Тема 1.

Філософія на роздоріжжі ХІХ - хх століТЬ

1. Філософія і метафізика: визначення обсягу понять та підстави розмежування.

2.Проблема антиметафізики і неметафізичної філософії: обґрунтування новітніх підходів до пізнання світу.

3.Проблема метафізики, діалектики і науки: а) завдання позитивізму О. Конта; б) марксизм про метафізику і діалектику; в) покликання Ф. Ніцше.

4. Проблема світоглядного визначення філософії.

Тема 2.

ПОШУКИ "НОВОГО КЛЮЧА" РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ І СВІТУ

1. Проблема об'єктивності й об'єктивної реальності: між онтологічним монізмом і дуалізмом.

2. "Суб'єктивність" і "структура" як передумови наукового дискурсу в екзистенціалізмі Ж. П. Сартра і структуралізмі К. Леві-Строса: спроба подолання епістемологічного маніхейства "матеріалізму – ідеалізму".

3. Форма і значення у феноменології мови: критика теорії Едмунда Гусерля Жаком Дерідою.

3. Постмодернізм як новий "режим означення" чи реставрація гностицизму?

Символічне перетворення світу: від "реальності" до "дійсності", або чи можливе подолання герметизму?

Тема 3.

ВІД РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО РЕФЕРЕНЦІЇ І СИГНІФІКАЦІЇ

(аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)

1. Філософські джерела аналітичної філософії.

2. Ґотлоб Фреґе, Бертран Расел, Людвиг Вітґенштайн і логічний позитивізм про завдання прояснення «логіки нашої мови» і про можливості ясного висловлювання думки.

3. Феноменологія Е. Гусерля як спроба повернення до безпосередньої репрезентації.

4. Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям.

 

Тема 4

ВІД СЕМІОЛОГІЇ ДО СЕМІОТИКИ

1.Структуралізм і постструктуралізм як некласичний варіант наукового дискурсу у гуманітаристиці.

2. Від загальної лінгвістики Ф. де Сосюра до структурної антропології Клода Леві-Строса.

3. Поняття структури і системи: до питання про онтологічний структуралізм та критика його Умберто Еко;

4. Семіотичний внесок Ч. Пірса. Розрізнення між семіологією і семіотикою. Історичні віхи на шляху до сучасної семіотики. Семіотика і наука.

 

Тема 5

CЕМІОТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

І. Сигніфікація: перетворення речей на знаки і об’єкти

ІІ. Код і структура: від відмінності до значення

а) код і значення. Поняття релевантності;

б) структурний код і процесуальний код;

ІІІ. Від слідів до знаків.

а) Структура знака і два роди об’єктів за Ч. С. Пірсом.

б) Семіотична компетенція: основні риси семіотичної компетенції людини та її відмінність від семіотичної компетенції тварини.

Тема 6-7

ФІЗИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ І ЛЮДСЬКА ДІЙСНІСТЬ ЯК ДВА ВИДИ БУТТЯ

1. "Umwelt" (видосвіт) як "концепт-трансформер" подолання епістемологічної дихотомії між природою та культурою.

2. "Життєсвіт" як сукупність "видосвітів". Сприйняття як перетворення відчуттів в об’єкти досвіду.

3. Відношення як стан взаємозв’язку між фізичними речами довкілля і когнітивною конструкцією організму.

4. Відмінності між фізичними речами й об’єктами за посередництвом знака.

5. Мова і свідомість. Мова як комунікативна і моделююча система. Відмінність між мовою і мовленням.

6. Повідомлення як інформаційний феномен і його відношення до вербальної мови. Розрізнення між лінгвістичним повідомленням і мовою.

7. Людина як "семіотична тварина". "Об’єктивна реальність" чи фізична реальність і "об’єктна дійсність"?

 

Тема 8.

ЗАГАЛЬНОСЕМІОТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КОНЦЕПТИ

1. Логіка знаків і символів. Назви як знаки і як символи. Символи і дискурс.

2. Сигнал і смисл. Природа лінгвістичного знака. Незмінність та мінливість знака.

3. Мовні вартості. Поняття синтагми і синтагматичні відношення.

4. Знакові системи і комунікативні моделі. Інформація і код. Лексичні і візуальні коди. Поняття лінгвістичного коду.

5. Метафора і проблема подвійного значення. Інтерпретант та інтерпретанта як ментальна подія і проблема референтності.

6. Поняття семіозу та його рівні.