Лекція 1.Зміст та історія розвитку анатомії людини.
Лекція 3.Вчення про кістки (Osteologia).…………………………. Лекція 4.Загальна анатомія з’єднань кісток (Artrologia)…………….
Тема 2.2.Анатомія окремих частин скелета……………….
Лекція 5.Скелет голови……………………………………… Лекція 6.Скелет тулуба.
Лекція 7.Скелет кінцівок………………. Тема 2.3.Введення у міологію.
Лекція 8.Будова та класифікація мязів………… Тема 2.4. Окрема міологія………………………
Лекція 9.М’язи голови та шиї………………….
Лекція 10.М’язи тулуба…………………. Лекція 11.М’язи кінцівок…………………..
Розділ 3. Вчення про нутрощі (Splanchnologia)……. Тема 3.1.Анатомія внутрішніх органів…….
Лекція 12.Травна система………… Лекція 13. Дихальна система………
Лекція 14. Серцево-судинна система Лекція 15. Сечостатева система ТЕМА 3.2.АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ…..
Лекція 16. Ендокринна система ТЕМА 3.3.АНАТОМІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ……
Лекція 17. Нервова система. ТЕМА 3.4.АНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІЗАТОРІВ.
Лекція 18.Аналізатори. Список використаної літератури….. Ілюстрації до конспекту лекцій з анатомії людини……….
Тема 1.1.Анатомія як наука.
Лекція 1.Зміст та історія розвитку анатомії людини. План лекції. 1.Анатомія людини як наука.
2.Історія розвитку анатомії людини.
Анатомія людини -наука про форму і будову організма та його частину зв’язку з їх розвитком та функцією. Анатомія людини вивчає організм людини у зв’язку не тільки з його розвитком та функцією, а також з навколишнім середовищем.
Сучасна анатомія прагне не тільки описувати факти, а і узагальнювати їх, з’ясувати не тільки як створений організм, а і чому він так створений, які закономірності будови і розвитку організма, його органів та систем. Для відповіді на ці питання сучасна анатомія досліджує як внутрішні, так і зовнішні зв’язки організму.
Живий організм людини є цілісна система. Тому анатомія вивчає організм не як просту механічну суму його складових, що не залежать від навколишнього середовища, а як ціле, що знаходиться у єднанні з умовами існування.
Організм людини не є щось постійне, відлите в одну, нехай і досконалу форму, він постійно змінюється від народження до моменту смерті. Крім того, людина як вид є продуктом довготривалої еволюції, який має риси спорідненої схожості з тваринними формами. Тому анатомія не тільки вивчає будову сучасної дорослої людини, але і досліджує, як склався організм людини у процесі його історичного розвитку. Для цього:
1)вивчається розвиток людини в процесі еволюції тварин – філогенез; для вивчення філогенеза використовуються відомості порівняльної анатомії, що співставляє будову різних тварин та людини; окрім порівняльної анатомії, що є описувальною наукою, враховуються принципи еволюційної морфології, що розкриває рушійні сили еволюції та структурні зміни в процесі пристосування організма до конкретних умов навколишнього середовища;
2)досліджується процес становлення і розвитку людини у зв’язку з розвитком суспільства – антропогенез; для цього використовуються, крім порівняльної та еволюційної морфології, переважно дані антропології – науки про людину; антропологія вивчає природничу історію людини і його фізичну природу з урахуванням історичного розвитку суспільної групи, до якої конкретно вона належить, та провідної ролі праці в процесі антропогенезу;
3)розглядається процес розвитку індивіда – онтогенез на протязі всього його життя – внутрішньоутробного, ембріонального, і позаутробного, або постнатального, від народження до моменту смерті; для цього
Враховуються також індивідуальні і статеві відмінності форми, будови і положення тіла та його органів, а також їх топографічне положення.
Анатомія як наука накопичує факти і описує їх – описувальна риса; еволюційна та функціональна її риси надають можливість пояснювати ці факти та встановлювати закономірності структури. Описувальна, еволюційна та функціональна риси є різними сторонами єдиної анатомії. Головною рисою сучасної анатомії є її дієвість, тобто не пасивне спостерігання і описання будови організма, а прагнення визначити закономірності будови і розвитку організму та оволодіти цими закономірностями задля впливу на організм людини у напрямі, що сприяє оптимальному, гармонійному розвиткові людини.
