Студопедия — Обговорення основних теоретичних положень. Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Обговорення основних теоретичних положень. Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами






Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами, найефективніший з яких — бесіда Коли вчитель вибирає лекцію, розповідь чи пояснення (монолог як прихований діа­лог), він може забезпечити інтелектуальну та емоційну активність шко-


ляра, а бесіда ще й стимулює його мовленнєву та рухову активність, даючи учневі можливість стати співавтором пізнавального пошуку

Бесіда — метод навчання, який передбачає розмову вчителя з учнями й організується за допомогою продуманої системи запитань

Бесіда доцільна за наявності знань і життєвого досвіду учнів і дає дітям змогу побачити нові зв'язки, осягнути нові закономірності на ґрунті відомого

Порівняно з лекцією, розповіддю та поясненням бесіда — тривалі ший, але продуктивніший шлях у навчанні, бо саме вона більше забезпе­чує можливості активного самостійного пошуку учнів

Відповідно до прийнятих у педагогіці рівнів пізнавальної активності учнів (Ю Бабанський, В Лозова, І Лернер, В Онищук, Т Шамова та ін) вирізняють бесіди репродуктивну й евристичну

Порівняльну характеристику рівнів пізнавальної активності учнів можна подати схематично

Евристична бесідаметод навчання, коли вчитель не повідом ляє учням готових знань, а логічно пов'язаними запитаннями залучає їх до розв'язання проблеми на ґрунті здобутих ними знань, власних спостережень, життєвого досвіду.

Характерні ознаки евристичної бесіди

1 Основа здобуття нових знань — аналіз досвіду дітей, організова­
них на у році спостережень, знань, здобутих раніше

2 Керівництво роботою учнів учитель здійснює за допомогою логічно
пов'язаних запитань


3. Запитання мають проблемний характер — формують інтерес до
вирішення завдання і забезпечуюють активне залучення школярів до
роботи.

4. Учитель не повідомляє висновків, а підводить думку учнів до них,
допомагаючи знайти відповідь самостійно.

5. Результат бесіди — доказове логічне розв'язання проблеми та
інтелектуальний розвиток учнів.

Щоб організувати діалогічну взаємодію під час бесіди, потрібно ґрун­товно підготуватися до неї.

Технологія побудови евристичної бесіди:

— виокремити в матеріалі для вивчення інформаційні блоки;

— обдумати можливості використання досвіду учнів: визначити, на
які вже засвоєні раніше знання дітей можна спиратися;

— визначити характер пізнавальної активності учнів (пошуковий,
творчий, елементи репродуктивного);

— уявити, якої думки мають дійти школярі, які зробити висновки
внаслідок своїх роздумів;

— обміркувати стрижневі запитання, що стосуються головних ас­
пектів матеріалу, та навідні, які спрямовують, стимулюють думку класу;

— визначити послідовність запитань залежно від логіки самого ма­
теріалу та від особливостей опанування його учнями;

— конкретизувати, коректно сформулювати запитання, які мають сто­
суватися одного об'єкта;

— «прогнозувати відповіді дітей та їхні можливі запитання до вчителя.
Щоб організувати активну взаємодію, вчителеві доцільно дотриму­
ватися такої послідовності в евристичній бесіді:

перше завдання чи запитання в бесіді має бути проблемно-пошуко­вим, цікавим, не залишати учнів байдужими та змусити замислитися;

актуалізувати опорні знання, досвід учнів для підсилення мотивації пізнавальної діяльності;

створити проблемну ситуацію, щоб учні усвідомили мету пошуку;

спонукати школярів висловлювати припущення щодо вирішення проблеми;

звертатися з проханням довести виголошену думку;

кожне наступне запитання вчителя слід «прибудовувати» до попе­редньої відповіді дитини, щоб учні розуміли, куди спрямовано спільну думку в ході бесіди;

зважати на думку дітей, вести її, а не йти за нею. Для цього потрібно підтримувати ті думки, які ведуть до правильного рішення (зосереди­ти увагу класу на слушній відповіді, попросити учня повторити ще раз його твердження, повторити самому правильне міркування); стави­ти навідні запитання, продумані заздалегідь або сформульовані екс­промтом, під час самої бесіди;

організувати узагальнення й систематизацію опрацьованого, щоб підкреслити головні висновки.


Майстерність учителя у веденні бесіди як діалогу виявляється в таких його діях:

— учитель, утримуючи головне завдання бесіди, цілковито зосере­
джений на дітях, має постійний зоровий контакт, що забезпечує «зчиту­
вання» характеру пізнавальної діяльності учнів (чи розуміють діти,
про що йдеться, чи залучені до роботи, зацікавлені нею, чи прагнуть
висловити думку тощо;

— слухаючи учня, демонструє важливість думки дитини, за потреби
допомагає висловитися, підхоплює думку співрозмовника;

— виявляючи зацікавленість роботою учнів, демонструє зацікавленість
самою проблемою, висловлює своє ставлення до неї;

— своїм ставленням до учнів і до проблеми створює атмосферу за­
доволення від спільного пошуку, від їхніх самостійних думок, забезпе­
чуючи цим сприятливий емоційний фон уроку;

— щоб не гальмувати активність дітей у процесі спільного пошуку,
коригуючи думку учнів, не дає оцінки «правильно» чи «неправильно»,
адже до спільного пошуку залучено всіх у класі. Доцільно користуєть­
ся такими висловами: «Цікава думка. А як ви гадаєте?», «Які будуть
ваші версії?», «Хто хоче вступити в полеміку з..?», «У кого є бажання
додати до цього визначення щось істотне?»;

— залучає до роботи всіх дітей (щоб працювали не лише найсильніші
та найактивніші);

— уважно слухаючи учнів, застосовує прийоми рефлексивного й
нерефлексивного слухання, демонструючи цим своє вдумливе ставлен­
ня до праці дітей і даючи приклад поведінки в діалозі;

— не полишаючи відповідь учня без уваги, дотримується принципу
взаємодії у спілкуванні «петелька — гачечок»: спираючись на відповідь
учня, формулює нове запитання або узагальнення;

— інтригує учнів запитаннями, засобами особистої техніки (жеста­
ми, мімікою, позою, інтонацією): виразом обличчя передає зацікавленість
відповіддю, інтригуючою інтонацією вводить у деталі проблеми, рухами
надає динаміки обговоренню, жестом запрошує до відповіді чи регу­
лює черговість висловлювань тощо;

— відчуває утруднення класу, висловлює розуміння й організовує
допомогу для підведення підсумків;

— емоційно завершує пошук, збуджуючи почуття вдоволення склад­
ною працею.

Ефективна пізнавальна діяльність учнів під час бесіди здійснюється за умови створення позитивного емоційного фону уроку — єдності емоційного стану вчителя та учнів у процесі навчання, що забезпечу­ється творчим самопочуттям педагога, його комунікативними вміння­ми, суб'єкт-суб'єктним характером стосунків з учнями, темпоритмом уроку.

Якими мають бути критерії ефективності педагогічної взаємодії під час бесіди (з позиції учня)?

12«46 361


1. Учневі цікаво працювати, він залюбки бере активну участь в обго­
воренні проблеми.

2. Навчальна мета сприйнята ним як особистісно значуща, він вбачає
сенс у її досягненні;

3. Учень персоналізується в процесі навчання, відчуваючи своє осо-
бистісне зростання, сприйняття його вчителем та однокласниками.







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 653. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия