Система управління охороною праці в галузі.

Сучасний науково-технічний розвиток та посилення конкуренції в світі змінюють не тільки технологічні процеси, але й вимагають нових підходів до умов праці та її організації. Пріоритетне значення у вирішенні питань охорони праці належить законодавству. Поряд з цим, у виявленні нових ризиків та ефективному реагуванні на зміни велику роль відіграє система управління охороною праці в організації.

Системи управління охороною праці та промисловою безпекою ґрунтуються на стандартах, які визначають процес досягнення безперервного покращення роботи з охорони праці і здоров’я та відповідність вимогам законодавства.

Міжнародним стандартом, в якому сформульовано вимоги до системи управління професійною безпекою і здоров’ям, є OHSAS 18001:2007 – («Occupational health and safety management systems – Requirements » ). На підставі цього стандарту може здійснюватися оцінка та сертифікація системи управління в організації. OHSAS 18001 розроблено з врахуванням стандартів ISO 9001:2000 (система управління якістю) та ISO 14001:2004 (система управління навколишнім середовищем) і є другим переробленим виданням документу OHSAS 18001:1999.

Стандарт OHSAS 18001:2007 є основою для національних стандартів системи управління професійним здоров’ям та безпекою. В Україні діє національний стандарт ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці (ГіБП). Вимоги».

В стандарті OHSAS 18001:2007 визначено галузь застосування, основні нормативні джерела, уточнено ряд термінів. Зокрема, т ермін «нещасний випадок» включено в термін «інцидент». Методологічною основою стандарту OHSAS 18001:2007 є модель PDCA (plan-do-check-act): «Плануй – Здійснюй – Перевіряй – Дій», що передбачає наступні стадії:

Планування: встановлення цілей, завдань та методів, застосування яких повинно забезпечити результат у відповідності з політикою організації в області управління професійною безпекою і здоров’ям.

Реалізації (здійснення): впровадження на основі визначених методів процесів, технологій та інших засобів для досягнення відповідних цілей планування.

Перевірки: проведення моніторингу і встановлення ефективності та відповідності методів загальній концепції в галузі, цілям, окресленим завданням, законодавчим та іншим вимогам, а також поширення інформації про одержані результати.

Дій (розвитку): здійснювати дії щодо постійного підвищення результативності у галузі управління професійною безпекою і здоров’ям.

 

 

 

Модель системи управління для стандарту OHSAS

Вимоги стандарту OHSAS до системи управління професійною безпекою та здоров’ям включають основні положення формування політики організації в даній галузі, зокрема, щодо актуальності проблем, відповідності характеру та масштабу ризиків; зобов’язань по попередженню тощо.

При плануванні системи управління OHSAS в організації:

- здійснюється ідентифікація небезпек; оцінка ризиків; визначення цілей та заходів управління;

- визначається відповідність поставлених цілей законодавчим та іншим вимогам;

- визначаються очікувані результати, що мають вимірювальну величину;

- розробляються конкретні заходи та встановлюються терміни їх реалізації;

- визначається відповідальність та повноваження для досягнення цілей відповідно до функцій та рівня організації.

Під час визначенні цілей та формуванні завдань програми управління професійною безпекою та здоров’ям організації доцільним є залучення спеціалістів з метою узгодження технологічних, фінансових, комерційних питань та вимог, а також зацікавлених сторін.

Вимоги стандарту до реалізації (впровадження та функціонування) системи управління OHSASвключають наступні елементи:

1. Ресурси, обов’язки, відповідальність та повноваження (зокрема, керівництво організації зобов’язане: здійснювати ресурсне забезпечення впровадження, функціонування та покращення системи управління ГіБП; призначити відповідальну особу (осіб) з визначеними повноваженнями та обов’язками).

2. Компетентність, навчання та обізнаність (організація повинна гарантувати, що всі особи, які виконують під її керівництвом завдання, пов’язані з можливістю впливу на систему управління професійною безпекою і здоров’ям, мають достатній рівень компетентності на підставі відповідної освіти, навчання чи досвіду, про що ведуться відповідні записи).

3. Зв’язок, участь, консультування (зокрема, забезпечення передачі інформації між різними рівнями та функціональними частинами організації, участь працівників на всіх етапах планування та реалізації програми).

4. Документація по системі управління (в тому числі, що включає політику та цілі в галузі гігієни та безпеки праці в організації, опис галузі застосування, основних елементів системи управління та взаємозв’язків між ними та інш.). Важливо, щоб документація була пропорційна рівню складності, врахованим небезпекам і ризикам, і зводилася до мінімуму, який би забезпечував результативність та ефективність.

5. Управління документацією (процедури затвердження документів та підтвердження їх адекватності, аналіз та оновлення документів та інш.)

6. Управління операціями (управління змінами).

7. Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них (ідентифікування можливості аварійних ситуацій, шляхи реагування, зменшення ризиків та дії несприятливих наслідків на безпеку, способи перевірки та аналізу аварійної готовності).

Організація повинна встановити, впровадити та підтримувати процедури для моніторингу та вимірювання результативності в галузі ГіБП на постійній основі.

Згідно положень стандарту OHSAS, завданнями під час перевірок є:

- Визначення результативності і моніторинг (вимірювання якісних та кількісних показників, що відповідають потребам організації у галузі ГіБП; моніторинг ступеня досягнення мети організації в галузі та результативності заходів управління ГіБП, реагувальні вимірювання результативності моніторингу погіршення здоров’я, інцидентів, відповідне документування даних).

- Оцінка відповідності законодавству.

- Розслідування інцидентів, невідповідностей, попереджувальні дії.

- Управління записами.

- Внутрішній аудит. Організація повинна забезпечити проведення внутрішніх аудитів системи управління ГіБП згідно запланованої періодичності з метою визначення відповідності запланованим заходам, функціональної дієвості, результативності тощо). Для цього попередньо повинна бути розроблена та впроваджена процедура аудиту.

Аналіз зі сторони керівництва включає оцінку можливостей для покращення і необхідності змін в системі управління ГіБП. Вхідні данні для аналізу повинні містити: результати внутрішніх аудитів, оцінки відповідності законодавству; висновки консультантів; інформацію зацікавлених сторін, скарги; показники результативності організації в галузі ГіБП, ступеню досягнення цілей, результати розслідувань інцидентів, заходів щодо попередження та виправлення; виконання рішень попередніх аналізів зі сторони керівництва; інформацію щодо наявних змін у законодавстві та інших вимогах; рекомендації щодо покращення.

Результати аналізу зі сторони керівництва мають бути доступними для поширення і консультування.

Впровадження OHSAS 18001 є стратегічним питанням розвитку та підвищення конкурентоспроможності організації. Для сприяння організаціям при застосуванні стандартуOHSAS 18001:2007 для створення, впровадження або покращення системи управління було розроблено стандарт OHSAS 18002:2008 (Системи управління охороною здоров’я і забезпечення безпеки праці. Керівні вказівки по впровадженню – Occupational health and safety management systems – Guidelines for the implementation of OHSAS 18001:2007. Скорочено – СУОЗ і ЗБП).

Розробка та впровадження системи управління OHSAS в організації включає наступні етапи:

1 – підготовчий (вибір консультаційної організації; укладання договору; проведення попередньої оцінки-аналізу відповідності організації вимогам OHSAS; планування робіт щодо розробки Системи управління OHSAS)

2 – розробка Системи управління OHSAS (проведення аналізу наявної в організації документації та розробка додаткової документації; розробка проекту Політики, цілей в галузі OHSAS, програми управління OHSAS, проекту керівництва Системи управління OHSAS; матриці розподілу відповідальності за впровадження Системи управління OHSAS);

3 – впровадження Системи управління OHSAS (узгодження та затвердження документації; підготовка і проведення спільного аудиту Системи управління OHSAS);

4 – підготовка Системи управління OHSAS до сертифікації (заключне коректування документації з врахуванням висновків спільного аудиту; аналіз функціонування Системи управління OHSAS; подання заявки на сертифікацію у відповідний орган сертифікації; підготовка організації до проведення сертифікаційного аудиту).

Сертифікація Системи управління OHSAS забезпечує організації зменшення ризику нещасних випадків; підвищення іміджу та отримання конкурентної переваги; відповідність діяльності вимогам законодавства в галузі здоров’я та безпеки на виробництві; підвищення ефективності роботи в цілому; полегшення процедури контролю зі сторони державних органів; підвищення рівня мотивації та задоволеності очікувань персоналу. Окрім того, функціонування системи управління OHSAS сприяє зменшенню матеріальних втрат, які виникають внаслідок нещасних випадків та простоїв виробництва.

Отже, система управління гігієною та безпекою праці (ГіБП) – це частина загальної системи управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління ризиками в сфері гігієни та безпеки праці, що пов’язані з діяльністю організації. Система охоплює політику та цілі в галузі ГіБП, організаційну структуру, процедури та ресурси для розробки, впровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації в сфері ГіБП.

