Б. Стаціонарний режим. Утрати теплоти в навколишнє середовище при стаціонарному режимі роботи робочої камери слід визначати із виразу:

 

Утрати теплоти в навколишнє середовище при стаціонарному режимі роботи робочої камери слід визначати із виразу:

У цьому виразі перший доданок – утрати теплоти в навколишнє середовище чотирма вертикальними і однією верхньою горизонталь­ною стінками камери (визначається за методикою, викладеною при розгляді теплового балансу газового харчоварильного котла і q^/_{5 ).}

Другий доданок – утрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря.

Третій доданок – утрати теплоти випромінюванням через дверцята.

Утрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря q₅^пов мають місце внаслідок значної різниці температури парогазового середовища пекарної камери (180…300°С) і температури навколишньо­го повітря (20…25°С) і проходять при відкриванні дверцят і через вентиляційний отвір.

Витрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря можна розрахувати, користуючись наближеною формулою, кДж/кг:

 

,

 

де С_П – середня масова питома теплоємність повітря, дорівнює 1,005 кДж/(кг^{. 0}С);

t₂ – температура вологого повітря на виході із камери, °С;
t_г = 180…200°С;

t_х – температура повітря, що надходить до пекарної камери, t_х = 20…25°С;

w_н – кількість пари, яка утворюється при випіканні за рахунок випаровування вологи, що випікається з виробу, (випік), кг/кг;

D – кількість пари, що надходить в пекарну камеру для зволоженості, кг/кг. Через те, що зволожування паром в жарильно-кондитерських шафах не робиться, то
D = 0;

d _п – вологовміст повітря (тобто кількість кг вологи, що міститься в 1 кг сухого вентиляційного повітря) при виході із пекарної камери, кг/кг. Визначається за
І-d діаграмою для вологого повітря за заданою темпе­ра­турою середовища пекарної камери та її відносною вологістю;

d₀ – вологовміст повітря, що надходить в пекарну камеру, кг/кг. Визначається за І-d діаграмі для вологого повіт­ря і за заданою або прийнятою температурою повітря та його відносною вологістю.

При температурі повітря, що поступає в камеру, та дорівнює 20⁰С і його відносній вологості 70% значення вологовмісту
d₀ = 0,01 кг/кг. При температурі повітря, що виходить із камери, та дорівнює 180⁰С і його відносній вологості 40% величина волого­вмісту буде 0,418 кг/кг.

Утрати теплоти випромінюванням q ₅^випр мають місце при від­криванні дверцят шафи. Утрати випромінюванням через відкриті дверцята слід визначати, використовуючи рівняння, кДж/кг

 

 

де e – ступінь чорноти випромінювального отвору;

с₀ – коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла;
С₀ = 5,68 Вт/м^2.К⁴);

F – площа випромінювального отвору, м²; F = а ^. в

а – внутрішня ширина камери шафи, м;

в – внутрішня висота камери, м;

j – кутовий коефіцієнт випромінювання, можна прийняти
j = 0,76;

t – час, протягом якого отвір (дверцята шафи) відкриті, год;
t = 0,14;

Т_гп – абсолютна температура середовища камери шафи, К;

Т₀ – абсолютна температура навколишнього повітря, К;

М – продуктивність камери, кг/ч.