Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання

Береза (всі види)	Дивина лікарська	Подорожник великий
Блекота чорна	Дуб звичайний	Полин гіркий
Бузина чорна	Дурман звичайний	Полин звичайний
Буркун жовтий	Жостір проносний	Собача кропива п'ятилопатева
Вільха клейка	Кропива дводомна	Сосна звичайна
Волошка синя	Кульбаба лікарська	Спориш звичайний
Гірчак перцевий	Липа (всі види)	Фіалка триколірна
Гірчак почечуйний	Лопух великий	Хвощ польовий
Глід (усі види)	Малина	Череда трироздільна
Горобина звичайна	Мати-й-мачуха	Черемха звичайна
Грицики	Омела біла	Чистотіл звичайний
Деревій звичайний	Пижмо звичайне	Шипшина
		Щавель кінський

 

Землекористувачі при збиранні й заго­тівлях дикорослих лікарських рослин зобов'я­зані оформити документи на право для збирання і заготівлі на загальних підставах.

Право на збирання лікарської рослинної сировини надається особам, які пройшли інструктаж про правила збирання й охорони лікарських рослин, який проводиться первин­ною заготівельною організацією.

Збиранням рослин можуть займатися як окремі особи (індивідуальні збирачі), так і групи людей (бригади), які мають відповідний дозвіл, виданий заготівельною організацією.

Школярі, які не досягли 16-річного віку, можуть заготовляти лікарську сировину під керівництвом збирача, який має на це дозвіл.

При збиранні лікарських рослин не­обхідно виконувати такі вимоги:

підземні частини рослин заготовляти піс­ля достигання і осипання насіння; залишати частину рослин для відновлення заростей, а молоді екземпляри - для доростання;

траву зрізувати без грубих приземних частин, не виривати рослини з корінням, ко­реневищами, бульбами, цибулинами;

кору і бруньки заготовляти із зрубаних, зрізаних або спиляних гілок на лісових вируб­ках (при рубках головного користування або рубках догляду, санітарних рубках тощо.), а не з ростучих дерев і чагарників;

при заготівлі квіток і суцвіть з рослин кращі екземпляри залишати для обсіменіння і наступного відновлення рослин, а при заго­тівлі квіток і суцвіть з дерев і чагарників — не зрізувати, не спилювати і не обламувати гілок.

Можливий збір з одиниці площі від загального біологічного запасу в середньому допускається в таких межах:

для підземних частин рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - 15-20%;

трави, листя, квіток, суцвіть трав'янистих рослин, дерев і чагарників – 30-40 %.

Періодичність заготівель не повинна перевищувати при збиранні:

підземних частин рослин (коріння, коре­невища, бульби, цибулини) - 5 років;

трави - 2 роки;

листя, квіток, суцвіть, плодів, насіння - 1 рік.

Збирання видів дикорослих лікар­ських рослин, занесених у «Червону книгу України», забороняється до повного відновлення виду (табл.5.4).

Таблиця 5.4

Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»

Анакамптис пірамідальний	Офрис бджолоносна	Плаун колючий
Астрагал шерстистоквітковий	Офрис кримська	Скополія карніолійська
Відкасник татарниколистий	Офрис мухоносна	Тирлич жовтий
Зозулинці (всі 15 видів)	Офрис оводоносна	Тирлич крапчастий
Любка дволиста	Пальчатокорінники (всі 10 видів)	Цибуля ведмежа
Любка зеленоцвіта	Плаун-баранець

 

Забороняється збирати лікарські рослини на територіях:

природно-заповідних об'єктів - держав­них заповідників, природних національних пар­ків, парків-пам'яток садово-паркового мис­тецтва державного і місцевого значення, а також ботанічних заказників і заповідних урочищ державного і місцевого значен­ня, де видами, що охороняються, є лікарські рослини;

лісопаркової частини зелених зон міст і селищ міського типу держави;

інших ділянок, визначуваних науковими установами і органами лісового і сільського госдодарства в установленому порядку.

Забороняється приватний продаж усіх видів дикорослих лікарських рослин і сировини з них.

Підприємства, відомства і організації, які заготовляють лікарську рослинну сиро­вину, зобов'язані:

проводити інструктаж про правила зби­рання і охорони лікарських рослин;

заготовляти лікарську рослинну сировину тільки в обсязі й номенклатурі, визначеними державним планом і завданням для поставок на експорт;

оформляти у землекористувачів докумен­ти на право збирання лікарських рослин;

погоджувати планові обсяги і норми зби­рання та порядок заготівлі лікарських рослин з землекористувачами й державними органами охорони природи;

раціонально використовувати природні лі­карські рослинні ресурси;

застосовувати технологію збирання лікар­ських рослин, яка виключає зменшення запа­сів сировини, і проводити заходи по віднов­ленню їх;

вести контроль за якістю збираної сиро­вини, дотримувати встановлених правил заго­тівель, виконувати вимоги охорони заростей лікарських рослин;

провадити роз'яснювальну роботу серед населення про значення збереження і відтво­рення дикорослих лікарських рослин, про важливість планової заготівлі їх для потреб охорони здоров'я;

навчати збирачів і нештатних заготівель­ників збиранню, сушінню і зберіганню лікар­ської сировини, знайомити з заходами і ме­тодами відновлювання дикорослих лікарських рослин.

