Значення, сутність та задачі аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства

 

 

В умовах дефіциту ресурсів, що склалися в Україні у сучасний час, проблеми ефективного їх розподілу та використання виходять на одне з перших місць. Основним інструментом для виявлення рівня ефективності використання ресурсів підприємства в умовах нестабільної економіки є аналіз та оцінка його ділової активності та інвестиційної привабливості, за допомогою чого можна об’єктивно оцінити результативність основної діяльності підприємства та визначити перспективи його розвитку. Від об’єктивності та точності оцінки й оптимізації ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства залежить якість важливих та відповідальних управлінських рішень, які дають змогу не пристосовуватися до змін на ринку, а активно реагувати та впливати на ринкову ситуацію, що постійно змінюється.

Виникнення і розвиток поняття ділової активності діалектично зумовлене та практично виправдане, оскільки в цілому відображує суть змін в економіці, коли гостро постає потреба зіставлення розмірів вкладених ресурсів з проміжними та кінцевими результатами їх використання, що безпосередньо впливає на фінансовий стан суб’єкта господарювання і тісно пов’язане з ним.

Аналіз ділової активності передбачає визначення результативності діяльності підприємства шляхом застосування комплексної оцінки ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, що формують оптимальне співвідно­шення темпів зростання основних показників, а також зумовлюють проміжні та кінцеві результати діяльності.

Ключовими словами визначення ділової активності є поняття «ефективність» та «прибутковість». Це свідчить про багатогранний характер ділової активності підприємства і дає змогу визначити показники її оцінки, з’ясувати фактори впливу на рівень останньої.

Оскільки результати аналізу ділової активності є підґрунтям та вагомою складовою у визначенні результативної діяльності суб’єкта господарювання, доцільно при оцінці його стану виділити рівні ділової активності та притаманні їм виробничо-господарські ситуації, що зумовлюють певні результати основної діяльності підприємства.

В умовах нестабільної економіки виділяють такі рівні ділової активності:

високий (достатній);

середній (задовільний);

низький (незадовільний).

«Ефективність» та «прибутковість» є й найважливішими структуроутворювальними критеріями у визначенні інвестиційної привабливості.

Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність факторів, що характеризують об'єкт інвестування (країну, регіон, галузь, підприємство, проект) з позиції задоволення інтересів інвестора й забезпечення ефективності інвестицій на певну дату.

Послідовність оцінки факторів, що характеризують інвестиційну привабливість підприємства представлено на рис. 9.1.

Запропонована послідовність дозволяє зробити висновок, що кінцевим етапом є побудова агрегатного індикатора, що базується на процесі проведення оцінки інвестиційної привабливості. У поточний час проблеми дослідження ділової активності та інвестиційної привабливості мають велике значення на макрорівні. Так, в Україні існує Науково-статистичний комплекс статистичних досліджень, основним із завдань якого є спостереження ділової активності та інвестиційної привабливості підприємств за певні періоди (місяць, квартал, рік) за основними секторами економіки: промисловість; будівельна галузь, торгівля; транспорт та сільське

господарство.

 

Рис. 9.1. Послідовність оцінки факторів, що характеризують інвестиційну привабливість підприємства.

 

Спостереження проводяться експертним шляхом на підставі анкетування підприємств. Таким чином, аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості – це одні із основних аспектів аналізу діяльності суб’єкта господарювання, яким належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це зумовлено тим, що такий аналіз дає змогу оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів та інвестицій у майбутньому.

Метою аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього та оцінки можливостей залучення інвестицій.

Аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості проводиться в інтересах як внутріш­ніх, так і зовнішніх споживачів інформації. У зв’язку з цим його поділяють внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості проводиться управлінським персоналом підприємства всіх рівнів за даними оперативного, фінансового та бухгалтерського обліку. Основною його метою є забезпечення підвищення ефективності використання виробничих та фінансових ресурсів і на цій основі – збільшення прибутку, зниження собівартості та визначення можливих шляхів залучення інвестицій.

Зовнішній аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства здійснюється зовнішніми відносно підприємства споживачами інформації. До них належать: інвестори, постачальники, покупці, конкуренти, ділові партнери, фінансово-кредитні та податкові органи. Вони вивчають інформацію виходячи зі своїх інтересів.

Альтернативність цілей аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства визначають не тільки функціональні обов’язки управлінського персоналу підприємства різних рівнів. Вона залежить також від цілей, які ставлять перед собою зовнішні користувачі інформації.

Цілі дослідження досягаються в результаті вирішення низки аналітичних завдань:

аналіз виробничо-господарської ситуації, що склалася на підприємстві в попередні періоди його функціонування, оцінка її відповідності рівням ділової активності та інвестиційної привабливості;

діагностика бізнес-середовища підприємства, виявлення основних факторів впливу на зміни рівнів ділової активності та інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання за період, що досліджується;

аналіз темпів зростання основних результативних показників; з’ясування причин їх відхилення від ідеальної моделі залежностей, що існують між ними;

оцінка ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів;

визначення резервів підвищення ефективності виробництва та розробка оптимальних заходів їх використання з метою підвищення ділової активності підприємства та інвестиційної привабливості;

проведення оцінки інвестиційної привабливості та побудова на її основі рейтингу;

дослідження основних напрямів прогнозування інвестиційної привабливості підприємства.