В силу великої кількості матеріалу та труднощів вивчення цілісного організму, спочатку організм розглядається по системах, саме тому анатомія має назву «систематичної»; в той же час вона зветься «нормальною», тому що вивчає будову «нормальної», тобто здорової людини. Вивченням тканин, органів, що змінилися в результаті хвороби або порушення розвитку, займається патологічна анатомія. Ріст та розвиток людини в різні вікові періоди вивчає вікова анатомія. На особову увагу заслуговує функціональна анатомія опорно-рухового апарату, що досліджує не тільки його будову, а також динаміку рухів і тому зветься динамічна анатомія. Всі ці різновиди анатомічної науки є аспектами єдиної анатомії людини.
Людина є найвищим продуктом розвитку живої матерії, і для того, щоб зрозуміти його будову, необхідно використовувати дані біології як науки про закони виникнення і розвитку живої природи. Як людина є частиною живої природи, так і анатомія є частиною біології.
Анатомія вивчає також внутрішню форму, структуру органів, і тут анатомія тісно пов’язана з наукою про тканини – гістологією, та з наукою про клітину – цитологією. Анатомія, гістологія, цитологія, ембріологія разом складають єдину науку про форму, будову та розвиток організму, що зветься морфологією.
Історія розвитку анатомії. Анатомія–одна з найдревнішихбіологічних наук. Ще в III тисячолітті до н.е. у Древньому Китаї робили розтини людських трупів і були деякі відомості про будову внутрішніх органів та кровоносних судин. Анатомічні знання у Древньому Китаї були вищі, ніж у Древній Греції, з якою пов’язують початкові знання з анатомії. Знаменитий лікар Древньої Греції Гіпократ (прибл. 460-370 рр. до н.е.), який вважається батьком медицини, був матеріалістом, його заслуга перед наукою полягає в тому, що він зібрав і систематизував відомості про будову тіла людини.
Аристотель (384-322рр.до н.е.) –один із визначних вчених ДревньоїГреції; він встановив, що всі артерії походять з аорти, дав точний опис
Одним з видатних вчених після Гіпократа і Арістотеля вважається римський філософ, біолог, фізіолог та анатом Клавдій Гален (130-200рр.), твори якого є енциклопедією античної медицини та анатомії. Він надав цінні відомості з класифікації кісток та їх з’єднань, дав опис частин голов-ного мозку та семи пар черепних нервів; доказав, що по артеріях рухається кров, а не повітря, що стінки артерій, кишок, шлунка, матки мають різну структуру.
Леонардо да Вінчі (1452-1519)почав розтинати та препарувати трупилюдей з метою дослідження будови та функцій людського тіла; він перший точно відобразив форми та пропорції всіх частин скелета, зробив класифікацію м’язів, дав опис будови опорно-рухового апарата, описав камери серця, пазухи черепа, сесамовидні кістки стопи; він поклав початок пластичній анатомії.
Андреас Везалій (1514-1564)–описав скелет,зв’язки,м’язи,судини,нерви, мозок, органи чуття, внутрішні органи. Видав книгу «Фабрика людського тіла».
У.Гарвей (1578-1657)–видатний англійський анатом та фізіолог,видав«Анатомічні дослідження про рух серця і крові у тварин».
ХIХ століття ознаменувалося народженням трьох великих теорій – клітинної, еволюційної та теорії спадковості. Клітинна теорія була вперше сформульована німецьким вченим Т.Шванном (1810-1882). У 1859р. видана книга Ч. Дарвіна «Походження видів», де наводяться основні положення еволюційної теорії. Основні закони спадковості були встановлені чеським вченим Г. Менделем (1820-1884), який тим самим заклав основи сучасної генетики.
Видатний анатом і хірург М.І. Пирогов (1810-1881) відкрив новий метод вивчення топографії внутрішніх органів, першим помітив зв’язок між формою кісток та виконуваною ними функцією.
П.Ф.Лесгафт (1837-1909)розвив ідеї функціональної анатомії.Значнуроль в розвитку анатомії людини стосовно до завдань та проблем теорії і практики фізичного виховання і спорта зіграв професор М.Ф.Іваницький (1895-1969), який вперше запропонував метод анатомічного аналіза положень і рухів спортсменів.
|
