Тема 14.

СЕМІОЗ ЯК ПРЕДМЕТ СЕМІОТИКИ

Поняття семіозу та його рівні: фізіо-, фіто-, зоо- й антропосеміоз.

Чинники семіотичного процесу як п’ятичленне відношення: знак, інтерпретатор, інтерпретанта, значення, контекст – (знак, суб’єкт, інтерпретанта, референція, об’єкт, значення (сигніфікація), мова=досвід (контекст).

Поняття об’єкта і суб’єкта як явищ семіотичного сприйняття і досвіду.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Гайдегер М. Що таке метафізика? (Також: "Вступ" і "Післямова") // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления, - М.:Республика, 1993. – С. 16-41.

Бергсон А. Вступ до метафізики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 55-65.

Гусєв В. І. Вступ до метафізики: Навч. посібник,- К.: Либідь, 2004, - С. 15-48.

Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – К.: Основи, 1998.- С. 297-313 (Розділ: Вітгенштайн).

Шлик М. Поворот в философии //Аналитическая философия. Избранные тексты.- М.: Издательство Московского университета, 1993. – С. 28-33.

Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: Філософські науки, 2008. - № 11. - С. 38–46.

Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 9-28.

Деррида Жак. О грамматологии. – М.: Издательство "Ad Marginem", 2000. – С. 237-263 (Розділ: Насильство букви: від Леві-Строса до Русо).

Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – С. 457-478.

Леш Скот. Соціологія постмодернізму / Пер. з англ. – Львів: Кальварія, 2003.- С. 197-229.

Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – С. 279-297 (Розділ: феноменологія та екзистенціалізм).

Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.

Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.

Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.

Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.

Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.

Ділі Дж. Основи семіотики. – Львів: Арсенал, 2000.

Карась А. Єдність культури і природи з погляду семіотики // Ділі Дж. Основи семіотики. – С. 7 – 15.

Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.

Карась А. Семіотична перспектива інтерпретації реальності як дійсності // Філософська думка. - № 5, 2008. –

Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 5-35 (Семиотический подход и наука).

Масенко Л. Мова і політика.- К.: Соняшник, 1999.- С. 33-49 (Мова і свідомість).

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 209-216 (Коммуникация); 223-248 (Язык).

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (Від О. Потебні до гіпотези мовного релятивізму).–Львів:Літопис, 2002. – С.97-179.

Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 51-73.

Эко Умберто. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – ТОО ТК "Петрополис", 1998. – С. 33-74; 119-161.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 204-209 (Символизм);

Соссюр Фердінан. Курс загальної лінгвістики / Переклад з французької. –К.: Основи, 1998.

Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию.

Еко У. Роль читача, Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англ.. – Львів: Літопис, 2004. – С. 281-361.

Бодріяр Жан. Символічний обмін і смерть / Пер. з фр. – Львів: Кальварія, 2004. – С. 85-129 (Порядок симулякрів); 167-200 (Тіло, або звалище знаків).

Бодріяр Жан. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. – К.:Основи, 2004. – С. 5-65.

Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір.- К.: КМ Академія, 2004. – С. 104-115 (Суржик); 143-157 (Мовна поведінка в ситуації білінгвізму).

Співак Ч. Гаятрі. Чи може підпорядковане промовляти? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 540-544.

Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.

Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007. – С. 129-135.

Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. – Львів: 2006. – С. 8-24.

Історія європейської ментальності / Переклад з нім. – Львів: Літопис, 2004, - С. 411-449.

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philisophicus. Філософські дослідження. – Л: Основи, 1995. – С. 24-86.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 185-195 (Языки, раса и культура).

Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.

Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.

Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 44-58.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – С. 246-253 (Воображение знака).

Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.

Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007.

Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.

Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.

 

Контрольні питання:

1. Що таке фонологія і чому її виникнення змінило стан у вивченні лінгвістики і соціології?

2. Чому, на думку К. Леві-Строса, фонологія відіграла оновлювальну роль щодо соціальних наук? Що таке фонема?

3. Що таке системи спорідненостей за Леві-Стросом? Чи терміни спорідненості мають лише соціологічний характер чи також мовний? Поясніть це на прикладах.

4. Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.

5. Філософія і метафізика: визначення обсягу понять та підстави розмежування.

6. Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розуміння світу.

7. Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.

8. Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.

9. Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.

10. Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.

11. Семіотичний внесок Ч. Пірса. Розрізнення між семіологією і семіотикою.

12. Фердінан де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.

13. Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.

14. Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.

15. У чому полягає суть історичної критики метафізики і які критичні концепції ви можете назвати?

16. Окресліть внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.

17. Визначення основних рис та особливостей "повороту у філософії" на початку ХХ ст.

18. Назвіть чотири риси картезіанської (класичної) філософської парадигми за Ч. Пірсом.

19. Що таке метафізика? Які філософські напрями ХХ століття вважають філософію наукою і не визнають себе метафізичними? Запропонуйте коротку характеристику кожному з них.

20. Що таке семіологія і в чому полягає її предмет?

21. Позитивізм О. Конта як неметафізичний напрямок: предмет та завдання.

22. Охарактеризуйте картезіанську парадигму у філософії.

23. Що означає визначення філософії через світогляд відносно метафізики і неметафізики? З’ясуйте позицію М. Гайдеґера.

24. Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.

25. Лінгвістичний поворот у філософії. Мова як структурне і знакове опосередкування між людиною і буттям.

26. У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці?

27. Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.

28. Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса. У чому К. Леві-Строс завбачав «поступку натуралізмові»?

29. Що таке логіцизм: поясніть його витоки та мету, вкажіть на засновника. Вкажіть на чотири значення дієслова «Є».

