Приєднування споживачів до теплових мереж

 

Місце приєднання системи теплоспоживання до теплової мережі, в якому встановлюють устаткування, арматуру та прилади для підготування теплоносія (води або пари) і розподілу його по визначених системах, а також для регулювання і урахування витрати теплоносія називається тепловим пунктом.

Схема і устаткування теплового пункту залежить від виду носія його параметрів та призначення системи теплоспоживання. Теплові пункти споруджуються як місцеві – для кожної будівлі, так і центральні – для групи будівель. Приміщення, в якому розміщено тепловий пункт, повинно бути ізольованим і доступним для обслуговуючого персоналу у будь-який час. Розміри приміщення визначаються габаритами устаткування. Мінімальні розміри приміщення теплового пункту в житловій або цивільній будівлі: ширина – 2 м, глибина – 5 м і висота –1, 8 м. Вхідні двері повинні відчинятися назовні.

Схеми приєднання місцевих систем опалення за ознакою гідравлічного зв’язку з тепловими мережами поділяються на залежні та незалежні.

При залежній схемі приєднання теплоносій в опалювальні прилади надходить безпосередньо з теплових мереж. Тиск у місцевих системах опалення визначається режимом тисків у зовнішніх теплових мережах.

У незалежних схемах приєднання теплоносій з теплової мережі надходить у підігрівач (теплообмінний апарат), де його тепло використовується для нагрівання вторинного теплоносія, який заповнює місцеву систему опалення.

Залежна схема включає приєднання:

а) безпосередньо без підмішування (рис. 14.4, а) при температурі води в системі опалення, рівній температурі води в зовнішній тепловій мережі;

б) з підмішуванням до мережевої води зворотної води із системи опалення елеватором (рис. 14.4, б). Ця схема, запропонована проф. В.М. Чапліним, застосовується у випадку коли температура води в теплових мережах вища, ніж температура води у системах опалення;

в) з підмішуванням до мережевої води зворотної води із системи опалювання насосом, встановленим на перемичці між подавальною та зворотною трубами (рис. 14.4, в). Ця схема застосовується за умов недостатнього тиску в тепловій мережі, коли елеватор не забезпечує підмішування необхідної кількості оборотної води до гарячої.

До незалежної схеми відноситься приєднання з установкою водопідігрівача (рис. 14.4, г); ця схема застосовується для захисту місцевої системи опалення від неприпустимо високого тиску в зовнішній тепловій мережі або для захисту теплової мережі від неприпустимо високого тиску в системах опалення окремих будівель.

 

1 – засувка; 2 – повітряний кран; 3 – нагрівальний прилад; 4 – елеватор; 5 – насос; 6 – зворотний клапан; 7 – водонагрівач; 8 – розширювальний бак

Рисунок 14.4 – Схеми приєднання систем водяного опалення до водяних теплових мереж:

а) – без підмішування; б) – з підмішуванням; в) – з установкою насоса на перемичці; г) – з установкою водопідігрівача

Схеми приєднання систем парового і пароводяного опалення до парових теплових мереж показано на рисунку 14.5.

1 – засувка; 2 – регулятор тиску; 3 – повітряний кран; 4 – насос; 5 – конденсатовідводчик; 6 – бак; 7 – оборотний клапан; 8 – водонагрівач; 9 – розширювальний бак; 10 – нагрівальний прилад

Рисунок 14.5 – Схеми приєднання систем парового (а) і пароводяного (б ) опалення до парових теплових мереж