Електричні фритюрниці

 

Перш за все слід визначити:

G₀ – кількість продукту, що одночасно завантажується для жаріння у фритюрниці із виразу, кг

 

 

М – годинну продуктивність, використовуючи вираз, кг/год

 

 

де V_ч – об’єм завантаженої чаші фритюрниці, дм³ (л);

к₃ – коефіцієнт заповнення фритюрниці (к₃ = 0,6-0,7);

r_п – істинна густота продукту, що завантажується, кг/дм³;

r_ж – густота жиру, кг/дм³;

G₀ – кількість одночасно завантажуваного продукту для жа­ріння, кг;

М – годинна продуктивність фритюрниці, кг/год;

t – тривалість циклу обробки, хв. Далі слід скласти рівняння теплового балансу для фритюрниці, при цьому рекомен­ду­ємо використовувати рівність, кДж/кг:

 

Q = Q₁+ Q₅ + Q₆,

 

де Q – загальні витрати теплоти (підведена теплота), кДж/гд;

Q₁ – корисно використовувана теплота, що необхідна для жа­ріння продукту, кДж/год;

Q₅ – втрати теплоти в навколишнє середовище зовнішніми поверхнями апарату, кДж/год;

Q₆ – втрати теплоти на нагрівання конструкції апарату, кДж/год.

 

Тепловий розрахунок фритюрниці пропонуємо виконувати пара­лельно для двох режимів:

1) нестаціонарного або режиму нагріву;

2) стаціонарного або режиму жаріння.

 

Через те, що методики визначення втрат теплоти в навколишнє середовище зовнішніми поверхнями апарату і втрати теплоти на нагрівання конструкції апарату докладно викладені при розгляді теп­лових розрахунків газового харчоварильного котла і жарильно­кондитерської шафи, то тут вони не викладаються.

 

 

Визначення, корисно використаної теплоти