технічного обслуговування і ремонтуПід системою технічного обслуговування і ремонту вважається сукупність взаємопов’язаних засобів, документації, технічного обслуговування і ремонту та виконавців, потрібних для підтримання і відновлення якості машин і обладнання, що входять у цю систему. У відповідності з даним визначенням на рис. 2.2 подана структурна схема системи технічного обслуговування і ремонту машин і обладнання.
Рис. 2.2. Структурна схема системи технічного обслуговування і ремонту лісозаготівельного обладнання До системи входить низка елементів. Це – засоби технічного обслуговування і ремонту (ремонтно-обслуговувальна база – РОБ), запасні частини і матеріали, виконавці (ремонтні робітники та ІТП), нормативно-технічна документація (НТД), машини і обладнання – як об’єкт технічного обслуговування і ремонту. Призначення системи – забезпечення потрібного рівня технічної готовності машин і обладнання до повного використання заданого їм ресурсу із врахуванням умов експлуатації за умови мінімальних витрат праці, матеріальних і грошових засобів на технічне обслуговування і ремонт. Процес функціонування системи передбачає виконання необхідних технічних втручань до машини і обладнання, які поділяються на дві групи. Перша група втручань – технічне обслуговування. Воно служить для забезпечення робото здатності і зменшення інтенсивності зношення машин і обладнання, виявлення причин і попередження відмов у роботі. Технічне обслуговування є профілактичним заходом, який проводиться у плановому порядку (за графіком) через встановлений пробіг (напрацювання) (табл. 2.2). Відповідність періодичності та правильне виконання технічного обслуговування у встановленому обсязі забезпечують високу технічну готовність машин і знижують потребу в ремонті. Виконання технічного обслуговування у встановлені терміни є обов’язковим. Забороняється скорочувати обсяги робіт, передбачених інструкціями заводів-виготівників (якщо це скорочення не підтверджується засобами діагностування).
Таблиця 2.2 Періодичність ТО основних типів машин і обладнання
Технічне обслуговування включає прибирально-мийні, очищувальні, заправні, змащувальні, кріпильні, регулювальні та контрольно-діагностуваль-ні роботи, які виконуються без зняття складальних одиниць (вузлів і агрегатів) з машини. Якщо під час технічного обслуговування не можна впевнитися у повній справності окремих складальних одиниць, їх знімають з машини для контролю на спеціальних приладах і стендах. Технічне обслуговування машин і обладнання включає такі види: -щозмінне (для автомобілів–щоденне) технічне обслуговування (ЩТО); - перше технічне обслуговування (ТО-1); - друге технічне обслуговування (ТО-2); - третє технічне обслуговування (ТО-3) (проводиться для тракторів, машин на їх базі та окремих видів устаткування); - сезонне технічне обслуговування (СО). Окремі види технічного обслуговування відрізняються періодичністю їх проведення, номенклатурою і обсягом виконуваних робіт. Для кожного виду технічного обслуговування, для кожної марки машин чи устаткування, встановлюється перелік обов’язкових операцій. Для кранів потрібно також врахувати спеціальні вказівки заводів-виготівників і дотримуватися приписів Держтехнагляду. Окремі види технічного обслуговування відрізняються один від одного ступенем деталізації огляду, глибиною перевірки технічного стану. Під час проведення щоденного обслуговування (ЩТО), об’єктом обстеження є вся машина (агрегати, системи і прилади, що забезпечують її функціонування і безпеку роботи). Під час проведення першого технічного обслуговування (ТО-1) об’єктами обстеження є агрегати, вузли і прилади, що забезпечують їх правильне функціонування. Друге технічне обслуговування (ТО-2) характеризується подальшим поглибленням огляду, і основними об’єктами перевірки є вузли, прилади і елементи, що забезпечують