Основні напівпровідникові матеріали
Електропровідність напівпровідника обумовлена двома типами носіїв заряду електронами йдірками з концентраціями n і p, та рухливостями mп і mр , відповідно. У загальному випадку рівняння електропровідності напівпровідника матиме вигляд –
Власний напівпровідник. Власними називають напівпровідники у яких електропровідність обумовлена власними носіями заряду. При температурах відмінних від абсолютного нуля у напівпровіднику встановлюються рівноважні концентрації вільних електронів п0 і дірок р0, загалом п0 ≠ р0. У власному напівпровіднику концентрації обох носіїв рівні і позначаються як пі: пі = п0 = р0, і тому Чисті напівпровідники, у яких відсутні активні домішки, це напівпровідники з власною електропровідністю. Для порівняння властивостей різних напівпровідникових матеріалів у літературі наводяться дані для чистих власних напівпровідників. Всі напівпровідникові матеріали можна поділити на два підкласи: елементарні напівпровідники і напівпровідникові сполуки. Найширше використання в електроніці знаходять такі матеріали як германій, кремній та сполуки складу А3В5. Нові напівпровідники з цінними властивостями створюють на основі твердих розчинів Si з Ge, карбіду кремнію а також на основі трьох- та чотирьохкомпонентних твердих розчинів сполук А3В5. Таблиця Д3. Основні характеристики Si, Ge та напівпровідникових сполук складу А3В5
а) в) Рис. Д2.3. Кристалічні структури кубічної сингонії: типу алмаза (а) для Салмаз, Si та Ge, і типу сфалериту (б) для сполук А3В5. Чорні кульки це атоми А3, білі кульки це атоми В5. Постійна (період) кристалічної ґратки для Салмаз рівна 3,56 Аº.
|