Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Способи форсування водних перешкод. Особливості форсування водних перешкод зимою




Форсуванням називається наступ з подоланням водяної перешкоди, протилежний берег якої обороняється противником, тобто подолання її під вогневим впливом.

При цьому в залежності від обстановки противник, що обороняється, може чинити опір не тільки з протилежного берега водяної перешкоди, але і при підході до неї.

Незважаючи на наявність сучасних переправних засобів, плаваючих бойових машин піхоти (бронетранспортерів), водяні перешкоди (ріки, водоймища, озера, протоки, канали) є серйозними природними перешкодами для наступаючих підрозділів.

При організації форсування необхідно враховувати і льодовий режим водяних перешкод. Особливо утрудняється форсування під час льодоходу, що у значній мірі сковує маневр плаваючих засобів, а іноді і цілком виключає можливість переправи.

У зимових умовах спосіб подолання водяних перешкод залежить від товщини льоду й обладнання переправи по льоду . Можливості переправи підрозділів по льоду показані в таблиці 20.4.

 

Таблиця 20.4. Вантажопідйомність льоду для переправи підрозділів, бойової техніки і озброєння

Вид переправляємих вантажів Маса, т Необхідна товщина льоду, см Найменша дистанція, м
Підрозділи в пішому порядку:      
в колоні по одному 0,1
в колоні по два 0,2
в колоні по чотири 0,4
Бойові машини піхоти (бронетранспортери) 10–15 35–43
Танки

 

Наступ з форсуванням водяної перешкоди має ряд особливостей, які необхідно враховувати при його організації і здійсненні. Основними з них є:

- підвищена уразливість підрозділів під час форсування водяної перешкоди через пристосованість їх до підготовлених в інженерному відношенні пунктів (переправам);

- відставання танків через те, що переправи для них обладнуються з захопленням протилежного берега водяної перешкоди;

- зниження ефективності вогню стрілецької зброї, особливо в період переправи мотострілкових підрозділів;

- зниження маневрених можливостей підрозділів під час їхньої переправи;

- складність підтримки взаємодії, управління і матеріального забезпечення.

Мотострілковий взвод форсує водяну перешкоду звичайно в складі головних сил роти, а при діях у головній похідній заставі (головному дозорі) і в бойовому розвідувальному дозорі — самостійно.

Водяні перешкоди взвод форсує, як правило, з ходу. Якщо форсування з ходу не удалося чи якщо цього вимагають умови обстановки, воно здійснюється з розгортанням головних сил батальйону біля водяної перешкоди після додаткової підготовки в короткий термін.

В усіх випадках форсування водяних перешкод вимагає ретельної підготовки і проведення заходів з метою недопущення скупчення особового складу і техніки на переправах, а також строгого дотримання мір безпеки. З цією метою мотострілковому взводу призначається вихідний рубіж для форсування на віддалі 1–2 км, а при занятті вихідного району для форсування безпосередньо біля водяної перешкоди призначаються вихідний рубіж на віддалі 100–300 м від води, район посадки (завантаження) на переправно-десантні засоби, а танковому взводу, крім того, район герметизації танків, призначуваний при форсуванні з ходу звичайно на віддалі 5–6 км від водяної перешкоди в укритих місцях і з розгортанням головних сил батальйону біля водяної перешкоди — безпосередньо біля водяної перешкоди на вогневих позиціях.

Початком форсування («Ч») вважається момент відчалу підрозділів першого ешелону від свого берега.

До водяної перешкоди взвод висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу. Особовий склад взводу, що знаходиться в машинах, надягає рятувальні жилети.

При підході до водяної перешкоди командир взводу уточнює відділенням (танкам) місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування і задачу на протилежному березі.

Мотострілковий і кулеметний (протитанково-кулеметний) взводи з виходом до водяної перешкоди за підтримкою вогнем артилерії і танків (під прикриттям димів і аерозолів), не затримуючи, форсують її на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), переправно-десантних засобах чи по захопленій переправі. Противника, що чинить опір, взводи знищують вогнем усіх засобів на плаву.

З виходом на протилежний берег вони неспинно розвивають наступ в зазначеному напрямку.

Гранатометний взвод з виходом до водяної перешкоди займає вогневу позицію на своєму березі і вогнем підтримує форсування мотострілкових підрозділів і їхній бій на протилежному березі. Переправу він здійснює по команді (сигналу) командира батальйону (роти). З виходом на протилежний берег взвод швидко займає вогневу позицію і продовжує підтримку підрозділів, що атакують.

Підготовка танків для переправи під водою в залежності від наявності часу й обстановки виробляється у вихідному районі для наступу чи під час висування до водяної перешкоди, а завершується в районі герметизації.


Танковий взвод форсує водяну перешкоду по мосту, убрід чи на поромах. У складі роти він може переправлятися під водою. З виходом на протилежний берег взвод, використовуючи результати вогню артилерії, не затримуючи, разом з іншими підрозділами знищує противника, що обороняється, і розвиває наступ в глибину.

Переправа танків під водою проводиться на ділянках з пологими входами і виходами, з рівним дном, із твердим чи піщаним ґрунтом, із глибинами, що не перевищують 5 м, і зі швидкістю течії води до 1,5 м/с. Ширина траси на переправі повинна бути не менше 25 м при ширині перешкоди до 200 м і не менше 40 м при ширині перешкоди понад 200 м.

Після розвідки й ухвалення рішення на форсування водяної перешкоди убрід приступають до обладнання броду. З цією метою усуваються загородження і перешкоди, що заважають руху (дротові і мінно-вибухові загородження, камені, корчі і т.д.); окремі глибокі місця (ями, вирви, вибої) закидуються камінням, мішками з піском, важкими фашинами (з каменем); позначаються границі броду віхами і покажчиками, а в нічний час, крім того, створеними ліхтарями чи спеціальними світними знаками зі світлом убік вихідного берега; зміцнюється дно зі слабким ґрунтом накиданням каменю, укладанням хмизу чи фашин, завантажених каменем, і спеціальними покриттями; на гірських ріках для переправи особового складу натягаються канати.

Автомобілі переправляються убрід на малих швидкостях, не переключаючи передач і не змінюючи напрямку руху. Напрямок руху колісних машин по броду намічається під кутом до течії ріки з відхиленням у низову сторону, щоб уникнути при переправі заливання водою радіаторів.

Подолання особовим складом гірських рік убрід може здійснюватися:

- по одному з застосуванням самострахування ременем (мотузкою), прикріпленим до мотузки, протягненої з одного берега на іншій на висоті 30–40 см над водою;

- по одному із самострахування шестом і страховкою з берега за допомогою мотузки;

- шеренгами по трьох, поклавши один одному руки на плечі;

- шикуванням в коло по 8–10 чоловік, поклавши один одному руки на плечі;

- у колоні по одному (8–10 чоловік), взявшись за ремені і т.д.

У зимових умовах форсування водяних перешкод може здійснюватися по крижаних переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) і іншій важкій техніці перебороти водяну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують мотострілкові підрозділи в пішому порядку чи на лижах. Техніка переправляється на протилежний берег після посилення льоду чи по поромних, десантних і мостових переправах, а також по мостах. Танки, крім того, при сприятливих умовах можуть переборювати водяну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.

У період інтенсивного льодоходу водяні перешкоди переборюються, як правило, по захоплених мостах і перекиданням підрозділів по повітрю.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1511. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия