Загальні поняття пожежної безпеки галузевих приміщень.

Під час вивчення даної теми студенти повинні пам’ятати, що протягом усієї історії людство вело і продовжує вести боротьбу в буквальному значенні цього слова не на життя, а на смерть з однією з найстрашніших стихій - пожежею. Втрати при цьому бувають незліченними. Достатньо сказати, що кожного дня на Україні гине 4-5 чоловік, а збитки від пожеж досягають 2 млрд. грн. на рік. Така статистика свідчить про те, що профілактика пожежної безпеки в нашій країні ведеться на недостатньому рівні. Керівники підприємств, організацій та установ, державної та приватної форм власності, органи місцевого самоврядування недостатньо приділяють увагу цій справі. Значно послабився контроль з боку органів Державного пожежного нагляду. На багатьох підприємствах та в організаціях відсутні зовсім або знаходяться, але не можуть бути використаними первинні засоби пожежогасіння у зв’язку з тим, що термін їх дії вичерпаний. Значно скоротилась чисельність особового складу Державної пожежної охорони України. Потребують переоснащення транспортні засоби, а пожежні команди необхідно укомплектовувати більш ефективними сучасними засобами індивідуального захисту, які надійно захищають від небезпечних факторів, що супроводжують пожежу.

Тому, у жовтні місяці 1999 року ДФС України зобов’язало ДФС районів і міст звернути особливу увагу на наступні питання:

- обладнання усіх приміщень ДФС необхідними первинними засобами пожежогасіння;

- наявність систем термінового оповіщення робітників ДФС на випадок пожежі на випадок пожежі з метою їх евакуації із службових приміщень;

- провести перевірку роботи систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння, у разі виявлення недоліків - терміново їх усунути;

- заборонити користування електронагрівальними приладами;

- заборонити паління та користування відкритим вогнем у службових приміщеннях, коридорах, туалетах, на сходових клітинах, підвалах та ін.;

- переглянути списки членів добровільних пожежних дружин з урахуванням їх обов’язкового знаходження на робочому місці, провести з ними заняття по відпрацюванню загальних дій по гасінні пожежі;

- пожежні виходи звільнити від обладнання, яке заважає проведенню евакуації людей з приміщень ДФС;

- придбати і вивісити в приміщеннях ДФС знаки пожежної безпеки;

- призначити відповідальних осіб за протипожежний стан кожного приміщення, кожного кабінету в адмінбудинку ДФС;

- звернути увагу на плани евакуації на випадок пожежі і ознайомити з ними всіх працівників ДФС

- перевірити технічний стан внутрішнього та наружного протипоженого водопостачання зі складанням відповідного акту;

- на вікнах адмінприміщень, де встановлені грати, передбачити їх відкривання або термінове зняття;

- при проведенні ремонтних робіт з використанням електрозварювальних апаратів оформляти наряд-допуск на виконання цих робіт.

Таким чином, можна зробити висновок, що питання пожежної безпеки є актуальними на сьогоднішній день для всіх без винятку організацій та установ, підрозділів ДФС України є питання пожежної безпеки.

Для ефективного здійснення заходів по попередженню пожеж в організаціях і установах необхідно, перш за все, знати основні причини їх виникнення. Статистичні дані свідчать про те, що найчастіше в організаціях і установах пожежі виникають у результаті таких причин:

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв. Для підрозділів ДФС України це ж обладнання, яке використовується у процесі роботи (комп’ютери, ксерокси, несправні або залишені без нагляду нагрівальні прилади), а також вентилятори, кондиціонери, короткі замикання в електромережах у результаті пошкодження або старіння ізоляції. Потенційним джерелом пожежі можуть бути струмові перевантаження. Вони виникають у результаті вмикання в мережу додаткових споживачів, на які ця мережа не розрахована, або при зниженні напруги;

- паління у недозволених місцях, залишена непогашеною цигарка серед паперів;

- порушення правил пожежної безпеки;

- навмисне підпалювання кримінальними особами.

На стадії проектування будівель та приміщень, в яких будуть працювати співробітники ДФС України, повинні бути передбачені заходи, які забезпечують пожежну безпеку об’єктів, що будуються або реконструюються. Наприклад, міцність будівель при пожежі, обмеження площі розповсюдження пожежі, запобігання її розповсюдженню в будівлі, використання відповідного інженерного обладнання, яке виключає джерела виникнення пожежі та перешкоджає її розповсюдженню.

Усі ці вимоги викладені в будівельних нормах та правилах.

Велике значення при здійсненні заходів, що забезпечують пожежо- та вибохонебезпечність приміщень та споруд має правильна оцінка їх пожежної небезпеки. Умови, які виникають при пожежі в приміщеннях ДФС України залежать від того, які матеріали та речовини, в якій кількості використовуються або зберігаються в цих приміщеннях. Для раціонального проектування будівель та споруд необхідно, перш за все, правильно встановити категорію пожежної небезпеки приміщення.

