Методи аналізу травматизма

У всіх галузях сільського господарства основними методами аналізу травматизма є взаємно доповнюючі один другого статистичний і монографічний методи.

Статистичний метод дає можливість визначити кількісну сторону травматизму, а також вивчити його основні причини, закономірності їх проявлення. В його основі лежить узагальнення актів форми Н-1 та групування нещасних випадків за однорідними ознаками і статі постраждалих, віку, професії, часу, причини та тривалості непрацездатності і інше.

Коефіціент частоти травматизму

К_ч= ;

де:Т- число потерпілих за рік (місяць, квартал);

П – середньосписочне число працюючих у господарстві;

Коефіцієнт частоти смертельного травматизму

 

К_чс= ;

 

де:Тс- число потерпілих з смертельним наслідком;

 

Коефіцієнт важкості травматизма

К_в= ;

де: Д- загальна кількість чол.-днів непрацездатності;

 

Коефіцієнт втрати робочого часу

К_вт= ;

Коефіцієнт матеріальних втрат на одного працюючого

К_МП= ;

 

де: М- загальна сума матеріального збитку від випадків за досліджуваний період, грн.;

Коефіцієнт матеріальних втрат на одного потерпілого

К_вт= ;

 

Групування нещасних випадків за однорідністю ознак дозволяє скласти статистичні таблиці: прості,групові та комбінаційні.

Проста таблиця включає дані про кількість нещасних випадків за тривалістю непрацездатності або дає розподіл травм по віку потерпілих. Групова таблиця дає групування за двома будь якими ознаками, наприклад, розподіл нещасних випадків за тривалістю непрацездатності і за професіями.

Комбінаційна таблиця складається для розгляду зв”язків між декількома групуваннями. В ній розглядається зв”язок між професіями, умовами праці та тривалістю непрацездатності.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всь­ого комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніїне на даному робочому місці. Відтак, і нещасний випадок вивчається комплексно.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні

випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною не­безпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілак­тичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасних випадків для кожного окремого об'єкту.

Ергономічний метод. Сутність цього методу складається у виявлені особливостей характеру праці, ступеня впливу ергономічних факторів на безпеку праці, визначенні критичних і нормативних показників, а також порівнянні їх з встановленими нормами і рекомендаціями

Цей метод дозволяє удосконалити технологічний процес з урахуванням комфортних умов праці, удосконалення технологічних ліній, розробляються міроприємства по створенню безпечних умов праці.

Економічний метод заключається в визначенні економічного збитку від виробничого травматизму, а також в оцінці ефективності витрат, направлених на попередження нещасних випадків, з метою оптимального розподілу коштів на міроприємства з праці.

Груповий – проводиться по окремій групі одноіменного обладнання. Також застосовуються поглиблений та комплексний методи аналізу виробничого травматизму.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів і вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

 

ТЕМА 4. «Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві»

План:

1. Нарахування внесків до ФСС

2. Виплати при тимчасовій втраті працездатності

3. Виплати при стійкій втраті працездатності

4. Виплати при летальному випадку

Література:

1. Бєліков А.С., Касьянов А.И, Дмитрюк С.П., Устимович Л.Д., Годяєв С.Г., Голендер В.В. Основы охраны труда. Учебник для студентов высших учебных заведений Украины III – IV уровня аккредитации. Дн-ск, «Журфонд», 2007.-494с.

2. Роїна О.М. Охорона праці в Україні. Нормативна база.-К.:КНТ, 2007.-548с.

3. Закон України «Про охорону праці»,- Голос України, 2002, №239 (2990), 17.12.2002.

4. Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку, аварії, професійного захворювання (отруєння) на виробництві».

 

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi вiдповiдно до Конституцiї України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування визначає правову основу, економiчний механiзм та орга­нiзацiйну структуру загальнообов’язкового державного соцiального страхування громадян вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi призвели до втрати працездатностi або загибелi застрахованих на виробництвi

Страхування вiд нещасного випадку є самостiйним видом загальнообов’язкового державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюється соцiальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесi їх трудової дiяльностi.