Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу

Вправа 1. Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці. Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб.

...Запишіть тему нашого уроку: «Пряма мова». Я зараз прочитаю вам два речення. Поміркуйте, чим вони відрізняються (читає речення й докладно пояснює, чим вони відрізняються.) Зверніться до підручника (називає сторінку), прочитайте правила.

(Викликає ученицю до дошки й диктує речення.) Сьогодні ми озна­йомимося з розділовими знаками при прямій мові й навчимося буду­вати речення з прямою мовою. (Пояснює, коли ставляться певні розді­лові знаки. Викликає учнів до дошки, диктує їм речення й просить пояс­нити розділові знаки в них.)

Відвідавши цей урок, студентка-практикантка записала у своєму щоденнику спостережень: «Урок української мови в 5 класі було побу­довано як монолог. Хоч заняття проведено у формі бесіди (вчитель ставив запитання, учні відповідали), ситуація діалогу при цьому не виникала. Відчувалося, що кожний ніби виконує свою роль, а спільного пошуку не було. Складалося враження, що вчитель намагався інфор­маційно наситити учнів («Зверніться до підручника, прочитайте пра­вило»), але учневі бракувало ініціативи, власної думки стосовно мате­ріалу, що вивчається. Учень — об'єкт діяльності вчителя, споживач знань...».

Завдання:

1. Чи поділяєте ви висновок студентки? Вона назвала бесіду, яка
належить до діалогічних методів навчання, монологом. Чи погоджуєте­
ся ви з цим? За яких умов бесіда стає монологом?

2. Визначте вид бесіди — репродуктивна вона чи евристична?

3. На який рівень пізнавальної активності орієнтуються учні? Яким
є характер їхньої пізнавальної діяльності на цьому рівні?

4. Які завдання, запитання ви поставили б на цьому уроці, щоб пере­
вести діяльність учнів на пошуковий рівень?

Вправа 2. Аналіз технології залучення учнів до співроздумів. Оз­найомтеся з перебігом уроку математики в 5 класі та простежте, як учитель залучає учнів до активної діяльності.

Тема уроку: «Скорочення дробу»

Учням пропонують такі запитання й завдання

— Намалюйте промінь Візьміть за одиницю обліку десять клітинок. Зобра

зіть дріб точкою на промені (Зображують Результат перевіряється на дошці 5

Докладно пояснюється, що спочатку треба відтинок, що дорівнює 1, розділити на 5 рівних частин і т п)

— Чи завжди можна дріб зобразити точкою на промені'⁵ (Так)

— Зобразіть дріб (Деякі учні пропонують діяти аналогічно до першо

го випадку, тобто поділити відтинок, що дорівнює 1, на 200 однакових частин, інші заперечують дуже важко поділити відтинок на 200 однакових частин)

— Як же бути? (З'являється здогад спростити вид дробу, поділити чи­
сельник і знаменник на одне й те саме число 2, 10, 20, 40 Добирається найкра­
щий варіант)

Якою властивістю дробу ви скористалися? (Формулюється головна вла стивість дробу)

Тлумачиться поняття скорочення дробу Після цього розв'язуються при­клади на це правило, в яких числівник і займенник мають один дільник, відмінний від 1 Щоразу треба звертати увагу на те, що чисельник і знаменник діляться на їхній спільний дільник, відмінний від 1 Потім пропонується скоро­

тити дріб Одні пропонують скоротити дріб на 2, інші на 4, на 8 З'ясо­

вується, на яке число найкраще (на 8) Пояснюється, чому Потім учні відпові­дають на запитання

— Як називаються числа 2, 4, 8 для чисел 24 і 32? (Дільники)

— На який дільник ви пропонуєте ділити числа 24 та 32? (На найбіль­
ший)

— Тобто, — продовжує вчитель, — на найбільший спільний дільник цих
чисел

Так уводиться поняття найбільшого спільного дільника чисел

Серед прикладів на скорочення з'являється дріб Триває пауза Не

скоро­чується Чому? (У чисел 11 і 34 немає спільних дільників, відмінних від 1)

Уводиться поняття взаємно простих чисел У кінці уроку узагальнюється вивчене

(Карнацевич Л С, Щербинина В П Учить мьіс лить - К, 1982 - С 21-23)

Завдання:

1 На якому рівні активності працюють учні на цьому уроці? Який
характер їхньої діяльності?

2 Чи можна класифікувати цю бесіду як евристичну? За якими
ознаками?

3 Які головні питання обговорювалися на уроці? Чи були до них
навідні завдання (запитання)?

4 Як учитель підводить учнів до самостійних висновків? Поясніть,
як він спрямовує міркування учнів до цих висновків

5 Які запитання репродуктивні, які — пошукові?

6. Чи можна простежити на цьому уроці дію принципу «петелька — гачечок»?

Вправа 3. Аналіз майстерності вчителя у веденні бесіди. Пере­глянувши фрагмент уроку (спостережений на педагогічній практиці чи записаний на відео), визначити елементи педагогічної майстерності вчителя, що забезпечили ефективність його взаємодії з учнями за та­кою схемою:

1. На чому зосереджено увагу вчителя на уроці?

2. Якою мірою соціально-перцептивні здібності вчителя сприяють вста­
новленню активної взаємодії? Чи розуміє і відчуває педагог учнів?

3. Як учитель реагує на відповіді учнів, виправляє помилки й неточ­
ності в їхній роботі?

4. Як забезпечується сприятливий емоційний фон уроку?

5. Як педагогічна техніка допомагає вчителеві активізувати учнів?