І професійних захворювань в галузі.При вивченні даного матеріалу студент повинен зрозуміти, що для аналізу і профілактики травматизму та захворювання важливе значення має класифікація причин, що їх викликають. Нещасні випадки і професійні захворювання — це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками органів ДФС України своїх службових обов’язків. До них відносяться: - організаційні; - технічні; - санітарно-гігієнічні; - психофізіологічні. Організаційні причини — неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення правил експлуатації транспортних засобів, невиконання заходів щодо охорони праці та правил протипожежної безпеки. Технічні причини - несправність електрообладнання, з яким працюють працівники органів ДФС України; автомобільні аварії, в які можуть потрапити співробітники ДФС України при досить частих поїздках у службовому або особистому автомобільному транспорті. Санітарно-гігієнічні причини – недостатні чи нераціональне освітлення робочих місць, незадовільні мікрокліматичні умови праці, наявність різноманітних випромінювань з боку працюючих комп’ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв’язку, порушення правил особистої гігієни. Психофізіологічні причини – це фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані напруженістю роботи (що характерно для окремих категорій співробітників ДФС України – інспекторів, службовців фіскальної та митної служби), невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі. В окрему групу для співробітників органів ДФС України слід віднести травми, нанесені працівникам цих органів кримінальними елементами. їх розглядають та розслідують органи міліції та прокуратури. Заходи по попередженню нещасних випадків та захворювань поділяються на організаційні та технічні. До технічних заходів відносяться заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають усунення дії на співробітників шкідливих факторів. До них відносяться створення комфортного мікроклімату; влаштування систем кондиціювання повітря; теплоізоляція будівель; заміна шкідливих для здоров’я людини матеріалів, які використовуються для оздоблення офісів та приміщень, нешкідливими; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники органів ДФС України. До цих заходів, в першу чергу, відносять заземлення та занулення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання. До організаційних заходів належать навчання та нагляд з охорони праці; дотримання нормативних та законодавчих актів по охороні праці; проведення медичних оглядів працівників ДФС України; рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження спеціалістів ДФС України, що працюють з ВДТ, запропоновані у “Временных санитарных нормах и правилах работников вычислительных центров” (ВСНиПРВЦ), а також комплекс фізичних вправ для зняття розумової та м’язової втоми. Головною задачею, направленою на створення здорових та безпечних умов праці, в організація та установах є підготовка людини до трудової діяльності, виявлення її придатності до вибраної спеціальності. Основні положення щодо навчання з питань охорони праці передбачені: - Законом України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. № 2694- XII; - Державною програмою навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1996- 2000рр (постанова КМУ від 18.04.1996 р. № 443); - Указом Президента України від 18.10.1997 р. № 1167 / 97 “Про основні напрямки соціальної політики на 1997-2000 рр.”; - Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12.99). Основним принципом побудови системи навчання з питань охорони праці є: - послідовність та безперервність навчання з питань охорони праці усіх вікових категорій населення України; - формування такого рівня знань, який відповідає вимогам сьогоднішнього часу; - навчання з питань особистої безпеки у дошкільних закладах; - навчання з питань охорони праці в школах, професійно-технічних, середніх та вищих закладах освіти; - навчання з питань охорони праці працівників при їх прийнятті на роботу та у процесі роботи. Вимоги Закону України “Про охорону праці” та Типового положення є обов’язковими для виконання усіма організаціями та установами незалежно від форм власності та виду діяльності, органами виконавчої влади усіх рівнів, міністерствами, Державною контрольно-ревізійної службою України та її підрозділами. Працівники ДФС України при прийнятті на роботу і періодично у процесі роботи, а студенти Київського фінансово-економічного коледжу та Національного університету ДПС України проходять навчання та перевірку знань з курсу “Основи охорони праці” та “Охорона праці в органах ДФС”. Допуск до роботи (виконання навчально-практичних занять) без навчання та перевірки знань забороняється. Відповідальність за дотримання навчальних планів та програм з вище названих курсів, використання у повному об’ємі відведеного для викладання часу, якісне проведення лекційних занять покладається на керівників закладів освіти. Заступники керівників ДФС України, м. Києва, та областей України, на яких покладені обов’язки з управління охороною праці, керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих закладів освіти проходять навчання та перевірку знань у Національному науково-дослідному інституті охорони праці. Одним з основних факторів, що попереджує виникнення професійних захворювань є попередній та періодичний медичні огляди працівників органів ДФС України. Згідно законодавства України “Про охорону праці” контроль за проходженням медичних оглядів покладається на служби з питань охорони праці, а їх проведення здійснюється медичними закладами, працівники яких несуть повну відповідальність згідно законодавства за невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Працюючі з ВДТ, співробітники ДФС України підлягають обов’язковим медичним оглядам: попередньому – при влаштуванні на роботу і періодичному - протягом трудової діяльності відповідно до наказу МЗ України № 45 від 31.03.94р. Періодичні медичні огляди мають проводитися 1 раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. При необхідності до складу комісії, що проводить періодичні огляди можуть залучатися лікарі інших спеціальностей. Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. Жінки, що працюють з ВДТ обов’язково оглядаються лікарем-гінекологом один раз на два роки. З метою зниження втоми та профілактики професійних захворювань ВСНиПРВЦ рекомендують проведення комплексу вправ, які знімають втому очей, поліпшують кровообіг, знімають втому рук та хребта. Дослідження, проведені фахівцями ВООЗ, показали, що у професійних операторів комп'ютерів, які використовують відеодисплейні термінали (ВДТ), частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Необхідно зазначити, що вже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлення, головний біль, порушення функцій органів зору, які мали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів. Однак до цього часу основна увага приділялась розвитку техніки, а людина залишалась без відповідного захисту. Дослідження медиків-гігієністів, психологів, світлотехніків, фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія користувача ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується високою напруженістю зорових функції; одноманітною робочою позою; великою кількістю стереотипних координованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово- емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того, при роботі з ВДТ збільшується вплив на користувача цілої низки факторів фізичної природи: електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання. Встановлено, що стан організму користувача значно залежить від типу роботи з ВДТ та умов її виконання. Загалом користувачі комп'ютерів поділяються на професіоналів та непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб, які використовують комп'ютер епізодично, і він для них не є основним, а тільки допоміжним засобом, (науково-технічні працівники НУДПС України, керівники підрозділів ДФС України та ін.). Необхідно зазначити, що такий поділ досить умовний. На сьогоднішній день не тільки за кордоном, а ї в Україні накопичений певний фактографічний матеріал щодо впливу комп'ютерів на користувачів. На жаль, дані щодо інтенсивності захворюваності в органах ДФС України, пов'язаної із впливом комп'ютера, поки що відсутні, тому наводимо дані з аналогічними умовами праці. В інституті медицини праці Академії медичних наук України проводились дослідження інтенсивності захворюваності осіб, які використовують у своїй роботі комп'ютер. Була вивчена захворюваність працівників із різною тривалістю використання комп'ютерів та характером діяльності самих користувачів. Розглядалися три групи користувачів ПК: 1. З тривалістю роботи за комп'ютером - більше 6-ти годин на добу; 2. З тривалістю роботи за комп'ютером від 4 до 6 годин; 3. Службовці з тривалістю роботи за комп'ютером не більше 2 годин. Результати досліджень зведені в таблицю.
Рівень захворюваності (%) осіб, тривалість та інтенсивність використання ВДТ у яких була різною
Здорових серед обстежених користувачів ВДТ виявилось у кілька разів менше ніж у контрольній групі. З наведених даних видно, що фізіологічні порушення частіше спостерігаються в осіб, які довше та інтенсивніше використовували ВДТ, але загального висновку поки що зробити не можна. Крім того, за даними ряду авторів, у користувачів, які інтенсивно використовують комп'ютер в умовах значних розумових напружень, досить часто (40-70%) виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, замкнутість тощо). Працівниками кафедри охорони праці та екології Української академії друкарства та Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка проведені дослідження умов праці та особливостей трудового процесу на комп'ютеризованих робочих місцях низки створюється високий ризик виникнення тяжких форм уражень, каліцтв, отруєнь. Оцінка фактичного стану умов праці (її важкості й напруженості) здійснюється на підставі атестації робочих місць і складання "Карти умов праці на робочому місці" (див. додаток). Ступінь шкідливості, важкості й напруженості робіт установлюється в балах за визначеними критеріями. Залежно від фактичного стану умов праці керівники організацій, разом із профспілковим комітетом установлюють додаткові дні відпустки 7-14 днів та надбавку до тарифної ставки в розмірі від 8% до 24%. Якщо шкідливі й важкі умови праці будуть усунуті, то трудові колективи можуть прийняти рішення про віднесення конкретних робочих місць до робіт із нормальними умовами праці з відповідним зменшенням або взагалі відміною доплат. Слід відмітити, що службові приміщення органів ДФС інших фінансових та юридичних органів характеризується своїми параметрами мікроклімату (температура повітря, швидкість руху повітря, вологість повітря, теплове випромінювання), вмістом шкідливих речовин в повітрі, освітленням робочих місць та рівнями шумів. Будівлі органів податкової служби, фінансових та юридичних служб знаходяться в містах досить часто поблизу промислових підприємств, які забруднюють викидами в повітря навколишнє середовище та приміщення цих служб. Вказані фактори можуть призвести до погіршення стану здоров'я, а в деяких випадках до захворювань. Транспортні магістралі є джерелами шуму, який також негативно впливає на працездатність.
|