Державне управління охороною праці здійснюють: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (Державна інспекція України з питань праці); міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує проведення державної політики в галузі охорони праці;

- подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

- встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці – Департамент гірничого та промислового нагляду України:

- здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

- розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об’єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

- здійснює нормопроектну діяльність, розробляє правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них та вносить відповідні пропозиції на розгляд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у зазначеній сфері;

- координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

- видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в межах його компетенції, є обов’язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю.

Міністерства (Державна фіскальна служба України) та інші центральні органи виконавчої влади:

- проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

- розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

- здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

- укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

- беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

- організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

- створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

- здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

- забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

- формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

- забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

- вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності;

- здійснюють контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

- затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

- приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності.

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) – сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність з виконання завдань охорони праці в галузі, скерованих на усунення неприпустимих ризиків. Нормативною основою СУОПГ є Конституція України, Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Кодекс цивільного захисту України, закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, Національна програма поліпшення безпеки гігієни праці та виробничого середовища, система стандартів з безпеки праці.

Керівники територіальних органів ДФС України, підприємств, установ та організації, що належать до сфери його управління, організовують розроблення та в установленому порядку:

- затверджують положення про службу охорони праці відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації;

- визначають структуру служби охорони праці, її чисельність;

- визначають основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Для забезпечення єдиних підходів на всіх рівнях і стадіях управління ДФС розробляється та затверджується Положення про службу охорони праці (на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.02.2004 № 255).

Служба охорони праці територіального органу ДФС, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління ДФС, створюється для організації виконання у відповідних територіальних органах, підприємствах, установах і організаціях правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Служба охорони праці створюється в територіальних органах ДФС, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, з кількістю працюючих 50 і більше осіб. У територіальних органах ДФС, підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери його управління, з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) посадові особи відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації, які мають належну фахову підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику відповідного територіального органу, підприємства установи, організації.

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

Працівники служби охорони праці в своїй діяльності керуються законодавством України, нормативними актами ДФС, колективним договором та нормативними актами відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації.

Основні завдання служби охорони праці:

- Опрацювання ефективної системи управління охороною праці, сприяння вдосконаленню діяльності з питань охорони праці кожного структурного підрозділу і кожного працівника відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації, забезпечення фахової підтримки рішень з питань охорони праці керівника відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації.

- Організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням на виробництві, іншим випадкам, що створюють небезпеку для життя або здоров’я працівників.

- Вивчення та сприяння впровадженню новітніх досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту (у разі наявності шкідливих чи небезпечних факторів виробничого середовища).

- Контроль за дотриманням працівниками вимог законодавства з питань охорони праці, розділу «Охорона праці» колективного договору, нормативних актів з охорони праці, дія яких поширюється на відповідний територіальний орган, підприємство, установу та організацію.

- Інформування працівників і надання їм роз’яснень з питань охорони праці.

Функції служби охорони праці:

Розроблення спільно з іншими структурними підрозділами відповідного територіального органу, підприємства, установи та організації:

- комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням,

Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд керівників.

Проведення перевірок стану дотримання працівниками вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці (спільно з представниками структурних підрозділів і за участі представників відповідної профспілки).

Проведення вступного інструктажу з охорони праці з працівниками.

Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

Ведення обліку та здійснення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій і заподіяної ними шкоди.

Оформлення й зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасне передання у встановленому порядку її до архіву для тривалого зберігання.

Складання переліків професій, посад і видів робіт (за участі керівників структурних підрозділів) щодо яких відповідно до вимог законодавства повинно бути розроблено інструкції з охорони праці, надання методичної допомоги в їх розробленні.

Інформування працівників про основні вимоги актів законодавства про охорону праці та нормативних актів з охорони праці, що діють у межах відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації.

Розгляд питань щодо підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, яка стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи; звернень працівників, що стосуються питань додержання вимог законодавства про охорону праці.

Організація:

- забезпечення структурних підрозділів нормативно-правовими актами та актами з питань охорони праці, що діють у межах відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації, а також посібниками і навчальними матеріалами з відповідних питань;

- роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;

- нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;

- пропаганди з питань охорони праці з використанням засобів інформації.