Відповідно до норм пожежного проектування ОНТП-24-86 всі приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д. Приміщення категорій А та Б є вибухопожежонебезпечними, а В, Г, Д - пожежонебезпечними.

Категорія А (вибухонебезпечні) – приміщення, в яких застосовуються горючі гази із нижньою концентраційною межею займистості в повітрі 10% і нижче до об’єму повітря в приміщенні, рідин, які мають температуру спалаху парів до 28°С включно (якщо із вказаних рідин і газів можуть утворюватися з повітрям вибухонебезпечні суміші в об’ємах, які перевищують 5% об’єму повітря в приміщенні), а також речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря, або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 КПа.

Категорія Б (вибухонебезпечні) – приміщення, в яких використовуються або є в наявності горючі гази з нижньою концентраційною межею займистості більше 10 відсотків до об’єму повітря в приміщенні і рідин, з температурою спалаху парів від 28°С до 61 °С включно; рідин, нагрітих в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючого пилу або волокон з нижньою межею займистості 65 г/м³ і менше, якщо з вказаних газів рідин та пилу в подальшому можуть створюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або паропровідні суміші в об’ємі, що перевищує 5% об’єму повітря в приміщенні, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск в приміщенні, що перевищує 5 КПа.

Категорія В (пожежонебезпечні) – приміщення, в яких використовуються або знаходяться горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали, які при взаємодії з водою, киснем повітря, або одне з одним здатні лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються не відносяться до категорій А або В.

Категорія Г (пожежонебезпечні) – приміщення, в яких знаходяться або використовуються негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплової енергії, іскор, полум’я; горючі гази, рідини або тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д – приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини і матеріали в холодному стані.

Категорія приміщень по пожежній небезпеці в більшому ступені визначає вимоги до конструктивних та планувальних рішень споруд та будівель, склад та кількість засобів пожежогасіння, а також іншим питанням забезпечення пожежо- та вибухонебезпечності. Переважна більшість приміщень, в яких працюють співробітники ДФС (працівники управлінь, відділів, інспектори) відносяться до категорії В, так як в цих приміщеннях знаходяться папери, меблі, здатні при взаємодії з киснем повітря горіти.

Сучасні умови роботи працівників державної фіскальної та митної служби України характеризуються застосуванням різноманітної оргтехніки, техніки зв’язку та обладнання, яке прискорює процес обробки інформації. Для поліпшення умов мікроклімату у приміщеннях використовуються кондиціонери, вентилятори, різного виду електроосвітлювальні прилади.

Все це устаткування живиться змінним струмом напругою 220В. Воно при певних обставинах може стати джерелом займання оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного середовища, так як воно може нагріватися та іскрити. У зв’язку з цими обставинами до конструкції електрообладнання, правил його експлуатації, нагляду та ремонту пред’являються підвищені вимоги. Згідно з “Правилами улаштування електроустаткування” ПУЕ, робочі приміщення поділяються на наступні пожежонебезпечні зони: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ. При цьому клас пожежонебезпечних зон визначають технологи спільно з електриками проектної або експлуатаційної організації, виходячи з характеристики пожежонебезпечності оточуючого середовища.

Класифікація приміщень по вибухонебезпечності в даному розділі не розглядається, оскільки в органах фіскальної та митної служби таких не існує.

Пожежонебезпечна зона – це простір, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі (спалимі) речовини. Ці речовини можуть в ньому знаходитися як в нормальному робочому режимі, так і при можливих його порушеннях.

Клас П-І – зони, розташовані в приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.

Клас П-ІІ – зони, розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалаху понад 65 г/м³ до об’єму повітря.

Клас П-ІІа – зони, розташовані у приміщеннях, в котрих знаходяться тверді або волокнисті горючі речовини.

Клас П-ІІІ – зони, розташовані поза приміщеннями, в яких зберігаються горючі рідини з температурою спалаху пари понад 61 °С, або тверді горючі матеріали.

Приміщення, в яких працюють співробітники ДФС України згідно з цією класифікацією відносяться до пожежонебезпечних зон класу П-ІІа, так як в них знаходяться папір, меблі та деякі інші матеріали здатні горіти.

У нашій країні забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної політики щодо охорони життя та здоров’я людей. Це викликано тим, що пожежі приводять до загибелі людей, спричиняють величезні матеріальні збитки, наносять суспільству велику моральну шкоду. Відповідно до статті 4 Закону України “Про пожежну безпеку” органи державної влади та місцевого самоврядування організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних та науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів.

Державний пожежний нагляд в Україні здійснює управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України він виконує наступні функції:

- забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, координує діяльність міністерств та державної податкової адміністрації України з питань удосконалення пожежної охорони;

- одержує безкоштовно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Державної фіскальної служби України та її підрозділів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Рішення Управління Державного пожежного нагляду України з питань пожежної безпеки, що належать до його компетенції, є обов’язковими для виконання органами державної виконавчої влади, організаціями та установами.

