Тарас Григорович Шевченко
(09 березня 1814 р. – 10 березня 1861 р.)
Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Іван Франко
Тарас Григорович народився в с.Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія й Катерини Шевченків. Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості, на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишався бідним, але вільним самітником. І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії Т. Г. Шевченка ще багато. Одне безперечне – його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ – українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої звичаї, традиції й багатовікову історію. І сучасні українці можуть знайти у творах кобзаря безліч мотивів, тем і проблем, які їм близькі, отримати підказку, як у світі «по правді жити».
Титульна сторінка «Кобзаря» Тараса Шевченка. Видання 1840 року
|
