Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці

До заходів із поліпшення умов і охорони праці відносяться всі види господарської діяльності, спрямовані на запобігання, ліквідацію чи зниження негативного впливу на працівників небезпечних! шкідливих виробничих факторів.

Головною метою виконання заходів із поліпшення умов праці є досягнення соціальної ефективності: збереження здоров'я працівників, продовження віку активної життєдіяльності, запобігання травматизму і захворюваності. Тобто виконання заходу з охорони праці вважається виправданим, якщо ним досягається лише соціальний ефект, але майже кожен захід в умовах ринкових відносин дає, окрім того, також суттєвий економічний ефект.

Соціальна ефективність визначаються як різниця між натуральними значеннями величин до і після впровадження заходів за такими показниками;

- подовження періоду працездатності;

- зменшення кількості працюючих у шкідливих умовах;

- збільшення кількості машин і приміщень, приведених у відповідність до вимог нормативів;

- збільшення кількості робочих місць, що задовольняють у комплексі вимогам охорони праці;

- зменшення травматизму на виробництві та зниження професійної і виробничо-обумовленої захворюваності;

- зниження плинності кадрів, пов'язаної з незадовільними умовами праці.

Економічна ефективність оцінюється шляхом розрахунку таких показників (для сфери матеріального виробництва):

збільшення продуктивності праці за рахунок зменшення витрат сил організму на захист від шкідливих і небезпечних факторівта створення комфортних умов праці:

- зниження собівартості продукції та зростання прибутку за ра­хунок економії на підготовку й перепідготовку робочих кадрів у зв'язку із заміною робітників, що одержали травми, захворіли чи звільнились;

- збільшення прибутку за рахунок незастосуванням штрафних

санкцій, повязаннх із травматизмом і захворюваністю та порушеннями вимог законодавства про охорону праці;

-збільшення прибутку за рахунок відміни пільг і компенсацій за незадовільні умови праці (скорочений робочий час, підвищена оплата праці, лікувально-профілактичне харчування, подовжена відпустка та ін.);

економія за рахунок зниження тарифу внесків на державне соціальне страхування у зв'язку з поліпшенням умов праці, ліквідацією чи зменшенням травматизму та профзахворювань.

Сумарна оцінка економічного ефекту дорівнює сумі часткових ефектів.

Економічна ефективність заходів з охорони праці визначається роз­рахунком трьох основних показників: чистого економічного ефекту, загальної економічної ефективності, порівняльної економічної ефективності.

Чистий економічний ефект — це різниця між приведеними до річної домірності економічними результатами заходів і витратами на їх здійснення. Цей показник розраховується у всіх випадках економічного обґрунтування заходів: очікуваного ефекту; виборі більш ефективного з кількох варіантів заходів; економічної оцінки фактично здійсненого заходу.

Загальна економічна ефективність - це відношення економічних результатів до витрат (використовується для порівняльного аналізу ефективності витрат).

Порівняльна економічна ефективність двох заходів — різниця приведених витрат з урахуванням фактора часу. Розраховується у тих ви­падках, коли обидва варіанти дають однакові результати.

Для економічного обґрунтування заходів необхідно: вибрати вихідні дані про зміни стану умов праці, соціальні результатів, техніко- економічні показники підприємства за базовим і новим варіантами; визначити витрати на заходи; розрахувати соціальну ефективність; розрахувати економічні результати здійснення заходів з охорони праці.

Соціально-економічна ефективність виражається у вигляді економії або запобігання втрат живої й упредметненої праці в народному господарстві, на підприємствах із можливо більш повним охопленням усіх соціальних і економічних результатів.