КОСТЕЦЬКА Т.Л.

(у редакції від 11 липня 2003 p., із наступними змінами)¹, іншими нормативно-правовими актами.

Характерні ознаки реклами:

- особливий зміст відомостей;

- поширення в будь-якій формі та будь-якими рекламними засобами, не забороненими законодавством;

- поширюється з конкретною метою (цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретних особу/товар, щоб сформувати обізнаність, підвищити інтерес тощо);

- замовляється рекламодавцем із метою одержання прибутку (безпосередньо чи опосередковано), крім соціальної реклами, та ін.

Основними суб''етапами рекламної діяльності України є:

• рекламодавець - юридична чи фізична особа - замовник рекламної інформації для її виробництва, розміщення, поширення;

• виробник реклами - юридична чи фізична особа, що здійснює повне чи часткове приведення рекламної інформації до готової для поширення форми;

• розповсюджувач реклами - юридична чи фізична особа, що здійснює розміщення і (чи) поширення рекламної інформації шляхом надання і (чи) використання майна, у тому числі технічних засобів радіомовлення, телевізійного віщання, а також каналів зв'язку, ефірного часу й інших способів;

• споживачі реклами ~ невизначене коло осіб, на яких спрямована реклама, наслідком чого може бути відповідний вплив на них.

Законодавство вирізняє внутрішню, зовнішню, недобросовісну, порівняльну, приховану рекламу, рекламу на транспорті, соціальну рекламу.

Внутрішня реклама - інформація, що розміщується всередині будинків, споруд, зокрема в кінотеатрах і театрах під час демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Зовнішня - реклама, розміщена на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, встановлених на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст.-181. Дія цього закону не поширюється, зокрема, на оголошення фізичних осіб, недов'язаних із підприємницькою діяльністю (ч. З ст. 2 Закон}⁷ «Про рекламу»),

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Недобросовісна ~ реклама, яка вводить або може ввести в оману її споживачів, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостоверности двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу поширення. Така реклама заборонена.

Порівняльна - реклама, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи.

Прихована реклама ~ це інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій. Така реклама заборонена законом.

Реклама на транспорті ~ інформація, розміщена на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів і споруд транспортних підприємств загального користування і метрополітену.

Соціальною визначена реклама як інформація будь-якого виду, поширена без мети отримання прибутку в будь-якій формі і спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей. Вона не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (за винятком випадків, коли рекламодавець - громадська організація), об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю.

Реклама має бути чітко відокремлена від інших відомостей незалежно від форм чи способів її поширення таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати саме як рекламу.

Основними принципами реклами визначено: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають її споживачеві шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до неї та має відповідати принципам добросовісної конкуренції. Вона також не може містити інформації або зображень, що порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Передбачено також, що реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди тощо. Слід мати на увазі, що в згаданих випадках ідеться не про рекламу, розраховану на дітей, а про те, що під час замовлення, виготовлення та розміщення будь-якої рекламної продукції необхідно враховувати те, що потенційними її споживачами є діти з притаманними їм психологічними та іншими особливостями.