30. Запропонуйте визначення пошукових завдань структуралізму. Чим вони відрізняються від завдань позитивізму?

31. У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці? Розкрийте зміст поняття «структура» у творчості Ф. де Сосюра і К. Леві-Строса.

32. Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.

33. У чому полягає дух картезіанства за Ч. Пірсом? Які недоліки картезіанства він називає?

34. У чому полягає суть переходу від традиційної або класичної філософії – до новітньої, некласичної?

35. Кому належить запитання «чи існує якесь знання, не обумовлене попереднім пізнанням і знанням?». Запропонуйте свою відповідь на це питання.

36. Які нові можливості для філософського розуміння світу пропонує семіотичний підхід? Запропонуйте власне розуміння його виникнення.

37. Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розумінні світу.

38. Як ви розумієте пошукове завдання виникнення філософії структуралізму, визначене К. Леві-Стросом?

39. Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.

40. Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.

41. З’ясуйте ставлення структуралізму до історичного підходу у визначенні соціальних відносин. Структура як константа й історія як процес.

42. У чому полягає відмінність між поняттями «самосвідомості» і «самості» у тлумаченні Ч.С. Пірса?

43. У чому суть альтернативності семіотики відносно класичного епістемологічного підходу у філософії?

44. Окресліть основні риси філософії Ч.С. Пірса.

45. Охарактеризуйте уявлення про ЗНАК в історії філософії: Античність – Середньовіччя – Новий час – сучасність.

46. Окресліть відмінності між поняттями «довкілля» і «середовище». Що таке «Umwelt»?

47. У чому полягає відмінність між «фізичною річчю» та «об’єктом»? Як називаються відношення між об’єктами?

48. Охарактеризуйте поняття «репрезентація», «референція», «сигніфікація» і поясніть яким чином вони ідентифікують процес історичного розвитку філософії.

49. Охарактеризуйте базові функції (первинну і вторинну) семіотичної компетенції.

50. Поясніть поняття інтенції (настанови) відносно феноменології та семіотики.

51. Що таке НАРАТИВ і яка його роль у семіотичній компетенції?

52. Що служить передумовою виникнення (нового) знака? Поясніть свою думку.

53. Що таке КОД і на основі чого він може виникати?

54. Що таке «семіотична компетенція»?

55. Поясніть поняття «бінарна опозиція» і вкажіть яким чином воно може характеризувати наше мислення.

56. У чому полягають відмінності між СТРУКТУРНИМ КОДОМ і ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДОМ?

57. У яких відношеннях перебувають між собою КОД і СТРУКТУРА?

58. Що таке ЗНАК? Запропонуйте найпростішу характеристику.

59. Охарактеризуйте три основні функції знака.

60. Що є передумовою розпізнавання знаків?

61. З яких трьох елементів, за Ч. Пірсом, складається знак? Подайте їхню характеристику.

62. Які роди ОБ’ЄКТІВ розрізнив Ч. Пірс?

63. Запропонуйте вичерпну характеристику ІНТЕРПТЕТАНТИ.

64. У чому полягає відмінність між семіотичними компетенціями людини і тварини?

65. Запропонуйте характеристику семіотичної компетенції людини

66. У чому суть тріадичної природи знака, за Ч. Пірсом?

67. Поняття знакової системи та основні види знаків

68. Що таке семіотика – запропонуйте визначення її предмету і охарактеризуйте її функції та підрозділи предмету.

69. Назвіть ключові поняття семіотики як філософського напрямку і запропонуйте визначення п’яти основних понять (на вибір)

70. Що таке знак? У чому полягає його природа? Запропонуйте класифікацію знаків за Ч.С. Пірсом.

71. Поняття семіотичної компетенції, основні функції семіотичної компетенції

72. Вкажіть на основні елементи будови (структури) знака і розкрийте зміст поняття «сигніфікація». Визначте складові семантичного трикутника.

73. У чому полягає найвагоміший внесок Ф. де Сосюра у розвиток ідеї знака?

74. Охарактеризуйте кожен з трьох типів знаків за Ч. Пірсом. Що таке «семантичний трикутник»?

75. У чому полягає природа символу як типу знаку. Що є достатньою підставою перетворення знака у символ?

76. Що таке синтагма і синтагматичний порядок? Що означає поняття «мовна вартість» (за Ф. де Сосюром).Синтагматичні відношення у мові, мовленні і семіотиці?

77. Знак і значення. Назвіть компоненти значення і поясніть, що таке референт, денотат, конотація, означник? Вкажіть чинники творення конотацій.

78. Значення і сенс. Що є джерелом сенсу?

79. Знак, значення і код. Назвіть і охарактеризуйте основні форми кодів.

80. Енкратичні та акратичні джерела значень, за Р. Бартом.

81. Семіотика як вчення про знак, текс і генерування значень. Визначення класичного семантичного трикутника.

82. Поняття семіозу та його рівні: фіто-, фізіо-, зоо- й антропосеміоз. Поняття сприйняття.

83. Чинники семіотичного процесу: знак як універсальний посередник: три види знаків; знак як концепт і звукообраз, або означуване і означник;

84. Річ – об’єкт; об’єктивність – суб’єктивність;

85. Інтерпретанта, інтерпретант, інтерпретація

86. Мова і мовлення з погляду семіотики: основні функції

87. Розуміння досвіду у контексті семіозу. Досвід як формальна об’єктна структура. Трихотомія досвіду.

88. Віртуальність і поняття «видосвіт» (umwelt).

89. Прагматичний вимір семіотики. Розрізнення реальності і дійсності.

90. Проблема симуляції розуміння і поняття «симулякр».

 

10. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ»