Вибір вихідних данихМетодика розрахунку передбачає розв'язання таких задач: вибір і обґрунтування вихідних даних; коригування нормативів, які регламентують режими технічного обслуговування й ремонту ДТЗ; розрахунок річної і добової виробничих програм з ТО; визначення річних обсягів робіт в ТО та поточного ремонту і їхній розподіл по виробничих зонах і дільницях; розрахунок чисельності виробничого персоналу. 1. Вибір і обґрунтування вихідних даних. До вихідних даних для розрахунку виробничої програми належать: тип і кількість автомобілів і причепів, середньодобовий пробіг автомобіля; дорожні й кліматичні умови експлуатації; режим роботи рухомого складу і виробничих підрозділів технічної служби, умови зберігання дорожніх транспортних засобів. Залежно від задач проектування конкретного підприємства зміст і повнота вихідних даних можуть бути різними. При будівництві нових АТП відомі лише річний обсяг і види вантажів, що перевозяться, чи чисельність жителів у населеному пункті. При розробці проектів реконструкції, технічного переозброєння і розширення звичайно відомі тип і кількість рухомого складу, всі інші необхідні показники та умови роботи підприємства. Обґрунтування вихідних даних полягає в їхньому кількісному визначенні та прив'язці до конкретного об'єкта згідно з нормативно-технічною документацією чи з показниками, отриманими в результаті узагальнення досвіду роботи передових підприємств галузі. Тип рухомого складу. Може бути заданим чи встановленим залежно від виду перевезень. Якщо відомий обсяг перевезень, то тип рухомого складу визначається порівнянням річних приведених витрат на перевезення вантажів або пасажирів різним рухомим складом, а також видами вантажів, їхньою упаковкою і розміром партії вантажу. Кількість ДТЗ. Визначається розрахунком виходячи з обсягу перевезень, характеру вантажів або числа жителів, рухливості населення і середньої дальності перевезень. Середньодобовий пробіг ДТЗ. Розраховують за методикою, викладеною в спеціальному курсі автомобільних перевезень чи задають на підставі досвіду роботи підприємства. Категорія умов експлуатації. Характеризуються типом дорожнього покриття, типом рельєфу місцевості та умовами руху. Вказують у завданні чи встановлюють стосовно конкретних умов проектування згідно з[]. Природно-кліматичні умови. Можна задавати середньомісячними тендературами й кліматом. Визначаються залежно від дислокації конкретного АТП по кліматичних районах. Режим роботи рухомого складу. Визначається числом днів роботі рухомого окладу протягом року - 365 для пасажирського, 255, 305 і 357 –для вантажного транспорту; числом змін роботи автомобілів на лінії 1; 1, 5; 2; 3; тривалістю роботи автомобілів на лінії /час у наряді/. Режим роботи рухомого складу вказують у завданні на проектування чи беруть той, що склався на АТП, або згідно з рекомендаціями ОНТП-01-91 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Режими роботи рухомого складу
Режим роботи виробничих підрозділів технічної служби. Визначаться режимом роботи рухомого складу на лінії, видами ТО й ремонту, їхньою періодичністю та тривалістю. Режим роботи виробничих підрозділів беруть той, що склався на підприємстві, чи вибирають згідно з рекомендаціями, наведеними в нормативній документації (табл. 2.2). 2. Коригування нормативів технічного обслуговування в ремонту рухомого складу. Виробничу програму та обсяг робіт з ТО й ремонту розраховують, користуючись такими нормативами: пробіг рухомого складу до капітального ремонту; періодичність ТО; трудомісткість ТО і поточного ремонту; простої рухомого складу в КР, ТО і ПР. Ці нормативи наведено в Положенні про Технічне обслуговування й ремонт рухомого складу автомобільного транспорту.
Таблиця 2.2 – Режими роботи виробничих підрозділів технічної служби
Примітка: Більше число днів роботи на рік і змін роботи на добу слід приймати для АТП, експлуатаційних і виробничих філіалів потужністю 300 і більш вантажних автомобілів, а також АТП відомчого транспорту.
|
