Загальні поняття про умови праці в галузі.

Під поняттям умови праці в галузі розуміють фактори виробничого середовища які безпосередньо впливають на здоров’я та самопочуття людини в процесі виконання нею своїх трудових обов’язків. За походженням ці фактори бувають: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних відносяться: шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, електромагнітні випромінювання широкого діапазону частот, мікроклімат у приміщенні (температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря), освітлення, іонізуючі випромінювання.

До хімічних за характером дії на організм людини відносяться: токсичні речовини, які викликають отруєння організму, подразнюючі які викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри, сенсибілізуючі, які діють як алергени, мутагенні, вони призводять до порушення генетичного коду, канцерогенні речовини, що викликають появу злоякісних пухлин.

Як було зазначено раніше, на працівникі фіскальної та митної служби під час виконання ним службових обов’язків діє сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу і впливає на його здоров’я та працездатність. Така сукупність чинників визна­чає умови праці. Стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних та шкідливих виробничих чинників усунено, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень, називається безпечним.

Питаннями впливу виробничих чинників на стан здоров'я працівника і розробкою системи заходів та засобів запобігання такого впливу займаються гігієна праці та виробнича санітарія.

Гігієна праці – це галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників і його обумовленості умо­вами праці і на цій основі обґрунтовує заходи та засоби щодо за­безпечення і зміцнення здоров’я працівників, профілактики не­сприятливого впливу умов праці.

Виробнича санітарія – це система організаційних гігієніч­них і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Метою гігієни праці є встановлення таких граничних норм шкідливих чинників, таких допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін у функціону­ванні організму людини і окремих його систем.

Сфера дії виробничої санітарії – це запобігання професійній небезпеці (шкідливість, яка може призвести до професійних або виробничо-обумовлених захворювань, навіть смерті, внаслідок дії фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних чинни­ків). За окремими чинниками виробничого середовища встанов­лені науково обґрунтовані граничні нормативи (гранично допус­тимі концентрації, рівні тощо). На основі цих нормативів здійс­нюється аналіз гігієнічних умов на їхню відповідність чинній но­рмативно-правовій базі. Для гігієнічної оцінки умов та характеру праці Міністерство охорони здоров’я України наказом від 27.12.2001 року № 582 затвердило Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробни­чого середовища, важкості, напруженості трудового процесу (да­лі - Гігієнічна класифікація), яка призначена для:

- контролю умов праці працівника на відповідність діючим санітарним правилам та нормам, гігієнічним нормативам;

- атестації робочих місць за умовами праці;

- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;

- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих при­міщень;

- встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих за­ходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- створення банку даних про умови праці на рівні підприєм­ства, району, міста, регіону, країни:

- встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів.

Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціа­ції умов праці залежно від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із сані­тарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.