Фактори, що визначають виробничо-технічну базу
1. Васильченко В.С. Управління трудовим потенціалом [Текст]: [навч. посіб.] / А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с. 2. Волкова О.В. Ринок праці [Текст]: [навч. посіб.] / О.В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 624 с. 3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: [підручник] / О. А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 559 с. 4. Дячун О.В. Організація, нормування та оплата праці [Текст]: [навч. посіб.] / О.В. Дячун. – Львів: Афіша, 2001. – 220 с. 5. Єсінова, Н.І. Економіка праці і соціально-трудові відносини [Текст]: [навч. посіб.] / Н.І. Єсінова. – К.: Кондор, 2004. – 432 с. 6. Завіновська Г.Т. Економіка праці [Текст]: [навч. посіб.] / Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с. 7. Калина А.В. Економіка праці [Текст]: [навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.] / А.В. Калина. – К.: МАУП, 2004. – 272 с. 8. Качан Є.П. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: [навч.-метод. посібник] / За заг. ред. проф. Качана Є.П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с. 9. Колот А.М. Мотивація персоналу [Текст]: [підручник] / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 2002. – 337 с. 10. Крушельницька О.В. Мотивація та оцінка діяльності персоналу [Текст]: [навч. посіб.] / О.В. Крушельницька. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 215 с. 11. Крушельницька О.В. Організація праці. [Текст]: [навч. посіб.] / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – Житомир: ЖДТУ, 2007. – 355 с. 12. Крушельницька О.В. Управління персоналом [Текст]: [навч. посіб.] / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – К.: Вид-во “Кондор”, 2005. – 296 с. 13. Мельничук Д.П. Управління персоналом [Текст]: [навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни] / Д.П. Мельничук. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 324 с. 14. Менеджмент персоналу [Текст]: [навч. посіб.] / За заг. ред. В.М. Данюка, В.М. Петюха. – К.: КНЕУ, 2005. – 398 с. 15. Петюх В. М. Ринок праці [Текст]: [навч. посіб.] / В.М. Петюх. – К.: КНЕУ, 1999. – 288 с. 16. Савельєва В.С. Управління персоналом [Текст]: [навч. посіб.] / В.С. Савельєва, О.Л. Єльков. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 336 с. 17. Савченко В.А.Управління розвитком персоналу [Текст]: [навч. посіб.] / В.А. Савченко. – К.: Вид-во КНЕУ, 2002. – 351 с. 18. Управление персоналом организации [Текст]: [учебник] / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 304 с. – (рос. мовою) 19. Хміль Ф.І. Управління персоналом [Текст]: [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / Ф.І. Хміль. – К.: Академвидав, 2006. – 488 с.
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ПОНЯТТЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ
Виробничо-технічна база (ВТБ) – сукупність приміщень, споруд, обладнання та інструмента, призначених для зберігання, технічного обслуговування, ремонту та зберігання дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, а також створення необхідних умов для високопродуктивної праці персоналу. Для того, щоб забезпечити заданий рівень працездатності ДТЗ, ВТБ повинна мати у своєму складі засоби, прилади, споруди, допоміжні цехи та обладнання в них, а також складські, побутові, адміністративні та інші будівлі (табл.1.1).
Таблиця 1.1 – Фонди ВТБ
Фактори, що визначають виробничо-технічну базу
Виробничо-технічна база змінюється під впливом великої кількості факторів (рис.1.1). Найбільший вплив мають розміри виробничих приміщень та склад парку технічного обладнання. Чим вища продуктивність обладнання, тим більша виробнича потужність зони, цеху чи ділянки, де використовується це обладнання, а відповідно, менше витрат на виконання визначеного виду ТО чи ремонту рухомого складу. Встановлене згідно технологічного процесу обладнання просторово обмежене розмірами виробничих площ, які також є одним з важливих показників, що визначають ВТБ. ВТБ залежить також від технологічного рівня виробництва. Конвеєризація, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, типізація технології і уніфікація обладнання призводять до зниження норм трудомісткості технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, що відображується на ВТБ. На зміну показника прогресивності виконання норм по видам робіт здійснюють вплив організаційно-економічні фактори. Так, покращення організації праці, підвищення кваліфікації ремонтно-обслуговуючого персоналу, скорочення позавиробничих витрат часу в використанні обладнання призводять до підвищення рівня виконання норм, а відповідно, до покращення використання ВТБ.
Рисунок 1.1 – Модель формування ВТБ автотранспортного підприємства Фактори, які відображають покращення організації виробництва, праці та керування, зміни програми по ТО і ремонту та ін., впливають і на трудомісткістьпроцесів виробництва, і на ефективність використання ВТБ. Поряд з цим існують фактори, які впливають лише на рівень використання ВТБ. До них відносяться коефіцієнти змінності і завантаження обладнання, підвищення яких зумовлено збільшенням чисельності робочих чи скороченням позавиробничих витрат часу. Таким чином, на ВТБ впливають наступні основні фактори: виробничі будівлі; технологічне обладнання; рівень технології ТО і ремонту; форми організації та керування.
|