їх роботу. За цих умов планово-запобіжна система передбачає, що кожний наступний вид технічного обслуговування включає всі операції попередніх видів догляду. Зокрема, друге технічне обслуговування (ТО-2) включає, окрім поглибленого огляду агрегатів й вузлів і догляду за ними, ще і всі операції ТО-1; відповідно, ТО-1 – всі операції щоденного обслуговування (ЩТО). Поступове поглиблення огляду і догляду за елементами машини від одного виду догляду до наступного і періодичне повторення циклу обслуговування забезпечує підтримання працездатності всієї машини, й зокрема її агрегатів, вузлів, приладів і деталей. Технічне обслуговування повинне виконуватися за наперед складеним графіком. Графік складається на кожен місяць старшим механіком (механіком) виробничого підрозділу для всіх машин і обладнання, що працюють в даному підрозділі. Відповідальність за виконання графіка покладається на старшого механіка (механіка) виробничого підрозділу, а контроль – на головного механіка підприємства. Якість виконання всіх обов’язкових операцій технічного обслуговування перевіряється старшим механіком (механіком) виробничого підрозділу. Відповідальність за якість виконання обслуговування несе робітник, за яким закріплене устаткування, та бригадир ремонтно-профілактичної бригади. Зупинимося на характеристиці різних видів технічного обслуговування. Щоденне технічне обслуговування. Головним його призначенням є підготовлення машин і обладнання до експлуатації: зовнішній догляд, змащування, заправні, контрольно-оглядові, кріпильні й регулювальні роботи, а також усунення всіх несправностей, виявлених в процесі експлуатації та під час контрольного огляду. Фактично щоденний догляд містить три основні елементи: 1. Підготовлення машини до експлуатації та контрольний огляд перед введенням в експлуатацію. 2. Контроль за роботою і потрібне обслуговування машини в процесі експлуатації. 3. Обслуговування машини після експлуатації, усунення всіх виявлених несправностей. Отже, щоденне обслуговування дозволяє безперервно контролювати роботу машини, своєчасно усувати всі несправності й підтримувати нормальне функціонування її елементів. З цього можна зробити висновок, що щоденне обслуговування є основним видом, який забезпечує безвідмовну роботу машин і устаткування. Щоденне обслуговування може проводитися як між змінами, так і під час зміни (останнє небажане). Під час проведення ЩТО в міжзмінний час роботу виконують, в основному, робітники ремонтно-профілактичної бригади; персонал, що працює на відповідних машинах та обладнанні, виконує тільки прибирально-мийні, заправні та деякі інші роботи. ЩТОпід час робочої зміни виконується операторами, які працюють на даних машинах на початку і під кінець зміни. Як правило, щоденне обслуговування проводиться в місцях стоянки машин і устаткування. Перше технічне обслуговування. Призначенням першого технічного обслуговування є забезпечення надійної, безвідмовної роботи машин і устаткування до наступного технічного обслуговування. Під час проведення ТО-1, окрім виконання операцій ЩТО, перевіряється надійність кріплення агрегатів, стан різьбових з’єднань, проводиться підтягування, шплінтування та регулювання окремих агрегатів і вузлів, змащувальні роботи і усунення несправностей, виявлених в процесі експлуатації. ТО-1 проводиться персоналом, закріпленим за даними машинами та устаткуванням. Для виконання складних робіт в допомогу операторам повинні закріплюватися фахівці з ремонтних бригад. Допускається виконання ТО-1 спеціальними бригадами. В цьому випадку проведення ТО-1 можливе в міжзмінний час, без вилучення машин та устаткування з експлуатації. Якщо доставлення машини в гараж, ремонтно-механічну майстерню (РММ) або спеціальні приміщення пов’язане з особливими труднощами (локомотиви, трактори, мотовози, автомобілі), ТО-1 проводять на місці