Рекомендовані значення нормальних меж

Межі

Середній відсоток виконання норм

Нижня

Верхня

 

Необхідні витрати робочого часу на виконання будь-яких робіт визначаються за нормативними і хронометражними даними витрат праці на виконувані роботи. Як правило, ці витрати менші фактично встановлених норм на підприємстві.

Рівнонапруженість норм досягається у тому випадку, коли співвідношення має вигляд:

(6.11)

У практиці розрахунків рівнонапруженості норм праці застосовується хоча й менш точний, але швидко обумовлений показник, співвіднесенням 100 відсоткового виконання норм до середнього відсотка їх виконання:

(6.12)

Для підвищення точності такого розрахунку, середній відсоток виконання норм потрібно визначати з врахуванням даних хронометражних спостережень за ступенем використання робочого часу. Наприклад, якщо середній відсоток виконання норм рівний 120 %, а коефіцієнт використання робочого часу – 0, 85, то реальний ступінь виконання норм буде дорівнювати , а коефіцієнт напруженості складе 0, 71 = .

Тут простежується така закономірність, що при підвищенні якості норм відбувається зниження рівня їх виконання й вони стають більш рівнонапруженими

Крім розглянутих методів, визначення дорівнює напруженості норм, про неї можна робити висновки за показником нормальних меж виконання норм. При цьому норми вважаються рівнонапруженими, якщо вони задовольняють наступну умову: чисельність робітників-відрядників, за рівнем виконання норм, що виходить за встановлену верхню або нижню межу, не повинна перевищувати 5 % загальної чисельності досліджуваної групи робітників. Значення нижньої й верхньої межі виконання норм наведені в таблиці.

Наприклад, чисельність робітників-відрядників на ділянці 100 осіб, середній відсоток виконання норм – 115 %. За таблицею 6.3. визначаємо значення верхньої й нижньої межі 84 – 147. Норми, що діють на ділянці, можна віднести до рівнонапружених, якщо за нормальні межі не виходять більш ніж по 5 осіб у кожну сторону.

Крім того, дослідженнями встановлені припустимі межі перевиконання науково-обґрунтованих норм:

- масове виробництво – 103 – 105 %;

- дрібносерійне – 105 – 108 %;

- серійне – 108 – 110 %;

- крупносерійне й одиничне – 110 – 120 %.

Далі, проводиться аналіз якості норм обслуговуючих робітників, для чого визначається необхідна чисельність обслуговуючих робітників, виходячи з виробничої трудомісткості виробів:

(6.13)

де − виробнича трудомісткість обсягу робіт, нормо-годин;

− технологічна трудомісткість, нормо-годин;

− трудомісткість робіт з обслуговування, на які встановлені норми часу, нормо-годин;

ФРЧ – фонд робочого часу одного робітника з обслуговування, годин;

− коефіцієнт виконання норм.

 

Порівняння необхідної й фактичної чисельності обслуговуючих робітників покаже їхню нестачу або надлишок.

Аналогічно ведуться розрахунки чисельності працівників, для яких установлені норми управління, чисельності. Але при цьому визначається різниця між повною й виробничою трудомісткістю.