Землекористувачі, які мають у своєму віданні угіддя природних лікарських ресурсів, зобов'язані:

визначати місця збирання особливо цінних і рідкісних видів лікарських рослин;

видавати заготівельним організаціям доку­менти, які підтверджують право на заготівлю лікарської сировини;

проводити господарські заходи з ураху­ванням наявності сировинної бази лікарських рослин;

забезпечувати збереження і охорону запа­сів лікарських рослин;

вживати заходів по відновленню і відтво­ренню природних лікарських ресурсів;

забезпечувати максимальне збереження угідь природних лікарських ресурсів при про­ектуванні й проведенні меліоративних та інших робіт;

забезпечувати повне використання лікар­ських рослин при вирубках лісу, проведенні меліоративних заходів, забудові тощо;

в період цвітіння дикорослих лікарських рослин обмежувати застосування хімічних за­собів захисту рослин у місцях масового їхньо­го зростання;

встановлювати строки сінокосіння і регу­лювати випасання худоби в місцях масового зростання лікарських рослин; здійснювати кон­троль за раціональним використанням і охо­роною ресурсів дикорослих лікарських рос­лин;

проводити роз'яснювальну роботу серед населення про необхідність збереження, охо­рони і раціонального використання лікарських рослин.

Державний контроль за дотриманням Правил здійснюють органи місцевих Рад народних депутатів, органи Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства лісової і деревообробної промисловості України, Дер­жавного комітету України по охоро­ні природи.

Службові особи, які здійснюють дер­жавний контроль за дотриманням Правил, ма­ють право: перевіряти і вимагати від державних і кооперативних організацій документи на пра­во заготівель, збирання і реалізації лікарської сировини дикорослих рослин; вимагати від усіх збирачів сировини дикорослих лікарських рослин пред'являти документи, які підтверд­жують право збирання, а при виявленні пору­шень - складати протоколи, вилучати і передавати за актами незакон­но зібрану лікарську сировину заготівельним і торгуючим організаціям для реалізації в уста­новленому порядку.

Особи, які допустили порушення цих Правил, а також інших законодавчих актів, що регулюють охорону дикорослих лікарських рослин, притягуються до відповідальності відповідно до діючого законодавства.

Підставою для притягнення до адмі­ністративної відповідальності за порушення цих Правил та інших законодавчих актів є протокол, складений уповноваженою службо­вою особою органу місцевої Ради народ­них депутатів, співробітником міліції, держав­ної лісової охорони, інспектором охорони природи.

Протокол складається в чотирьох при­мірниках, з яких один надсилається адміністра­ тивній комісії при виконавчому комітеті районної або міської Ради народних депутатів для притягнення винних до відповідальності, другий — землекористувачу для обліку і кон­тролю за відшкодуванням збитку, завданої лі­карським ресурсам, третій - порушникові Правил, четвертий - облінспекції по охороні природи.

Винні в порушенні цих Правил та інших законодавчих актів особи, крім притяг­нення їх до адміністративної чи карної відповідальності, зобов'язані відшкодувати завданий збиток у розмірах і порядку, які встановлюються діючим законодавством;

Лікарська сировина, зібрана з порушенням існуючого законодавства і Правил, підлягає вилученню і передачі торговій або заготівельній організації. При неможливості вилучити незаконно зібрану лікарську сирови­ну стягується її вартість.

До порушень, що тягнуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий запасам природних лікарських ресурсів, належать:

грубі порушення агротехнічних і експлуа­таційних правил, які спричинили розвиток водної і вітрової ерозії в угіддях природних лікарських ресурсів;

порушення умов місцезростання дико­рослих лікарських рослин, що спричинили втрату запасів внаслідок неправильного про­ведення меліоративних робіт (осушення, під­топлення тощо);

хімічне і всяке інше (випалювання, вито­птування тощо) знищення чи псування цін­них рідкісних і зникаючих лікарських рослин тощо

Запитання для самоконтролю

1. Рослинна лікарсько-технічна сировина: класифікація і загальна характеристика видового асортименту.

2. Де застосовується лікарсько-технічна сировина?

3. Асортиментна характеристика лікарсько-технічної сировини за її фізіологічною дією.

4. Охарактеризуйте хімічний склад, харчову і лікувальну цінність лікарсько-технічної сировини.

5. Перелічіть і дайте характеристику біологічно активним речовинам.

6. Правила заготівлі, зберігання і вимоги до якості лікарсько-технічної сировини.

7. На які групи поділяють корисні рослини?

8. Які площі в Україні являються основною базою заготівлі лікарсько-технічної сировини? Запаси лікарської сировини в Україні.

9. Яка найбагатша зона України за видовим складом і запасами лікарської рослинної сировини? Яка найбідніша зона?

10. Скільки видів рослин налічує дикоросла флора України?

11. Які властивості лікарсько-технічної сировини обумовлюють широке їх застосування?

12. Галузі застосування лікарсько-технічної сировини.

13. Будова і склад лікарсько-технічної сировини.

14. Охарактеризувати окремі види вегетативних частин лікарських рослин (корінь, стебло, листя, квітки, плід).

15. Характеристика сировини трави, листя, квітів, бруньок, плодів, кори, коріння і кореневищ, насіння тощо.

16. Як ділять лікарську сировину за фізіологічною дією на організм людини?

17. Застосування лікарсько-технічної сировини в промисловості.

18. Звіробій звичайний – будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання і застосування. Вимоги до якості.

19. Кропива дводомна: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання і застосування. Вимоги до якості.

20. Липа серцелиста: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання і застосування. Вимоги до якості.

21. Сосна звичайна: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння та зберігання. Вимоги до якості.

22. Глід одноматочковий: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання, застосування. Вимоги до якості.

23. Дуб звичайний: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання, застосування. Вимоги до якості.

24. Кульбаба лікарська: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання, застосування. Вимоги до якості.

25. Гарбуз звичайний: будова, склад, властивості, заготівля, сушіння, зберігання, застосування. Вимоги до якості.

26. Правила збирання, первинна обробка, сушіння, приймання, пакування та зберігання сировини.

27. Шкідники лікарсько-технічної сировини.