стоянки машин, використовуючи ПРМ (пересувні ремонтні майстерні), або в спеціальних боксах. Друге технічне обслуговування. Призначенням другого технічного обслуговування є поглиблена перевірка технічного стану машини і її механізмів, а також виконання регулювальних і ремонтних робіт з метою забезпечення надійної, безвідмовної їх роботи до чергового технічного обслуго-вування. Обсяг ТО-2 встановлюється для кожного виду лісозаготівельних машин та устаткування і передбачає, окрім робіт, що входять до ТО-1, ретельну перевірку стану всіх агрегатів і вузлів з їх частковим розбиранням. На час проведення ТО-2 машина знімається з експлуатації. Роботи виконуються персоналом, що працює на відповідних машинах чи устаткуванні, спільно з ремонтними робітниками. ТО-2 можна проводити в РММ, гаражі, депо або спеціальних приміщеннях, якщо доставлення машини туди не пов’язане з особливими труднощами, якщо ж є труднощі – ТО-2 слід проводити на місці стоянки машин, з використанням ПРМ або в спеціальних боксах. Третє технічне обслуговування. Третє технічне обслуговування є завершальним у циклі ТО і передбачає забезпечення надійної роботи машини до чергового технічного обслуговування. Воно проводиться для тракторів і машин на їх базі, а також важких і складних машин. Обсяг ТО-3 встановлюється окремо для кожного виду лісозаготівельних машин та устаткування. Під час ТО-3 виконується, окрім операцій ТО-1 і ТО-2, контроль і діагностування найскладніших і найвідповідальніших агрегатів машин, а також їх регулювання за потребою. На час проведення ТО-3 машина не експлуатується і перебуває в РММ, гаражі, депо або спеціальних приміщеннях. Усі роботи виконуються персоналом, що працює на відповідних машинах чи устаткуванні, спільно з висококваліфікованими ремонтними робітниками, які є у штаті ремонтної служби, або залучаються з інших ремонтних бригад. Сезонне обслуговування. Метою сезонного обслуговування є готування машини до роботи в особливих умовах осінньо-зимової або весняно-літньої експлуатації. За своїм змістом сезонне обслуговування містить всі роботи ТО-2 і додаткові, що забезпечують своєчасне готування до майбутнього сезону експлуатації. До останніх, в першу чергу, відносяться зміна експлуатаційних матеріалів, відповідно до майбутнього сезону, заходи, що забезпечують підтримання теплового стану агрегатів машини, виконання спеціальних регулювальних робіт, укомплектовування машини додатковим інструментом і пристосуваннями, що забезпечують полегшення і поліпшення експлуатації машин в майбутньому сезоні. Проведення сезонного обслуговування на підприємстві повинне регламентуватися спеціальним наказом. В наказі по підприємству про підготовку до наступаючого сезону, який повинен бути виданий, окрім заходів щодо приведення до повної готовності гаражів, депо, стоянок машин, засобів заправлення і підігрівання машин, мийних естакад тощо, потрібно передбачити календарні терміни виконання СО для всіх машин. За цих умов, доцільно поєднувати їх з черговим технічним оглядом (за можливості, ТО-2). Окрім операцій, потрібних для підготовлення машин до роботи в наступаючому сезоні, в СО включені операції, які за періодичністю виконання співпадають з проведенням СО. Використовуючи вимушене простоювання машин та устаткування через весняне і осіннє бездоріжжя, під час виконання СО потрібно провести ретельну перевірку всіх вузлів й агрегатів машин і усунути всі виявлені несправності. СО проводиться в ремонтних майстерних і гаражах лісових підприємств силами персоналу, що працює на машинах та устаткуванні і ремонтними робітниками. До другої групи втручань відносять ремонт, у процесі якого усувають виниклі несправності та відмови машин і обладнання шляхом заміни або відновлення деталей і складальних одиниць (агрегатів і вузлів). Ремонтне обслуговування – це сукупність робіт з усунення