Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
Під «насінням» цукрових буряків розуміють клубочки (супліддя) п’ятикутної форми із еліпсоподібним поперечним розрізом. Відношення діаметра до висоти складає 1: 0, 66, маса 1000 однонасінних плодів – 12-15 г, а багатонасінних – 15-30 г. Для отримання насіння цукрового буряка корнеплоди, вирощені в перший рік, висаджують весною. Із проростаючих бруньок виростають квітоносні пагінці до 15 см висотою, де згодом з’являються плоди. Плід цукрового буряка - горішок. При визріванні плоди жовтіють і зростаються в клубочки з двох-шести горішків. В однонасінному плоді, закритому зверху кришечкою, знаходиться одна насінина квасолеподібної сплюснутої форми з бурою оболонкою. Довжина насіння в середньому така: ширина – 2 мм, товщина - 1, 5 мм, перисперм дуже малий. Середня маса насінини становить 3 мг і варіює від 1 до 5 мг. Ця біологічна особливість насінини потребує неглибоко обробітку її в ґрунті, хоча проросток буряка дуже чутливий до зовнішніх умов. Насіння буряків може проростати тільки при наявності відповідної вологи, температури та доступу кисню. При проростанні повітряно-сухе насіння поглинає 120-170% води від своєї маси. При цьому оплодень вбирає більше води, ніж власне насіння, для проростання якого достатньо 40-72%. Більша частина води поглинається насінням у перші 2-3 години від початку замочування. У польових умовах висіяне насіння повинно мати якомога більший контакт з вологим ґрунтом. Вегетаційний період цукрового буряка в перший рік життя складає 160-170 днів, а в другий рік - 120-130 днів. Під ростом рослини розуміється збільшення її маси, а під розвитком - якісні зміни, які відбуваються в рослині. Ріст і розвиток рослин - явища нетотожні. У процесі індивідуального росту і розвитку цукрових буряків розрізняють етапи, фази і міжфазні періоди. Вчений В.Т. Красочкін розрізняє 12 етапів органогенезу в індивідуальному розвитку цукрових буряків: І етап характеризується наявністю недиференційованого конуса наростання у вигляді відносно плоского горбка між двома сім'ядолями; ІІ етап - диференціація зачаткового стебла і закладання пазушних бруньок; III етап - початок витягування конуса наростання і сигментація осі головного суцвіття; IV етап - формування квіткових бугорків; V етап - формування окремих квіток; VI етап - формування елементів квітки; VII етап - ріст суцвіття і окремих бруньок; VІІІ-ІХ етапи - квітуюча рослина на другому році життя; Х-ХІІ етапи - формування і розвиток насіння. У початковий період росту та розвитку рослин цукрових буряків першого року життя розрізняють фазу проростання, фазу вилочки і фази першої, другої, третьої, четвертої і п'ятої пар справжніх листків. У подальшому листки у рослин цукрових буряків з'являються поодинці, тому вже не застосовують поняття пари. У виробничій практиці розрізняють також фази змикання листків у рядках, міжряддях і фазу технічної стиглості коренеплодів. У схему періодів фаз росту і розвитку цукрових буряків включеній і нульові фази: осіння 0-1 і весняна 0-2 з тим, щоб здійснювати важливі агротехнічні заходи (внесення добрив, застосування пестицидів тощо) в єдиному технологічному циклі ще при відсутності рослин. Рослини цукрових буряків на першому році життя утворюють в середньому 50-60 листків загальною площею від 3 до 6 тис. см2 або 50-60 тис. м2/га. Динаміка й тривалість росту різних листків неоднакова. Найкоротший період росту (біля 20 днів) спостерігається у листків першої пари і листків останнього десятка. Інтенсивність відмирання листків значно посилюється в кінці вегетації. Цей процес регулюється застосуванням науково обґрунтованих норм і співвідношень мінеральних добрив, іншими агротехнічними заходами. Найбільш продуктивними є листки другого десятка, які мають велику площу асиміляційної поверхні, підвищену життєдіяльність та знаходяться в оптимальних умовах освітлення, що забезпечує високі прирости маси коренеплодів, тому їх потрібно ретельно оберігати від шкідників та хвороб, а також механічних пошкоджень. Своєчасно сформований потужний листковий апарат рослин цукрових буряків є однією з умов їх високої продуктивності (табл.6.6). Таблиця 6.6
|