Растрування кольорових зображень

Для повнокольорових зображень також необхідно застосовувати растрування, однак воно має особливості.

При друці в чотири фарби кольори на папері не змішуються, а друкуються у вигляді точок растра. Точки растра кожної фарби утворююь розетки. Таким чином, кожна розетка складається з чотирьох кольорових точок, причому розмір кожної точки відповідає степені насиченості відповідного кольору. При досить малій відстані між точками мозок людини сприймає групу з чотирьох точок як один об'єкт. Унаслідок цього всі чотири кольори змішуються і ви бачите один колір. Яким він буде, залежить від розміру кожної точки в розетці.

З цієї причини отримані при ділені кольору чорно-білі зображення повинні бути перетворені в напівтонові растри, причому на кожній плівці растр має бути повернутим під визначеним кутом. Робиться це для того, щоб точки растра різних плівок не друкувалися одна на одній. Кути нахилу растра повинні бути підібрані так, щоб видно було всі точки. Зазвичай, без часткового перекриття областей точок не обходиться, але в цьому немає нічого страшного, оскільки тріадні фарби напівпрозорі.

Правило для визначення кутів растра таке: між лініями растра темних кольорів повинно бути мінімум 30°, між лініями растра світлих кольорів — мінімум 15°. Виходячи з цього правила традиційні кути нахилу растра, що використовуються в поліграфії, складають: для кольору Cyan — 105°, для кольору Magenta — 75°, для кольору Yellow — 90° і для кольору Black — 45°. Ці величини підібрані в результаті багаторічного досвіду і змінювати їх зазвичай не приходиться.

Пошук компромісів

Основна проблема при роботі з кольором — домогтися максимальної відповідності кольорів вихідного і надрукованого зображень. Кольорове зображення (наприклад, фотографія) проходить довгий ланцюжок перетворень, у результаті яких кольори надрукованого зображення можуть істотно відрізнятися від вихідних.

При цьому сканер, що працює в колірній моделі RGB, обов'язково вносить перекручування, і отримане зображення вже буде відрізнятися від оригіналу. Спроба виправити ситуацію за допомогою засобів колірної корекції графічних редакторів може призвести до ще більшого розкиду кольорів.

Далі настає етап ділення кольору. Якщо ви збираєтеся друкувати зображення в друкарні, його доведеться перетворити в колірну модель CMYK, що знов-таки призводить до внесення перекручувань через різний діапазон охоплення кольорів у цих моделях. І останній етап — друк. Якими б якісними не були фарби, що застосовуються при друці, абсолютно точної передачі кольорів зображення чотирма фарбами домогтися не можна.

Чи існує можливість виправити цю ситуацію? Необхідно підкреслити, що одержати абсолютно точний збіг кольорів на початку і у кінці описаного вище технологічного ланцюжка неможливо. Сканер все таки перетворює зображення, представлене в моделі CMY чи CMYK (у залежності від оригіналу), у модель RGB. Монітор виводить його в моделі RGB, а друкувати потрібно в моделі CMYK (не ідеальними фарбами). Однак звести до мінімуму перекручування на кожнім етапі цілком можливо.

Розглянемо, який вплив на передачу кольору робить кожен з пристроїв, включених у технологічний ланцюжок, і з'ясуємо, як цей вплив зменшити.

(Як зменшити вплив на передачу кольору при роботі зі сканером розглянуто у попередньому розділі)

Калібрування монітора

Калібрування монітора — це процес настроювання кольорів монітора в такий спосіб щоб вони відображалися з мінімальним перекручуванням. Для калібрування монітора є три види засобів: програмні утиліти, що поставляються разом з пакетами для редагування зображень, апаратні калібратори і профайли монітора, які є частиною системи керування кольором.

Апаратні засоби калібрування. Зазвичай складаються з датчика-присоски, що прикріплюється безпосередньо до екрана монітора, і програми калібрування. Вони дозволяють набудовувати:

· точку білого і точку чорного кольору, що призводить до автоматичного настроювання всіх інших відтворених монітором кольорів;

· гамма-криву, що коректує здатність монітора розподіляти тону рівномірно між білою і чорною точками;

· колірний баланс за допомогою керування емісією червоного, зеленого і синього фосфорного покриття.

З операційною системою Windows поставляється утиліта Gamma від компанії Adobe, що дозволяє виконати калібрування монітора.

Монітор є самим інформативним інструментом, що дозволяє найбільш точно побачити ті відтінки кольорів, які будуть надруковані. Кольоровий принтер, що дозволяє адекватно відображувати кольори, коштує поки що дуже дорого і не для всіх доступний. Тому, краще всього визначати якість майбутнього зображення по монітору.

Калібрування монітора виконується або за допомогою зовнішньої системи, коли на екрані кріпиться фотоелемент, а потім запускається спеціальна програма, що калібрує відеокарту, або програмою, яка включена в діалог Color Settings/Monitor Setup програми Adobe PhotoShop.

В першому випадку відеокарта повинна калібруватись і мати вхід для калібратора. Фотоелемент під'єднується до гнізда відеокарти, потім запускається програма калібрування, яка визначає місце на моніторі, де необхідно прикріпити фотоелемент. Далі програма просить указати гаму монітора, температуру свічення білої і відтінок найбілішого і найчорнішого кольорів. Власне калібрування відбувається автоматично. Калібрування монітора за допомогою діалогу Monitor Setup більш зручне, оскільки дозволяє настроїти монітор, порівнюючи екранне зображення з оригіналом і корегувати відтінки візуально. Ще одна його перевага — те, що не потрібно відеокарти, що калібрується. Параметри вікна налаштування монітора мають наступне значення: Monitor (монітор).

В ідеальному випадку цей список дозволяє вам вибрати конкретніше модель монітора і встановити його параметри відповідно до рекомендацій фірми-виробника. Якщо ви не можете знайти в списку саме той монітор який встановлений у вас, постарайтеся вибрати модель, що випускається тією же фірмою і відмінну від вашої тільки розміром екрану, якщо й це вам не вдасться, вам доведеться вибрати з цього списку пункт Other (Інші). Врахуйте, що різні моделі моніторів однієї і тієї ж фірми можуть істотно відрізнятися один від одного якістю зображення, частотою розгортки, технологічними особливостями і іншими параметрами. Тому підійдіть до питання визначення типу монітора дуже уважно і обережно.