Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь




Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкільного середовища, зокрема класу, шкільних зборів, батьківських зборів тощо Власне, іде вже відбувається під час підготовки майбутніх абітурієнтів до вступу у вищий навчальний заклад, на відбіркових вступ­них іспитах, співбесідах, якщо така система впроваджена відповідними кафедрами Значно критичнішим є становище студентів, які вперше ма­ють випробувати свою творчу педагогічну природу Може виявитись їхня непридатність для професії і доведеться приймати відповідальне рішення вибирати інший фах

Діагностування педагогічних умінь необхідне вчителеві початківцю для вироблення індивідуальної програми професійного вдосконалення Вчені розробили чимало методик, які стосуються цих питань (Лучшие психо-


логические тесты для профотбора й профориентации: Описание и руко-водство к использованию / Отв. ред. А. Ф. Кудряшов. — Петрозаводськ, 1992. — 319с.: Анастази А. Психологическое тестирование. — М., 1982. — Кн. 2. — 296 с.; Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М., 1987. — 304 с.; Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б. А. Федоришина. — К., 1980. — 150с.). Вибір методики діагностування узгоджується педагогом на кафедрі, а результати використовуються для розвитку в кожного студента внутріш­ньої зібраності, організованості, активного включення у процес педагогіч­ної дії, подолання м'язового затиску, сприймання, спостережливості тощо.

Для виявлення творчих здібностей студентові слід підготувати мо­нолог на одну-дві хвилини, трихвилинний виступ у сценічній ролі з партнером, мімічну сценку на одну хвилину тощо. Психологи налічу­ють близько 150 складників творчих здібностей особистості, цілковито придатних і для педагога. Структуруються такі здібності за мотивацій­ними, інформаційними, цільовими, результативними та почуттєво-емо­ційними компонентами у підсистемах спілкування та міжособистісної взаємодії, спрямованості характеру, самосвідомості, творчого досвіду, інтелектуально-творчих здібностей, психофізіологічних якостей творчої особистості (Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи / За ред. О. В. Киричука, В. В. Рибалки. - К., 1993. - Ч. 1. - С. 58-71). Педагогові варто вибрати найістотніші для виявлення творчого потен­ціалу вчителя-початківця складники і змоделювати їх в особистісному варіанті.

Попередні практичні заняття (зокрема, 2 — 4) вже дають підставу і педагогові, і студентам визначитись у власному творчому цілепокла-данні. Було виконано чимало вправ, що дають змогу коригувати інди­відуальні програми розвитку педагогічної майстерності, їх можна до­повнити й іншими, використавши славнозвісне «якщо б» К. Станіслав-ського.

Вправа 1.«Учитель стає актором». Використаймо думку Станіслав-ського: «Ми зараз перебуваємо на уроці. Це реальна дійсність. Нехай кімната, її інтер'єр, урок, всі учні та їхній викладач залишаються в тому вигляді, в якому ми знаходимося. За допомогою «якщо б» я перекидаю себе у площину неіснуючого, уявного життя і для цього поки що змінюю лише час і кажу собі: «Тепер не третя година дня, а третя ночі». Ви­правдайте своєю уявою такий запізнілий урок. Припустіть, що завтра у вас іспит, а багато чого ще не зроблено. Ось ви й затрималися... Звідси нові обставини й турботи: домашні ваші хвилюються, бо через відсутність телефону не було змоги повідомити про затримку. Один із учнів не потрапив на вечірку, куди його запросили, інший живе далеко від місця пригоди і не знає, як без транспорту дістатися додому... Багато ще думок, почуттів і настроїв породжує такий вимисел. Усе це впливає на загальний стан, який зумовлює все, що відбуватиметься далі. Це —


підготовчий етап для переживань. Зрештою, за допомогою цього вимис­лу ми створюємо підґрунтя, пропоновані обставини для етюду, який можна було б назвати «Нічний урок»1.

Вправу можна урізноманітнювати, користуючись принципом «якщо б». Уявімо собі, що цей урок відбувається взимку в неопалюваному приміщенні чи, навпаки, влітку у спеку.

Вправа 2.«Виправдай дію». Студентові пропонують виконати якусь дію (наприклад, пройти залом музею, збирати в лісі гриби, підійти до кабінету ректора, куди його викликали, перейти убрід річку, пройти через болото), а потім виправдати її вимислом. Завдання можна усклад­нювати: збирати гриби під дощем, при сильному вітрі і т. ін. Важливо, щоб додаткові обставини вводились у вправу поступово. Щоб перейти грузьке болото, слід відпрацювати саму техніку переходу, а потім відпо­відати на питання «де?», «коли?», «чому?». Мета вправи — розбудити фантазію виконавців, виробити у них потребу виправдовувати певну дію конкретним життєвим змістом.

Припустімо, поставлено найпростіше завдання: увійти до класу. Здава­лося б, виконати його дуже просто, проте — доки не спрацює «якщо б». Заходжу, щоб попрощатися з товаришем, щоб вибачитися перед учите­лем, щоб довести слідчому власну непричетність до якоїсь події тощо.

Виконуючи вправи, важливо не обмежуватися тим, що лежить на поверхні, а подбати про тонкощі та непомітні деталі.







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 295. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия