Лекція 12. Травна система.

План лекції.

1.Спланхнологія –вчення про нутрощі.

 

2.Будова травної системи людини.

 

3.Ротова порожнина; слинні залози; язик; зуби. 4.Глотка.

5.Стравохід.

6.Шлунок.

 

7.Тонка кишка.

8.Печінка; підшлункова залоза.

 

9.Товста кишка.

 

Нутрощами (внутрішніми органами)називають органи,які розташованіу порожнинах тіла людини –ротовій, порожнині шиї, грудній, черевній, тазовій. До них відносяться органи травлення, дихання, сечові, статеві. Внутрішні органи приймають участь в обміні речовин та виконують функцію розмноження. Ці процеси притаманні також рослинам, тому ці органи звуться ще органами рослинного життя (вегетативні органи). Внутрішні органи об’єднуються в системи.

 

До органів травлення відносяться ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник, а також травні залози – слинні, печінка, підшлункова залоза. Форма і структура органів травлення пристосовані до приймання, механічної і хімічної обробки їжі, всмоктування продуктів її розщеплення і виведення непереварених залишків.

 

Ротова порожнина починається ротовою щілиною,яка обмеженаверхньою і нижньою губами і поділяється на присінок і власне ротову

 

порожнину. Вся порожнина вкрита слизовою оболонкою. Присінок – простір, обмежений верхньою і нижньою губами, щоками (спереду), зубами і яснами (ззаду). Слизова оболонка, яка вкриває альвеолярні відростки верхньої та нижньої щелеп в області зубних альвеол, називається десной. Власне ротова порожнина обмежена з боків щоками, спереду зубами і деснами, знизу язиком і м’язами дна ротової порожнини, зверху твердим і м’яким піднебінням, ззаду м’яким піднебінням. В задній стінці є отвір – зів, по сторонах від нього розташовані мигдалини. В слизовій оболонці ротової порожнини є багато малих слинних залоз і три пари великих:

 

- привушна – парна, знаходиться біля вушної раковини; - піднижньощелепова –парна, знаходиться в під нижньощелепному

 

трикутнику; - під’язикова –парна, знаходиться в під’язиковій складці.

 

Язик непарний орган,поділяється на корінь,тіло,верхівку,спинку танижню поверхню язика, складається з м’язів, вкритих слизовою оболонкою.

 

 

Зуби розподіляються порівну на обох щелепах і на кожній щелепі їхпорівну на лівій та правій половинах; всього їх 32: на кожній половині щелепи, починаючи з середині, є 2різці, 1 ікло, 2 малих і 3 великих корінних зуби. Кожний зуб має коронку, шийку, корінь. Коронки неоднакові за формою, що пов’язано з функцією, яку виконує зуб. Зверху коронка зуба вкрита плотною емаллю, шийка та корінь вкриті цементом, який через окістя пов'язаний з зубними альвеолами. Під емаллю та цементом розташований дентин, всередині зуба є порожнина, заповнена пульпою, в якій проходять судини і нерви, що входять через отвір на верхівці кореня.

 

Глотка –частина травної трубки і дихальних шляхів,конусообразноїформи непарний орган, лежить у порожнині шиї від основи черепа до 6-го шийного хребця; спереду знаходяться носова і ротова порожнини, гортань, позаду–глибокі м’язи шиї, збоку–середнє вухо. Глотка має 7 сполучень: з носовою порожниною через хоани (2), з ротовою порожниною через зів (1), з гортанню через вхід в гортань (1), з середнім вухом через горловий отвір слухової труби (2), зі стравоходом (гортань продовжується в стравохід). Глотка поділяється на три частини – носову, ротову, гортанну. Внутрішня поверхня глотки покрита слизовою оболонкою, на ній – фіброзна, потім м’язи гортані, і ззовні глотка вкрита з’єднувальнотканинною оболонкою. Слизова оболонка у носовій частині вкрита війками. При ковтанні ротовий отвір замикається, м’яке піднебіння піднімається доверху і закриває хоани, перешкоджаючи потраплянню їжі в носову порожнину; корінь язика посувається назад і вниз, давить на надгортанник, який закриває вхід в гортань.

 

Стравохід є продовженням глотки,має форму трубки.Його довжинастановить 25-30 см (від 6-го шийного хребця до 11-го грудного); знаходиться в порожнині шиї, в грудній та черевній порожнинах, спереду знаходиться трахея, позаду – аорта. Поділяється на три частини: шийну, грудну і черевну. Має внутрішню слизову оболонку, середню м’язову і зовнішню з’єднувальнотканинну.

 

Шлунок є найширшим місцем травного тракта,його форма і розміринепостійні; шлунок знаходиться в черевній порожнині, в надчеревній та лівій підреберній ділянках, від 11-го грудного до 1-2 поперекового хребця. Його передня поверхня стикається з діафрагмою і вісцеральною поверхнею печінки, задня поверхня – з поперечною ободовою кишкою, селезінкою, підшлунковою залозою, верхнім полюсом лівої нирки та лівою наднирковою залозою. Розташований шлунок асиметрично – більша його частина знаходиться зліва від передньої серединної лінії тіла. В шлунку розрізняють два краї – велика кривизна шлунка і мала кривизна шлунка, дві стінки – передня і задня, два отвори – кардіальний (вхідний) отвір і пілорічний (вихідний) отвір. Шлунок поділяється на частини: кардіальна (біля входу стравохода), дно шлунка (випукла частина, що лежить зліва від вхіда стравоходу), пілорична (місце переходу шлунка в тонкий кишечник) і тіло шлунка (середня, більша частина). Стінка шлунка складається з трьох

 

оболонок. Внутрішня оболонка – слизова, вона складчаста, у ній є шлункові залози, що виробляють шлунковий сік; середня оболонка –м’язова, має три шари: внутрішній (косі волокна м’язів), середній – циркулярний (кругові волокна м’язів), зовнішній (поздовжній); зовнішня оболонка з’єднувальнотканинна.

 

Тонка кишка має форму трубки,але її перша частина–12-пала кишка,має підковоподібну форму. Довжина тонкої кишки 4,5-5метрів, вона лежить у черевній порожнині, знаходиться на рівні 12 грудного і 1-3 поперекових хребців, поділяється на дванадцятипалу кишку, порожню кишку, клубову кишку. Стінка тонкої кишки має три оболонки, як і шлунок: слизова оболонка (має кишкові залози, які продукують кишковий сік), м’язова (має 2 шари мязі –внутрішній циркулярний і зовнішній поздовжній), зовнішня оболонка (з’єднувальнотканинна). До дванадцятипалої кишки прилягає голівка підшлункової залози.

 

Печінка –одна з найбільших залоз організму людини;форма печінкиклиноподібна, її маса 1,5 кг, це непарний орган. Печінка розміщена в черевній порожнині, займає праву підреберну ділянку, частково надчеревну та ліву підреберну ділянки. Верхній край печінки справа проходить по 5-му міжребер’ї, зліва по 6-му міжребер’ї. Нижній край печінки справа проходить по краю реберної дуги (в нормі печінка не виступає з-під реберної дуги), зліва – у місці прикріплення 8-го лівого ребра до 7-го. В печінці розрізняють поверхні: верхню випуклу (діафрагмальна) і нижню (вісцеральна). На вісцеральній поверхні є дві повздовжні борозди – права та ліва і одна поперечна; в правій повздовжній борозні спереду знаходиться жовчний міхур. Печінка складається з часточок, які є структурно-функціональною одиницею печінки. Часточки складаються з печінкових клітин, які звуться гепатоцитами. Гепатоцити виділюють жовч, яка надходить до протоків, що зливаються спочатку в правий і лівий, а потім в один загальний проток, який з’єднується з протоком жовчного міхура і виходить до дванадцятипалої кишки. Кров надходить до печінки по двох судинах: зворотної вени, яка приносить кров від непарних органів черевної порожнини і від печінкової артерії, з кров’ю якої надходять поживні речовини, кисень; відтікає кров через печінкові вени в нижню порожнисту вену.

 

Підшлункова залоза є залозою внутрішньої і зовнішньої секреції,вонамає тригранну форму, її маса 150 г. Підшлункова залоза розміщується в черевній порожнині в лівій підреберній ділянці на рівні 1-2 поперекового хребця; спереду неї розміщений шлунок, головку підшлункової залози охоплює дванадцятипала кишка, зліва розміщена селезінка. Залоза складається з головки, хвоста і тіла. Клітини залози виділюють підшлунковий сік, який по протоках потрапляє в дванадцятипалу кишку.

 

Товста кишка є продовженням тонкої кишки,має форму трубки;їїдовжина 1,5м, вона займає черевну порожнину і порожнину таза. Товста кишка поділяється на три частини: сліпу, ободочну, пряму кишки; від сліпої відходить червоподібний відросток (апендикс). Ободочна кишка

 

підрозділяється на висхідну ободочну, поперечну ободочну, нисхідну ободочну і сигмоподібну ободочну. Сліпа кишка лежить у правій клубовій ямці, висхідна ободочна у правій латеральній ділянці живота, поперечна ободочна в пупковій ділянці, нисхідна ободочна у лівій латеральній ділянці живота, сигмоподібна ободочна у лівій клубовій ямці, пряма кишка в порожнині таза, на рівні крижової кістки. Пряма кишка закінчується заднім проходом. Стінка товстої кишки має ті ж оболонки, що і стінка тонкої кишки, але слизова оболонка не має ворсинок, її клітини виділюють багато слизу; м’язева оболонка складається з двох шарів –зовнішній – з повздовжнім розташуванням волокон і внутрішній, з коловими волокнами. Очеревина – це серозна оболонка, яка вкриває органи і стінки черевної порожнини; частина очеревини, що вкриває органи, називається вісцеральною очеревиною, частина очеревини, що прилягає до стінок черевної порожнини, називається парієнтальною очеревиною, між ними утворюється щілина – порожнина очеревини, заповнена невеликою кількістю серозної рідини. Переходячи зі стінок черевної порожнини на органи або з органа на орган, очеревина утворює брижі, сальники і зв’язки.