Технологічні показники якості цукрових буряків
З технологічної точки зору бажано, щоб коренеплоди цукрових буряків на час збирання мали максимально можливу кількість цукрози і мінімальну - нецукрів, які не відокремлюються при очистці соків, чим збільшують вихід меляси і втрати в ній цукру. Вивчення біологічних особливостей цукрових буряків є необхідною умовою підвищення їх урожайності, цукристості й поліпшення технологічних якостей. Основний показник якості цукрових буряків - це вміст цукрози. Цукристість буряків з року в рік знижується, відповідно знижується і Дб клітинного соку. Цукристість зібраних цукрових буряків урожаю 2008 року в цілому по Україні - 14, 50%. В 12 областях із 19, де вирощувались і перероблялись цукрові буряки, їх цукристість нижче середнього показника по Україні, а в окремих областях - дуже низька: Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Черкаська, Київська. В районах окремих цукрових заводів (Чортківський, Камянець-Подільський) цукристість буряків склала відповідно 12, 83% і 11, 33%. У стандартах на цукрові буряки в країнах ЄС (Німеччина, Польща, Чехія, Угорщина) регламентовано, що буряки з цукристістю 14% і нижче не приймаються, тому що переробляти їх економічно не вигідно. Вважаємо, що і нам доцільно внести такі зміни в наш стандарт на цукрові буряки. Нами проведено аналіз показників якості цукрових буряків. Нами відбирались зразки буряків і аналізували кожний корінь окремо. Цукристість склала 5-16%. Це свідчить про те, що разом з насінням цукрових буряків висівалось насіння кормових буряків або насіння 3-4 репродукцій. З окремих плантацій Вінницької, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Житомирської, Чернівецької та інших областей з полів надходила цукрова сировина з великим відсотком дуплистих коренів (40-70%), уражена хворобами: кореневою гниллю, гниллю сердечка, паршею, фомозом, некрозом судин, резоманією. В серпні багато посівних площ було уражено церкоспорозом, що негативно відобразилось на накопиченні цукрози в коренях. За результатами досліджень встановлено, що в цукрових буряках низький вміст цукру, сухих речовин, калію і підвищений вміст загального та α -амінногоазоту, вуглекислої золи, натрію. Такий склад цукрових буряків характерний для кормових і напівцукрових буряків, а також буряків, які вирощуються з порушенням селекційної технології (сорти 2-4 репродукцій, недотримується просторова ізоляція - 10 км і проходить перезапилення посівів іншими сортами і гібридами, висадками кормових і столових буряків). Підвищений вміст α -амінного азоту в цукрових буряках свідчить про те, що в серпні місяці для підживлення посівів коренеплодів використовувалась аміачна вода, а це потрібно робити до 15 червня. Вміст вуглекислої золи в корені обернено пропорційний вмісту цукрози. Дуже важливий показник якості цукрових буряків – це співвідношення калію і натрію (5: 1). При зменшенні цього співвідношення, а також при зниженню вмісту калію і підвищенню натрію в буряках погіршується якість. Вонистають особливо схильними до вірусних захворювань. При внесенні азотних добрив вміст калію в коренеплодах не змінюється, а натрію - зростає. Експериментально доведено, що на формування товарознавчих і технологічних якостей цукрових буряків впливають такі фактори: якість насіння, сорт буряків, застосування органічних і мінеральних добрив, агротехніка вирощування, погодні умови року тощо. Особливе значення для отримання високоякісних цукрових буряків має селекційна робота. В найближчі роки буряківництво України має перейти на вирощування високопродуктивних гібридів. На сьогоднішній день на бурякових ланах використовується багато насіння зарубіжних сортів і гібридів. Слід відзначити, що вітчизняні селекційні матеріали більш якісніші. Вони краще пристосовані до коливання погодних умов в Україні під час вегетації, більш стійкіші до хворіб і придатніші до зберігання. Надходження з полів цукрових буряків з пониженою технологічною якістю та низькою урожайністю коренеплодів зумовлено через: · порушення технології вирощування цукрових буряків (недотримання сівозмін, неякісна осіння оранка без внесення мінеральних і органічних добрив, недостатнє внесення мінеральних добрив). В останні роки внесення мінеральних і органічних добрив зменшилося в 3 - 4 рази; · велику забур'яненість багаторічними та однорічними бур'янами, боротьба з якими за допомогою гербіцидів практично не ведеться; · низьку густоту посівів (оптимальна густота 95 - 105 рослин на 1 га); · посіви цукрових буряків насінням невідомого походження сумнівної якості або фальсифікованого; · погіршення грунтово-кліматичних умов вирощування · загальне зниження родючості грунтів в Україні. Основними причинами такого становища в Україні є: 1. Невиправдана відмова держави від контролю за процесами, що відбуваються в галузі, в першу чергу, відрегулювання ринків насіння, цукрової сировини і цукру. 2. Відсутність системи пільгового кредитування галузі, що породила бартер, давальницькі схеми переробки сировини, фінансові зловживання.
3. Значна частина сільськогосподарських підприємств втрачає зацікавленість до вирощування цукрових буряків, відбувається подрібнення посівних площ у господарствах різних форм власності, скорочується загальна площа під інтенсивними технологіями вирощування, щороку списуються плантації через недоглядненість і забур'яненість. 4. Безконтрольність селекції і первинне насінництво цукрових буряків. Зараз в реєстріУкраїни 100 сортів і гібридів цієї культури, а практично використовується у виробництві 13-14, популярними є3-4 сорти. Насіння еліти розповсюджується довільно, воно фальсифікується, часто підміняється сурогатами і розмножується. 5. Низька ефективність роботи цукрових заводів, які по декілька разів міняють власників. 6. Незахищеність внутрішнього ринку цукру від імпорту, відсутність організації ринкових структур з оптової торгівлі, проведення єдиної державної політики у цій сфері.
|
