Електричні харчоварильні котли

При проектуванні електричних харчоварильних котлів визна­чаються годинні витрати електричної енергії та розрахунки електрич­них нагрівальних елементів. При виконанні цієї теми в основу розра­хунків слід брати нестаціонарний режим роботи котла, тому що в період розігріву до котла підводиться значно більше теплоти, чим в період кипіння. Тепловий баланс електричного харчоварильного котла для нестаціонарного режиму можна виразити рівнянням:

 

,

де Q – підведення теплоти, кДж;

Q₁ – теплота, що корисно використовується, кДж;

Q₅ – втрати теплоти зовнішніми поверхнями котла і на паро­утворення в пароводяній сорочці, кДж;

Q₆ – теплота, що витрачається на нагрівання конструкції кот­ла та на пароутворення в пароводяній сорочці, кДж.

У подальшому тепловий розрахунок електричного котла прово­диться так само, як і розрахунок газового харчоварильного котла, що розглядався в першій частині методичних вказівок.

Результати теплового розрахунку зводяться у таблицю

 

Витрати теплоти, кДж	Режим розігріву	Стаціонарний режим
Корисно витрачене тепло	Q1	Q1
Витрати теплоти в навколишнє середовище	Q5	Q5
Витрати теплоти на нагріван­ня конструкції котла та на пароутворення в пароводяній сорочці	Q6	–
Всього	Q	Q

Повна потужність ТЕНів при нестаціонарному режимі може бути визначена за рівнянням, кВт

.

Потужність, необхідна для стаціонарного режиму, тобто для підтримки слабкого кипіння:

,

де t і t' – відповідно тривалість розігріву і тривалість слабкого кипіння, сек.

Для рівномірного навантаження на всі фази кількість трубчатих електронагрівачів (ТЕНів) слід вибрати кратним трьом (три, шість, дев’ять тощо). Прийнявши кількість тенів далі необхідно визначити потужність одного ТЕНа за виразом, кВт

,

 

де п – кількість прийнятих ТЕНів, шт. Далі необхідно провести розрахунок ТЕНа потужністю Р₁ за методикою, проведе­ною в [1] на с. 214-216; [2] на с. 101-108 або [9] на
с. 103–106.