними для тривалого зберігання. Ріст рос­лин починається при температурі 6-8°С, але проходить дуже по­вільно. Оптимальні температури для отримання максимального врожаю - від 15 до 23°С, але висока врожайність може бути от­римана і при достатньо широких коливаннях температури по­рівняно до оптимальної. Для достатнього накопичення врожаю коренеплодів цукрових буряків необхідна мінімальна сума тем­ператур в межах 2400-2800°С (при зменшенні на північ до 1900-2100°С та збільшенні на південь -до 3000-3500°С).

Вимоги до вологи. Буряки вимогливі до вологості ґрунту, але ця потреба в різні періоди вегетації різна. Підвищені вимоги до во­логи вони пред'являютьу період проростання насіння, появи сходів, а також при формуванні врожаю (липень-серпень). Добре розвинені рослини короткочасну посуху переносять порівняно легко.

Незначна потреба молодих рослин цукрових буряків у волозі для більшості регіонів забезпечується за рахунок її зимових за­пасів у ґрунті. Зменшення вологи у верх­ньому шарі ґрунту викликає ріст коренів в глибину. Найбільшу потребу у воді рослини цукрових буряків проявляють під час знач­них прирості маси - з середини червня до кінця серпня.

Буряки відносять до групи відносно посухостійких культур. Для утворення одиниці сухої речовини буряки випаровують близько 300-400 одиниць води (транспіраційний коефіцієнт). Транспіра­ційний коефіцієнт залежить від вологості повітря, ґрунту, темпе­ратури, сили вітру, родючості ґрунту та інших агротехнічних за­ходів. В особливо сприятливих умовах транспіраційний коефіцієнт цукрових буряків понижується до 130-150. Всі умови, що сприя­ють росту рослин та накопиченню сухих речовин, зменшують його та підвищують продуктивність рослин.

Цукрові буряки, як правило, можуть виносити посуху, але при цьому знижується їх урожайність і якість. Оптимальна вологість ґрунту для цукрових буряків - 60-70% НВ (найменша воло­гоємність). З підвищенням рівня культури землеробства витрати води на формування одиниці врожаю знижуються.

Цукрові буряки при високій агротехніці (400-500 ц/га) на 1 ц врожаю витрачають при хорошому водозабезпеченні 6-8 м³, а при недостатньому водозабезпеченні - 10-13 м³

За даними Верхняцької дослідної станції, витрати води цук­ровими буряками за добу складають у травні 8 м³/га, червні -25, липні - 34, серпні - 29, вересні - 14 м³/га.

Найбільш ефективні для буряків тривалі літні дощі, коли воло­га проникає глибоко в ґрунт. Оптимальна вологість ґрунту для рослин та розвитку буряків коливається від 60 до 80%. Нестача вологи в липні-серпні згубно впливає на врожайність буряків, призводить до збільшення вмісту шкідливого азоту в коренеплодах.

Вимоги до світла. Буряки належать до рослин довгого світлового дня. Вони прискорюють свій розвиток по мірі збільшення довжини дня. Але вони добре пристосовуються як до короткого дня півдня, так і до довгого - півночі.

При недостатньому освітленні маса листків збільшується, а коренеплодів - зменшується.

Негативно реагують буряки на затінення, особливо при виро­щуванні насіння, зменшуючи врожайність на 20-30% навіть при незначному послабленні світла.

Окремі рослини в пер­ший рік життя утворюють квітконосні пагінці. Такі рослини називають «цвітушними», які утворюють грубі і малоцукристі коренеплоди. Цвітуха дає рослини, які встигають пройти стадію яровізації і світловий посів (при довгій холодній зимі і відносно довгому світловому дні на півночі).

Оптимальний світловий режим посівів складається лише за умови достатнього надходження і використання фотосинтетично-активної радіації (ФАР). Ресурси ФАР в умовах України при опти­мальних строках сівби і збирання буряків складають 1, 4-1, 7 тис. мДж/м² поверхні поля.

Вимоги до ґрунту. Буряки є найбільш вибагливою культурою серед коренеплідних рослин до родючості ґрунту. Кращими для них є багаті органічними речовинами суглинкові, супіщані та чор­ноземні ґрунти, а саме не дуже зв'язані, глибокі плодородні чорноземи, а також темно-сірі і сірі лісні суглинки, багаті перегноєм. З успіхом буряк росте на плодородних землях нечорноземної смуги, якщо вони добре удобрені. На кислих та пісчаних землях, без відповідного поліпшення їх, цук­ровий буряк росте погано. Оптимальний рівень рН для них повинен бути в межах 6, 0-7, 0. Буряки відносно солевитривала культура.

Біологічний цикл розвитку. Всі культурні сучасні форми буряків у звичайних умовах характеризуються, головним чином, дво­річним циклом розвитку з одноразовим плодоношенням у кінці другого року життя. Протягом першого року життя культурні фор­ми буряків розвивають розетку з листками та коренеплід.

У давнину вирощували і однорічні короткостадійні форми, близькі до диких. Закріплення стійкого дворічного циклу розвитку в буряків проходило з допомогою добору, в процесі довгого їх вирощування.

На першому році життя утворюються на рослині квітконосні пагони. Цвітуха у першій половині вегетаційного періоду називається ранньою, а в другій - пізньою. Причинами цвітухи є низка факторів як внутрішнього (ге­нетичного, фізіологічного), так і зовнішнього середовища (вологість, температура та інші умови вирощування). Масова поява цвітухи спостерігається у вологі роки. Схильність до прискореного утворення цвітухи при низьких температурах пов'язують з південним похо­дженням культурних форм буряків.

Крім температури та умов зволоження ґрунту, на збільшення цвітухи впливає однобічне азотне живлення, освітлення та інші фактори. Багаторічні дослідження свідчать про наявність певної циклічності років з комплексом умов, які сприяють масовій появі цвітухи. Найбільш ефективним способом зменшення цвітухи є створення стійких до неї сортів.

Рослини, в яких цвітіння та плодоношення не наступає на другий рік життя, називаються «упрямцями». Більшість дослідників появу «упрямців» пов'язують з недостатньою кількістю вологи в коренеплодах, ґрунті, ушкодженнях головки, підмерзанням ко­ренеплодів тощо.