Оподаткування дивідендів в Україні

Спільним для всіх теорій і теоретичних моделей дивідендної політики та варіантів їх реалізації є фактор оподаткування розподіленого (дивідендів) та нерозподіленого прибутку суб'єкта підприємництва.

Оподаткування дивідендів здійснюється в особливому порядку у відповідності нормами Податкового кодексу України (документ № 2755-VI від 02.12.2010). Звертаємо увагу на закони України згідно з якими відбувалось оподаткування дивідендів до прийняття Податкового кодексу, а саме: Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (документ № 889-IV від 22.05.2003) - втратив чинність; Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» (документ № 334/94-ВР від 28.12.1994) - втрачає чинність 01.01.2013 року. Зараз ці два закони фактично втілилися у розділі ІІІ (Податок на прибуток підприємств) та розділі ІV (Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України.

Згідно з п. 153.3 розділу ІІІ Податкового кодексу України, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав проводить зазначені виплати незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток чи ні.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок за ставкою податку на прибуток (основної для податку), нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку на прибуток, чи має пільги зі сплати податку.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого
сільськогосподарського податку.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається
дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті
згідно з зазначеними вище нормами, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

Платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного
періоду. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

фізичним особам;

виплати дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв);

інститутами спільного інвестування;

на користь власників корпоративних прав материнської
компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської
компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб;

управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті
платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в
результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю;

Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди,
не включають їх суму до складу доходу (крім постійних
представництв нерезидентів).

Якщо дивіденди отримуються платником податку на прибуток - резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів до складу доходу.

При виплаті грошових диві­дендів на користь нерезидента підприємство нараховує та утри­мує податок на репатріацію у розмірі 15 %. Джерело сплати по­датку є чистий прибуток підприємства, що залишається після виплати дивідендів (для простих акцій, інших корпоративних прав) або валові витрати (для привілейованих акцій, інших кор­поративних прав). Податок на репатріацію нараховується та сплачується за рахунок грошових дивідендів.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з
нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на
прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється
при репатріації дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами,
які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає
виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за
суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію прирівнюється з метою
оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним
оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника
податку. При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди
згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу.

Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними
особами, визначається за правилами, встановленими розділом IV
Податкового кодексу. При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включаються дохід у вигляді дивідендів.

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб щодо доходу, нарахованого як доходи у вигляді дивідендів.

 

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоконтролю

1. Що таке дивіденди, хто і як їх виплачує?

2. У якій формі виплачуються дивіденди?

3. Дайте визначення дивідендної політики.

4. Назвіть основні теорії дивідендної політики.

5. У чому сутність дивідендної політики, запропонованої Міллером і Модільяні?

6. Поясніть сутність і практичне значення моделі Дж. Лінтнера.

7. Назвіть особливості оподаткування дивідендів в Україні.

8. Які основні законодавчі обмеження у сфері дивідендних платежів вам відомі?

9. Назвіть основні чинники дивідендної політики.