Б. Стаціонарний режим
При стаціонарному режимі мають місце утрати теплоти на розігрів кондитерських листів, противнів і другої тари. Ці утрати теплоти слід визначати, користуючись формулою, кДж/кг
де g – маса кондитерських листів, що приходять на 1 кг випечених виробів, кг/кг g = gл/εл, де gл – маса одного листа, кг; eл – маса виробів на 1 листі, кг. Орієнтовно можна прийняти значення, що дорівнює g = 0,5 кг/кг; с – середня теплоємність матеріалу листів, кДж/(кг.0С) (можна прийняти як для сталі с = 0,46 кДж/(кг.0С); t1 – середня температура листів на виході із камери, 0С (t1 = 115 – 1700С); t0 – початкова температура листів або форм під час посадки в камеру, 0С (t0 = 25…300С).
Результати теплового розрахунку пекарної камери зводяться в таблицю
За результатами теплового розрахунку слід визначити: Q – годинні витрати теплоти при режимі розігріву конструкції камери, кДж/кг:
Р – потужність нагрівальних елементів, що витрачається в режимі Розігріву, кВт
Р = Q/3600, Q/ – години витрати теплоти при стаціонарному режимі (період випікання), кДж/год
Q/ = q´ . М,
Р/ – потужність нагрівальних елементів, що витрачається в період випікання, кВт
Р/ = Q//3600.
Звичайно необхідна потужність для періоду випікання більше потужності, що необхідна для періоду розігрівання, тому для подальших розрахунків приймається максимальна потужність по стаціонарному режиму, потім необхідно визначити потужність нагрівача із рівняння, кВт:
Ре = Р//n, де n – кількість нагрівальних елементів, що приймаються для нагрівання однієї камери.
При розрахунку ТЕНів для отримання конструктивних даних необхідно викреслити в трьох проекціях камеру шафи у відповідному масштабі. Із креслення слід визначити кількість і розміри трубчастих нагрівальних елементів, що встановлені під стелею і під подовим листом камери. Активну довжину трубки нагрівальних елементів після її визначення слід уточнити і прийняти такою, щоб вона займала всю довжину камери шафи, забезпечуючи більш рівномірну передачу теплоти. Методика розрахунку трубчатих нагрівальних елементів наведена в [1] с. 214–216.
|