Державна фіскальної та митна служба України:

- проводить єдину науково-технічну політику з питань пожежної безпеки;

- розробляє та реалізує комплексні заходи, спрямовані на поліпшення пожежної безпеки об’єктів;

- здійснює методичне керівництво та контроль за діяльністю підпорядкованих їй ДФС та НУДПСУ.

Забезпечення пожежної безпеки в ДФС України покладається на першого заступника Голови Державної фіскальної служби України.

Особи, відповідальні за протипожежний стан своїх підрозділів зобов’язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконувати вимоги приписів органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежне обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

- своєчасно інформувати пожену охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту.

Приміщення, в яких розміщені персональні комп’ютери, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог “Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації”, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 20.11.97 №779 і

зареєстрованого у Міністерстві юстицій України 28.11.97 за №567/2371 та СНиП 2.04.09-84 “Пожежна автоматика будівель та споруд” з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20м² площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно вимог “Правил пожежної безпеки в Україні”. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

Оскільки в органах державної фіскальної та митної служби України значна частина документації зберігається не на дискетах та не в пам’яті комп’ютера, а на папері, яки потрібно тримати в архівосховищі, розглянемо основні вимоги пожежної безпеки для цих приміщень:

- приміщення сховищ повинні відділятися від приміщень іншого призначення пожежними перешкодами першого типу та перекриттям третього типу або розміщуватися в окремих будівлях не нижче 2-го степеня вогнестійкості;

- площа приміщення (відсіку) сховища між протипожежними перешкодами не повинна перевищувати 600м². З кожного відсіку слід влаштовувати не менше двох виходів. Якщо площа відсіку 70м², дозволяється мати один евакуаційний вихід;

- якщо в приміщенні архівосховища відсутні вікна, необхідно влаштувати в них спеціальні системи димовидалення;

- стелажі у сховищах повинні виготовлятися, як правило, з негорючих матеріалів. В окремих випадках для невеликих архівів, за погодженням з органами державного пожежного нагляду, дозволяється влаштовувати дерев’яні стелажі;

- повздовжні проходи між стелажами, а також між стелажами та стійкою повинен бути не менше 0,8 м завширшки. Головний прохід повинен бути не менше 1,2 м, а прохід між торцями стелажів та стійкою – не менше 0,45 м завширшки.

З метою своєчасного оповіщення про виникнення пожежі, виклику пожежних команд використовують систему пожежного оповіщення. Одним із простих, надійних та швидких засобів повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація ручної або автоматичної дії, телефонний зв’язок. Для приведення в дію ручної електричної пожежної сигналізації необхідно розбити скло та натиснути кнопку пожежного оповіщувача. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на стінах, на висоті 1,5 м на відстані 150 м один від одного, а також всередині приміщення в коридорах, проходах, або в окремих приміщеннях на відстані 50 м. їх встановлюють по одному на сходинних площадках кожного поверху. Місця установки ручних пожежних оповіщувачів повинні освітлюватись штучним освітленням. До них відноситься оповіщувач ПКОП-1.

Широко використовуються автоматичні пожежні оповіщувачі, робота яких побудована на перетворенні неелектричного сигналу (наприклад: тепла, диму, світла) в електричний струм певної величини. За принципом дії вони поділяються на п’ять видів: димові, світлові, теплові, ультразвукові, комбіновані.

Димові оповіщувачі реагують на появу диму. Чутливим елементом цих датчиків є фотоелемент. До них відносяться оповіщувачі ІДОР-1, РІД-1.

Світлові оповіщувачі використовують явище фотоефекту. Вони реагують на ультрафіолетову або інфрачервону чистину спектру полум’я. Це датчик типу С1-1, АІП, ДПІД.

Теплові оповіщувачі реагують на підвищення температури оточуючого середовища. Чутливим елементом цього датчика є терморезистор або термопара. Це оповіщувачі АТП-3М, АТІП-3, ДТП, ПОСТ-1, МДПІ-0,28.

Ультразвукові оповіщувачі реагують на коливання полум’я. Це датчик типу ДЧЗ-4.

Комбіновані оповіщувачі поєднують принцип дії кількох розглянутих вище датчиків (датчик КС-1). Сигнали з датчиків, кожен з яких має свій код, поступають у приймальну апаратуру. При цьому видається інформація про місце знаходження датчика. Число автоматичних пожежних оповіщувачів залежить від площі приміщення, яка підлягає контролю.

Димові та теплові оповіщувачі кріпляться на стелі, рідше на стінах, балках, колонах. Світлові оповіщувачі встановлюються також на обладнанні. Кожну точку поверхні, яка захищається, необхідно контролювати не менше ніж двома автоматичними оповіщувачами.

При технічному обслуговуванні, ремонті або несправності засобів автоматичної пожежної сигналізації необхідно робити записи в журналах.