Участь у:

- проведенні розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;

- складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;

- проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць за умовами праці;

- роботі комісій з уведення в експлуатацію об’єктів будівництва, реконструкції або технічного переоснащення службового та соціально-культурного призначення в частині контролю за дотриманням вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони (безпеки) праці;

- розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, інших нормативних актів з питань охорони (безпеки) праці, що діють у межах відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації;

- складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди;

- організації навчання з питань охорони праці працівників;

- роботі комісії з перевірки знань з охорони праці працівників.

Забезпечення організаційної підтримки роботи комісії з питань охорони праці відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації.

Контроль за:

- вжиттям заходів, визначених програмами, планами та колективним договором і спрямованих на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, усунення причин виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;

- проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

- наявністю в структурних підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком необхідних інструкцій, який складається на підставі штатного розпису відповідного підприємства, установи, організації та Класифікатора професій ДК 003:2010 службою охорони праці за участі керівників структурних підрозділів, і своєчасним унесенням до інструкцій належних змін;

- своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;

- станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;

- своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;

- забезпеченням працівників відповідно до вимог законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами (у разі наявності шкідливих чи небезпечних факторів виробничого середовища);

- санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами праці працівників згідно з вимогами нормативно-правових актів;

- своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці (у разі їх наявності), забезпеченням відповідних працівників лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами відповідно до вимог законодавства та колективного договору;

- підтриманням у належному безпечному стані територій дворів, зовнішніх прилеглих територій, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;

- організацією робочих місць працівників відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- використанням цільових коштів, виділених на виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організацією роботи жінок та інвалідів відповідно до вимог законодавства;

- виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхових експертів з охорони праці;

- проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або на таких, де є потреба у професійному доборі, щорічним обов’язковим медичним оглядом осіб віком до 21 року.

Працівники служби охорони праці мають право:

- видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків з питань охорони (безпеки) праці;

- зупиняти роботу машин, механізмів, устаткування, виконання робіт на окремих робочих місцях, дільницях, в приміщеннях, будівлях тощо в разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;

- вимагати від керівників структурних підрозділів відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

- у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників, зупинення роботи на робочих місцях відповідних працівників;

- подавати в установленому порядку подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги законодавства про охорону праці;

- уносити в установленому порядку пропозиції щодо заохочення працівників за активну роботу з поліпшення стану безпеки праці;

- залучати, за погодженням із керівниками структурних підрозділів, працівників до проведення перевірок та обстежень стану охорони праці.

Організація роботи служби охорони праці. Робота служби охорони праці має здійснюватися відповідно до затверджених у встановленому порядку плану роботи та графіків обстежень стану охорони праці відповідного територіального органу, підприємства, установи, організації. Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватися в окремому приміщенні, забезпечуватися належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і бути зручними для приймання відвідувачів. Для проведення навчання, інструктажів, лекцій тощо може бути створено кабінет з охорони праці та організовано його роботу відповідно до Рекомендацій щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці, затверджених Головою Департамент гірничого та промислового нагляду України .

Керівниками територіальних органів, підприємств, установ і організацій ДФС забезпечується стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці. Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, працівниками, представниками відповідної профспілкової організації, а у разі її відсутності – з уповноваженими працівниками особами з питань охорони праці.

До основних принципів формування системи охорони праці в податкових та митних органах належать:

- пріоритетність безпеки та гігієни праці, здоров’я працівників;

- відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавчих актів;

- створення ефективної системи управління охороною праці в усіх територіальних органах податкової та митної служб;навчання з охорони праці керівників усіх рангів, працівників;

- розробка внутрiшньої нормативної бази (положення, посадові інструкції, постанови, накази та інше), у відповідності з діючими законними та підзаконними актами з охорони праці;

- організація оптимального режиму праці i відпочинку;

- створення належного психологічного клімату в колективі; раціональна організація робочих місць, - створення кімнат психологічного розвантаження працюючих;

- проведення семінарів з охорони праці;

стимулювання керівників, інших посадових осіб, працівників структурних пiдроздiлiв ДФС та митної служби як засіб мотивації безпеки праці.

Таким чином, залишаються актуальними питання щодо удосконалення організації системи управління охороною праці в органах податкової та митної служб. Зокрема, в територіальних органах не впроваджена дiєздатна система управління охороною праці, відсутні фахівці з охорони праці. При цьому завдання служби охорони праці покладаються на сумісників, які не мають певної кваліфікації. Вирішення питань, що належать до компетенції системи управління охороною праці, шляхом застосування правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних механізмів сприятиме збереженню життя, здоров’я та працездатності працівників фіскальної та митної служб.