ТЕМА 8.
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Тема людини у філософії. Поняття життєвого світу людини: проблема життя і смерті. Взаємодія життєвих інстанцій: біотичної з її потягами і гонами, соціальної з її настановою на взаємодію, та духу з його здатністю до аскези. Людина – політична тварина. Людина як вільна істота з потребами вкоріненості і трансценденції. Індивід – особа – персона. Антропоцентризм: позитивна і негативна антропологія. Людське буття та людські звершення. Світогляд зарозумілості та проблема обожнення людини: застереження М. Шеллера і Ж. Марітена. Ч. Тейлор про «три хвороби» нашого часу. Цинічний розум як форма хибної свідомості. Що таке свідоме життя? Турбота про Іншого як основа людського буття. Судьба і доля. Людина перед викликом глобалізації. Сенс життя. Феномен безсмертя. Людина перед потребою визнання, самоздійснення і любові. Свобода як право людини за її народженням. Свобода і відповідальність як базові передумови людяності. Призначення людини. Людина і людство. Поняття ідентичності та автентичності особи. Соціальна роль і гендерна рівність. Культура як форма взаємодії людини і світу. Захист прав і свобод людини. Планетарна єдність людей. Різновиди філософської антропології: соціальна, структурна, культурна, політична, релігійна, педагогічна.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Барт Ролан. Избранныеработы. Семиотика. Поетика. М., 1994. Разд. 2. Миф сегодня. С.72-131. 2. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – С. 18-30; С. 31-51. 3. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. К., 1992. 4. Вейль С. Укорінення. К., 1999. 5. Вейн Поль. Чи вірили греки у свої міфи? – Львів, 2003. – С. 85-102. 6. Гадамер Г. Мова і розуміння // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Хрестоматія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 286 – 305. 7. Гайдеггер М. Час картини світу // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993. – С. 135-167. 8. Генрих Дитер. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики. – К.: Курс, 2006. – С. 12-41. 9. Гордер Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. Львів, 1997. С. 73 – 90. 10. Грабович Г. Поет як міфотворець. К., 1998. Розд. 3. Міф: структури і парадигматичні відносини. С.63-73. 11. Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996. – С. 62 – 95. 12. Захара І. С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С. 20 – 112. 13. Золотослов. Поетичний космос Древньої Русі. К., 1988. 14. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К., 1994. 15. Кант І. Відповідь на питання, що таке просвітництво? // Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – С. 158-161. 16. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступити як наука / Переклад і редакція Івана Мірчука. Друге видання за редакцією М. Шаповала. – Мюнхен, 2004. – С. 39-57. 17. Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. – К.: Юніверс, 2004. – С. 11 – 40. 18. Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. Том 256. – С. 469-484. 19. Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: філософські науки, 2008. - № 11. - С. 38–46. 20. Карась А. Ф. Філософія: предмет та історія: Текст лекцій. Львів, 1994. – С. 4-14. 21. Карась А.Ф. Душа культури і дух мислення // Записки Наукового Товариства імені Т.Шевченка. Т.222. Львів, 1991. С.216-247. 22. Козловський Петер. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. – К.: Ваклер, 1996. – С. 221 – 245. 23. Кондзьолка В. В. Філософія і її духовно-інтелектуальний простір. – Чернівці, 2004. – С. 33-67. 24. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів., 1996. – С. 7-35. 25. Космос Древньої України. К., 1992. 26. Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. К., 1999. 27. Костомаров М. Книга буття українського народу // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 410 – 425. 28. Кремень В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – К.: Книга, 2005. – С. 14-21; С. 48-52; С. 72-103; С. 12-48; С. 12 – 46; С. 332 – 342; 458 – 465; С. 7-46, 322-342. 29. Кульчицький О. Введення в проблематику сутності філософії // Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 60-72; С. 28-41. 30. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 100 – 113; С. 124 – 139; С. 113 – 124; С. 139-163; С. 24-36. 31. Леві-Строс Клод. Структурна антропологія. К., 1997. Розд.11. Структура міфів. С.195-220. 32. Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997. С.12-31. 33. Лосев А. Диалектика мифа // Философия, мифология, культура. М., 1991. С. 21-21; С. 40-44; С. 91-99; С. 169-172. 34. Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто,1966. – Т. 2.(Малоросійство). – С. 229-247. 35. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990. 36. Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М., 1995. 37. Мирча Элиаде. Аспекты мифа. М., 1994. 38. Мірчук Іван. Вступ до філософії. – Мюнхен, 2006. – С. 19–57; С. 23-57; С. 45 – 50; С. 57 – 91; С. 136 – 145. 39. Моріак Ф. У що я вірю. К., 1993. 40. На ріках вавилонських. – К., 1991. 41. Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 2003. – С. 3 – 75. 42. Ортега -и -Гассет Х. Что такое философия? М., 1991. С. 51-192. 43. Платон. Апологія Сократа / Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1995. – С. 20 – 42. 44. Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник / За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 15-21; С. 366 – 413; С. 36-53; С. 10 – 36, 215 – 245; С. 26 – 30, 265 – 291; С. 30 – 32, 336 – 366; С. 194 – 215. 45. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995 (ч. 1). – С. 5-74. 46. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: навчальний посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 6 – 41; С. 41–74; С. 75–109; С. 109–144; С. 217–254; С. 291 – 324; С. 568 – 603. 47. Свідзинський А. Самоорганізація і культура. К., 1999. Розд. 12. С.129-139. Розд. 13. С. 139-149. Розд. 15. С.159-178. 48. Слотердайк П. Критика цинічного розуму: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – С.19-25. 49. Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5 – 59. 50. Топоров В. Миф. Ритуал. Символ. Образ. М., 1995. 51. Філософія: світ людини. Курс лекцій (Табачковський В. Г., Булатов М. О., Хамітов Н. В.). – К.: Либідь, 2003. – С. 15-36; С. 9-29, 157-179. 52. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990. 53. Франко І. Що таке поступ? (Твори у 50-ти томах. К., 1985. Т. 45.) // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – С. 444 – 471. 54. Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990. 55. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. № 9. 56. Шевченко Т. Щоденник. Твори у 5 т. К., 1985. Т. 5. 57. Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 91-122. Контрольні питання:
66. Предмет антропології та її різновиди 67. Есенційний та екзистенціний підходи до людини і світу
ВЗІРЕЦЬ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ В МАГІСТРАТУРУ ЗА НАПРЯМОМ „ФІЛОСОФІЯ” Вказівки: Із запропонованої кількості відповідей до тестового завдання виберіть одну правильну відповідь і в дужках () запишіть її номер. Вашу відповідь також запишіть у відповідну клітину талону відповідей. Виправлення відповідей у завданні та в талоні не допускається. 1. () Хто був засновником елейської школи? 1) Ксенофан 2) Парменід 3) Зенон 4) Фалес 2. () Яка з ідей в ієрархії ідей Платона займає найвище місце? 1) ідея справедливості 2) ідея краси 3) ідея істини 4) ідея блага 3. () Яку основну роль відігравали апологети: 1) обґрунтування та захист християнської релігії 2) критику єресей 3) формування основоположних засад схоластики 4) критику язичництва 4. () Кому належить дана ідея: „Книга природи закрита для нас, але, щоб ми могли її читати, потрібна математика.”? 1) Ансельму Кантерберійському 2) Джордано Бруно 3) Галілео Галілею 4) Кузанському 5. () Хто з отців-філософів обстоює ідею про те, що основоположним виявом духовного життя є не розум, а воля, що воля вища за розум? 1) Оріген 2) Августин 3) Аквінат 4) Татіан
6. () Спіноза вважає, що атрибут є: 1) нескінченним в своєму роді 2) абсолютно нескінченним 3) що розум убачає в безконечній субстанції
7. () Яка з наведених якостей за Локком є первинною? 1) смак 2) фігура 3) тепло 4) звук 8. () На що скерований, за І.Кантом, теоретичний розум? 1) безпосередньо на практичну дію 2) прямо на досвід 3) прямо на предмет 4) завжди на розсудок
9. () Одним із ключових представників теїстичного екзистенціалізму був: 1) Мартін Гайдеґґер 2) Жан-Поль Сартр 3) Альбер Камю 4) Габріель Марсель 10. () Яка з наведених течій західної філософії новітнього часу була антиметафізичною? 1) неокантіанство 2) позитивізм 3) неогегельянство 4) неотомізм 11. () Після ІІ Ватиканського Собору неотомізм почав зазнавати дедалі більшого впливу: 1) прагматизму, неопозитивізму, критичного раціоналізму 2) феноменології, екзистенціалізму, персоналізму 3) неофройдизму, структуралізму, неоструктуралізму 4) герменевтики, неопрагматизму, пост позитивізму
12. () Що дає підставу розглядати погляди професорів Києво-Могилянської академії як виплід культури українського бароко? 1) релігійна філософія 2) традиції і новаторство у складанні лекційних курсів 3) орієнтація на філософів-раціоналістів ХУІІ ст. 4) українська література ХУІІ ст. 13. () Назвіть одне з джерел філософської думки доби Київської Русі: 1) «Книга русів» 2) «Слово про закон і благодать» 3) «Серце та його значення у духовному житті людини» 4) «Ідея» 14. () В якому із варіантів правильно вказано істинність кон’юнктивного висловлювання за таблицею істинності для кон’юнкції? 1) коли хибні А і В 2) Коли істинні А і В 3) Коли А – істинне, а В – хибне 15. () В якому із варіантів правильно визначено, що таке аналогія? 1) різновид умовиводу, в якому рух думки здійснюється від загального до одиничного 2) встановлення схожості предметів у певному відношенні 3) різновид умовиводу, в якому висновок робиться на підставі встановлення схожості предметів у певному відношенні. 16. () Дайте визначення категорії буття з позицій гегелівської філософії: 1) безпосереднє невизначене 2) безпосереднє визначене 3) визначення безпосереднього 4) визначення опосередкованого
17. () Чи є «буття» категорією в трансцендентальній філософії Канта? 1) так 2) ні 3) частково 4)не можливо відповісти
18. () Чи тотожне буття сущому? 1) так 2) ні 3) інколи буває тотожнім 4) залежно якою мовою мислити
19. () Яке визначення предмету діалектики відповідає істині? 1) діалектика – наука про рух. 2) діалектика – філософська наука про мислення, його форми і закони. 3) діалектика – наука про людину. 4) діалектика – наука про зовнішній світ.
