Технологічні показники якості цукрових буряків. Востанні три роки різко погіршилась технологічна якість цукрових буряків
Востанні три роки різко погіршилась технологічна якість цукрових буряків. Технологічна якість цукрових буряків - це комплекс біологічних, хімічних і фізичних властивостей, що зумовлюють особливості проведення технологічних процесів, розміри втрат цукру, вміст цукрози в мелясі, вихід і якість цукру. Найціннішою біологічною властивістю цукрових буряків як спеціалізованого цукроноса, є їх здатність накопичувати в середньому 17-20% цукрози від маси коренеплодів. Однак вихід цукру з одиниці маси коренеплоду і його виробництво з площі посіву визначаються не тільки вмістом цукрози, але й інших хімічних компонентів, а саме: загальною зольністю, а також її складових частин, вмістом і співвідношенням сполук азоту, редукуючих цукрів, пектинів, органічних кислот та інших речовин. Якщо якісний хімічний склад коренеплодів цукрових буряків майже постійний, то кількісний - постійно змінюється. Ці зміни обумовлені грунтово-кліматичними факторами, умовами вирощування і сортовими відмінами. Роль факторів, які викликають зміни хімічного складу коренеплодів як в межах одного року, так і в різні роки, до даного часу ще не цілком досліджені. Відомо, що зі зміною клімату з півночі на південь цукристість коренеплодів підвищується і поліпшуються їх технологічні якості. Подібне має місце і при переміщенні із заходу на схід. Оптимальна температура для росту цукрових буряків знаходиться на рівні 20-25°С, при ній найбільш сприятливо поєднуються врожайність і цукристість коренеплодів. Підсумовуючи результати досліджень з вивчення впливу різних факторів на врожайність, цукристість і хімічний склад коренеплодів, можна зробити такі висновки: 1) фактори, які сприяють інтенсивному росту рослин цукрових буряків протягом вегетації і особливо у передзбиральній період - це підвищені норми азоту, більш висока вологість ґрунту, застосування стимуляторів росту та інше, які забезпечують одержання високого врожаю з дещо пониженою цукристістю; 2) фактори, які пригнічують ріст рослин (недостатня кількість азоту у ґрунті, особливо в другій половині вегетації, низька вологість ґрунту, застосування інгібіторів росту та інше), сприяють, як правило, підвищенню цукристості. Це пояснюється тим, що в першому випадку значна частина асимілятів, утворених при фотосинтезі, витрачається на ростові процеси, а в другому - більша їх кількість транспортується в коренеплід, де відкладається в запас. Основним показником технологічних якостей коренеплодів цукрових буряків є вихід цукру. Існує пряма залежність між цукристістю коренеплодів і виходом цукру при переробці на заводі. Суттєвий вплив на вихід цукру має хімічний склад коренеплодів, а саме: вміст нецукрів, солей калію, натрію і розчинних форм азоту. Формули для визначення технологічних показників приведені в табл.6.8. Таблиця 6.8
|