несправностей і відмов. Воно проводиться за потребою, що встановлюється в процесі експлуатації, під час проведення чергових технічних обслуговувань або спеціальними оглядами після закінчення регламентованих термінів служби (ресурсів) окремих елементів машини. Ремонтні роботи є складовою частиною загального комплексу заходів, що становлять планово-запобіжну систему технічного обслуговування. Раціональна організація ремонтного обслуговування, що проводиться на підприємствах лісової галузі, повинна передбачати заміну дефектних деталей, вузлів і агрегатів за рахунок існуючого обігового фонду запасних частин, вузлів, агрегатів, тобто повинна проводитися агрегатним методом, що дозволяє різко скоротити терміни перебування машин та устаткування в ремонті, зменшити собівартість і підвищити якість ремонту. За цих умов обіговий фонд утворюється за рахунок нових вузлів і агрегатів, а також за рахунок наперед відремонтованих на спеціалізованих підприємствах: ЦРМ (центральній ремонтній майстерні) або РМЗ (ремонтно-механічному заводі), а в деяких випадках в ремонтних майстерних підприємства. У відповідності з призначенням і характером виконуваних робіт для різних видів лісозаготівельних машин та устаткування встановлені такі види ремонту: - поточний (ПР) – для машин і агрегатів; - річний (РР) – для залізничних платформ і зчепів; - піднімальний (ПіР) – для агрегатів і локомотивів; - капітальний (КР) – для машин і агрегатів. За винятком капітального ремонту всі решта видів є експлуатаційними (поточними) ремонтами, обсяг і зміст яких, природно, відрізняється для ма-шин та устаткування різного призначення (автомобілів, тракторів, платформ тощо). Поточний ремонт (ПР) проводиться за потребою для відновлення працездатності машин та устаткування шляхом усунення несправностей у процесі експлуатації за мінімально-потрібного простоювання в ремонті. Під час проведення поточного ремонту здійснюється заміна деталей, вузлів і агрегатів капітально відремонтованими або новими. Ремонт передбачає, переважно, розбирально-складальні, слюсарні та зварювальні роботи. Згідно Положення про технічне обслуговування, поточний ремонт планується не календарно (за числами місяця), а сумарно на весь місяць і записується в спеціальну графу. Трудовитрати на проведення поточного ремонту плануються на відповідну величину напрацювання, що обчислюється для різних машин та устаткування в кілометрах пробігу (лісовозні автопотяги) або мото-годинах (трактори і машини на їх базі). Проведення поточного ремонту, зазвичай, поєднується з черговим технічним обслуговуванням, за винятком випадків раптових відмов, які усуваються невідкладно. ПР виконується ремонтними робітниками з участю персоналу, що працює на машинах та устаткуванні. Несправні деталі агрегатів, знятих з машин, ремонтуються або замінюються. ПР проводиться в РММ або гаражі, а під час усунення дрібних несправностей – на пунктах профілактичного обслуговування. Річний ремонт (РР). РР залізничних платформ і вагонів-зчепів проводиться в депо щорічно з метою відновлення їх нормальних експлуатаційних якостей, що забезпечило б надійну роботу до чергового ремонту. Під час виконання РР викочуються візки і колісні пари, проводяться огляди колісних пар, проміжна ревізія букс з роликовими підшипниками, ревізія автогальмового устаткування та інші роботи з ремонту вузлів і деталей, передбачені правилами. Піднімальний ремонт (ПіР). ПіР передбачається тільки для агрегаттних машин і тепловозів з метою усунення несправностей у вузлах і деталях екіпажної частини. Під час виконання ПіР викочуються візки або колісні пари, проводиться перевірка стану осьових редукторів, карданів, прокату бандажів і, за потреби, проводиться їх проточування або заміна. За умови поєднання ПіР і сезонного обслуговування потрібно виконати всі роботи, передбачені під час проведення