20. () В чому суть співвідношення діалектики, логіки та теорії пізнання? 1) діалектика, логіка та теорія пізнання є різні за предметом галузі філософського знання. 2) в контексті поняття методу діалектика, логіка та теорія пізнання співпадають, хоча за предметом це різні галузі філософії. 3) діалектика, логіка та теорія пізнання співвідносяться як загальне, особливе і одиничне. 4) діалектика, логіка та теорія пізнання мають спільний поняттєвий і категоріальний апарат.
21. () Апріорні синтетичні судження–це: 1) судження, в яких знання, що встановлюється, є новим для суб’єкта 2) судження, які надають обгрунтованість знанням 3) судження, які надають загальнозначущість знанням 4) судження, які мають системний характер
22. () Який принцип постмодерної філософії виражає поняття «різома»? 1) не лінійності системи 2) відкритості системи 3) організованості системи 4) врівноваженості системи
23. () Яку з даних категорій свободи НЕ визначає М.Адлер: 1) колективна свобода; 2) політична свобода 3) індивідуальна свобода; 4) набута свобода самовдосконалення.
24. () Твердження, що теорія є науковою за умови відсутності фактів які її спростовують, це концепція: 1) реалізму 2) верифікації 3) ірраціоналізму 4) фальсифікації
25. () Прімордіалізм – це: 1) напрям, який постулює визначальним механізмом соціальної поведінки рефлекторну реакцію людського організму (фізичну чи вербальну) на подразники (стимули) зовнішнього середовища за принципом “стимул – реакція” 2) напрям у етносоціології, представники якого дотримуються думки про давність, одвічність існування нації з архаїчних часів 3) тип солідарності, що панує у розвинених суспільствах, в яких послаблюється колективна свідомість 4) система або комплекс нахилів до певного сприйняття умов діяльності та до певної поведінки в цих умовах
26. () Вкажіть, яке твердження є правильним: 1) «ейдетична редукція» є синонімом поняття «епохе»; 2) «епохе» та «взяття в дужки» є притаманні тільки для ейдетичної редукції; 3) «ейдетична редукція» означає взяття в дужки питання про існування зовнішнього світу; 4) «ейдетична редукція» слідує за феноменологічною редукцією.
27. () Сигніфікація – це: 1) процедура копіювання речей; 2) відображення реальності у свідомості; 3) відношення між суб’єктом і об’єктом; 4) встановлення взаємозалежності між двома компонентами знака.
28. () Визначіть, яка цивілізація відсутня в концепції А.Тойнбі? 1) індуїстська 2) елінська 3) мінойська 4) критська
29. () Вкажіть, хто є автором цього тексту: «Особливість видів нагляду полягає в тому, що вони намагаються визначити по відношенню до людської різноманітності таку тактику влади, яка відповідає трьом критеріям: по-перше, досягнути здійснення влади найнижчою ціною.., по-друге, максимально посилити й розширити наслідки цієї громадської влади без будь-яких інтервалів, по-третє, пов’язати “економічне” зростання влади з роботою апаратів (освітнього, військового, індустріального чи медичного), за допомогою яких вона здійснюється». 1) Ж.Деріда 2) Ф.Ліотар 3) М.Фуко 4) Ж.Бодріяр
30. () Вкажіть, хто є автором наступного визначення: «техніка – це вид розкриття потаємного» 1) К.Ясперс 2) Ю.Габермас 3) М.Гайдеггер 4) Х.Ортега-і-Гасет
|