СО. Капітальний ремонт (КР). Капітальний ремонт є таким видом ремонту, за якого проводиться повне розбирання машини, ремонт базових деталей, а також заміна або ремонт зношених деталей, вузлів і агрегатів. КР лісозаготівельних машин та устаткування повинен проводитися на спеціально обладнаних спеціалізованих ремонтних підприємствах: в центральних ремонтно-механічних майстернях (ЦРММ) і на ремонтно-механічних заводах (РМЗ). Лісозаготівельні машини та устаткування повинні направлятися в капітальний ремонт у тому випадку, якщо всі його основні агрегати вимагають складного заводського ремонту або якщо заміна окремих агрегатів недоцільна і економічно невигідна внаслідок того, що вона не забезпечує відновлення головних експлуатаційних властивостей машин та устаткування. Потребу в капітальному ремонті встановлює технічна комісія в складі: головного механіка підприємства, старшого механіка (механіка) структурного підрозділу і оператора, що працює на даній машині чи обладнанні. Комісія проводить детальний огляд і перевірку стану машини після закінчення встановлених термінів роботи або пробігу, складає акт технічного стану. Якщо комісія знайде можливим дозволити подальшу експлуатацію машини чи устаткування протягом встановленого нею в акті терміну, вона повинна перерахувати, які ремонтні роботи належить провести. Після закінчення цього терміну комісія зобов’язана провести повторний огляд устаткування. Акт комісії служить підставою для проведення КР даного устаткування. Машини, устаткування і агрегати, що направляються ремонтним підприємствам в КР, повинні бути укомплектовані всіма деталями, приладами, арматурою і повністю відповідати технічним умовам, що пред’являються до устаткування, що здається в КР. Машини та устаткування, що здаються в КР, повинні мати таку документацію: технічний паспорт машини, заповнений і завірений підписом і печаткою власника; акт технічного стану машини; наряд або рознарядку на КР. Державні номерні знаки машин, відправлених в КР, в період ремонту зберігаються у власників машин. Доправлення машин та устаткування на ремонтне підприємство і відповідальність за його комплектність покладається на експлуатаційників. До підписання акту про здачу машини в ремонт і після підписання акту про приймання її з ремонту за машину відповідають особи, за якими вона закріплена, а також механік відповідного підрозділу. Ремонтне підприємство зобов’язане заповнити графік паспорта або формуляра про проведення КР. Окрім цього, на відремонтовані двигуни воно видає спеціальний паспорт, в якому вказуються ремонтні розміри циліндрів, шатунних і корінних шийок колінчастого валу та ін. У зв’язку із створенням нової системи ремонтного обслуговування –агрегатного методу ремонту лісозаготівельних машин та устаткування виникає питання про відмову від капітального ремонту повно-комплектних машин. За агрегатного методу ремонту заміна несправного агрегата (вузла, деталі) здійснюється одночасно з проведенням чергового технічного обслуговування. В цьому випадку ремонтне обслуговування умовно розчленовується на дві взаємозв’язані стадії: - заміна несправних частин (агрегатів, вузлів) машини на підприємствах, що експлуатують машину, запасними агрегатами; - капітальний ремонт зношених агрегатів на спеціалізованих ремонтних підприємствах. Головними перевагами агрегатного методу ремонту є: різке скорочення простою машин і трудовитрат під час експлуатаційно-ремонтного обслуговування, що зводиться до зняття дефектного і установки нового агрегата; підвищення якості і зниження собівартості ремонту агрегатів, що виробляються на спеціалізованих ремонтних підприємствах. В цьому випадку взаємодія ремонтних і лісозаготівельних підприємств повинна проводитися через спеціальну службу обмінних пунктів, що забезпечують зв’язок між ремонтним виробництвом і підприємствами лісової галузі.
2.2.2. Цикл технічного обслуговування (ремонтний цикл) Циклом технічного обслуговування (ремонтним циклом) називають сукупність всіх видів профілактичного і ремонтного обслуговування, що проводиться з початку експлуатації машини (агрегата) до капітального ремонту або між двома капітальними ремонтами. Найпоширенішим в даний час методом встановлення періодичності виконання окремих операцій і видів технічного обслуговування, що складають цикл, є статистично-вірогіднісний метод. Спочатку, на підставі теоретичних розрахунків і врахування досвіду експлуатації аналогічних вузлів і деталей, встановлюють приблизний перелік і періодичність виконання окремих операцій технічного обслуговування, а також величини, що характеризують граничні стани вузлів (деталей). В процесі експлуатації машин накопичують статистичні дані за зміною технічного стану окремих елементів машин, за трудомісткістю і вартістю виконання окремих операцій. За цих умов, всі операції з обслуговування машин, виконувані в процесі експлуатації, розділяються на дві групи: обов’язкові (повинні проводитися періодично) і операції, необхідність в яких виявляється в процесі проведення контрольного огляду (не вимагають періодичного виконання). Під час обробки статистичних даних із загального числа операцій виділяють основні операції, виконання яких пов’язане з великим часом простою або витратами, віднесеними до середнього напрацювання машини. Для основних операцій встановлюють періодичність їх проведення (див. підрозділ 2.1), після чого, групуючи періоди виконання решти операцій, визначають можливі варіанти системи. Будуючи планово-запобіжну систему технічного обслуговування, використовують принципи циклічності, мінімальності та сумісності. Принцип циклічності полягає в послідовному, циклічно повторюваному, чередуванні окремих видів профілактичного і ремонтного обслуговування. Одним з головних принципів групування операцій під час розроблення системи технічного обслуговування є принцип кратності, який полягає в тому, що періодичності окремих видів обслуговування складають ряд чисел, які визначаються коефіцієнтом кратності. Під коефіцієнтом кратностіKi за цикл мають на увазі відношення загальної тривалості циклу технічного обслуговування ТЦ до періодичності проведення даного виду технічного обслуговування tі, тобто Ki = ТЦ / tі. Значення коефіцієнтів кратності дозволяють визначити кількість технічних обслуговувань даного виду, що проводиться за один ремонтний цикл, як різницю між коефіцієнтами кратності Ki і наступного за ним видом технічного обслуговування K (і + l), тобто ni = Ki – K (і + l). Тут ni – кількість технічних обслуговувань даного виду (і), що проводяться за один ремонтний цикл; Ki – коефіцієнт кратності і- го виду технічного обслуговування; K (і +l) – коефіцієнт кратності наступного за і- м видом технічного обслуговування. Принцип мінімальності полягає у прагненні зменшення кількості видів технічних обслуговувань до мінімуму. Принцип сумісності полягає у включенні операцій технічного обслуговування нижчих видів до змісту і обсягів вищих видів. Встановивши коефіцієнти кратності для основних операцій ТО, намічають можливі варіанти системи, що дозволяють об’єднати періодичності ряду операцій у групи, які складають окремі види технічного обслуговування. Групуючи операції технічного обслуговування, тривалі операції виносять за межі системи, оскільки вони мають великий розсів термінів досягнення граничного стану і значень середньоквадратичного відхилення. У разі включення цих операцій у систему, обслуговування для більшого числа вузлів проводитиметься задовго до або після досягнення граничного стану. І в тому, і в іншому випадку різко знижується ефективність обслуговування й роботи машин. Операції, що мають велику періодичність, повинні проводитися за потребою на підставі точного діагностування технічного стану даного вузла. Період ТО може вимірюватися в різних одиницях: годинах роботи, мотогодинах, кілометрах пробігу, в одиницях виробничої або витраченої енергії (кВт∙ год), в кілограмах витраченого пального. Останні дві одиниці вимірювання: кількість витраченої в процесі експлуатації машини енергії і кількість витраченого пального значно точніше характеризують дійсний режим роботи машини, а отже, і дійсну зміну технічного стану машини.
|
